БОРОТЬБА З МІЖНАРОДНИМ ТЕРОРИЗМОМ І ВНЕСОК УКРАЇНИ

П’ятнадцять років тому, 11 вересня 2001-го, стався один із наймаштабніших та найгучніших терористичних актів в історії США та всього світу: смертники з «Аль-Каїди» таранили пасажирськими літаками башти-близнюки Всесвітнього торговельного центру у Нью-Йорку, які були своєрідним символом величі Америки.

Наступного дня президент Сполучених Штатів Джордж Буш у зверненні до громадян заявив: «Це більше, ніж теракт, це пряма воєнна агресія... Ворог напав віроломно, обравши своєю метою беззахисних людей, і боягузливо сховався... Ворог думає, що він у найнадійнішому укритті і ми його не знайдемо. Але він помиляється. США використають усі... ресурси, щоб знайти його і викоренити те зло, яке він несе... З нами — все миролюбне світове співтовариство».

Громадськість відразу розцінила тер-акти 11 вересня як другий Перл-Гарбор. США оголосили війну міжнародному тероризму, яка триває до сьогодні. По суті, це був перший факт в історії НАТО, коли було задіяно 5-у статтю статуту організації: напад на члена Альянсу означає напад на весь Альянс.

Першим кроком-відповіддю Сполучених Штатів стало проведення операції «Нескорена свобода» відразу в кількох країнах — Західній Сахарі, Судані, Сомалі, Афганістані та Філіппінах. Весною 2003 року Антитерористична коаліція на чолі зі США розпочала війну проти Іраку, яка закінчилася поваленням режиму Саддама Хусейна й увійшла в історію під назвою операція «Шок та трепіт». У 2008-у Ізраїль провів самостійну антитерористичну операцію в Секторі Газа під назвою «Литий свинець». Нарешті, 2 травня 2011-го американські спецпризначенці в результаті операції «Спис Нептуна» знищили у Пакистані лідера терористів Усаму Бен-Ладена, якого було означено як «Ціль № 1».

Із 2002 року в США дата 11 вересня вшановується як День патріота, або День національної пам’яті.

Виникає питання: як усі ці події пов’язані з Україною? Із квітня 2014 року Україна веде війну з міжнародним тероризмом на власній території, проводячи АТО — антитерористичну операцію на сході країни. По суті, з 2014-го Україна — на передньому краї боротьби з тероризмом, вона стала об’єктом агресії міжнародного тероризму, який підтримується та фінансується Москвою. Ми всі знаємо, що свого часу СРСР підтримував, фінансував та озброював різні терористичні угруповання, починаючи від ІРА та «Червоних бригад» і закінчуючи палестинськими терористами. Сучасна Росія є кублом міжнародного тероризму: вона не тільки підтримує різні терористичні угруповання по світу, але й особисто здійснює терористичні акти. Наприклад, вибухи будинків у Москві та інших містах РФ, вбивство політичних опонентів (Політковської, Нємцова, Литвиненка, до речі, останнього було вбито суспільно-небезпечним засобом — за допомогою радіоактивних речовин), збиття малайзійського «Боїнга» в небі Донбасу тощо.

У 2014 році Росія віроломно та підступно захопила Крим. Її війська діяли без знаків розрізнення та належності до РФ, фактично як терористичні угруповання. Вони ховалися за спинами цивільних людей. Саме так діють російсько-терористичні війська й на Донбасі, коли прикриваються цивільними й використовують школи, дитячі майданчики та житлові будинки як позиції для обстрілу українських сил. Російські військові, які потрапляють у полон, автоматично звільняються зі складу збройних сил РФ. Так само діяли більшовики проти Фінляндії та України в 1918 році, офіційно заперечуючи участь своїх військових у конфлікті, а агресію називаючи внутрішньою «громадянською війною» у Фінляндії та Україні, причому штучно створюючи «радянські республіки» на території суверенних держав.

Росія веде проти України підступну гібридну війну, метою якої є знищення нашої державності. По суті, таку ж війну, яку арабські терористи ведуть проти Ізраїлю. Ми всі пам’ятаємо про серію терактів в Одесі та Харкові в 2015 році, здійснених проросійськими терористами.

Але треба також пам’ятати, що терористична війна Росії проти України розпочалася не в 2014 році. Історія повторюється. Нагадаємо, зокрема, про потужні вибухи артилерійських складів у Києві 6 червня і в Одесі 31 липня 1918 року, які підготували й здійснили більшовики, далі — замах на гетьмана Павла Скоропадського та вбивство генерал-фельдмаршала Германа фон Ейхгорна в Києві 30 липня того ж року. Радянські консульства в Києві та Одесі тоді просто були напхані зброєю, саме в радянських представництвах під прикриттям дипломатичної недоторканності таємно формувалася червона гвардія.

Історія повторюється та демонструє певні аналогії. Наприклад, 26 листопада 1939-го радянське керівництво здійснило провокацію на кордоні з Фінляндією й звинуватило останню в нападі на СРСР. Після цього розпочалася так звана Зимова війна 1939—1940 років, у результаті якої СРСР було звинувачено в агресії та виключено з Ліги націй. Путінська Росія минулого місяця здійснила аналогічну провокацію в Криму, звинувативши Україну в нападі. Широкомасштабна агресія проти України не розпочалася через міцну дипломатичну підтримку нашої держави з боку міжнародного співтовариства.

Отже, слід ще раз підкреслити, що Україна зараз на передньому краї боротьби з міжнародним тероризмом. Тому слова Джорджа Буша 2001 року про терористичний напад на США для нашої країни зараз дуже актуальні. Їх можна перефразувати так: «Це не просто тероризм, це воєнна агресія з боку Росії. Ворог підступний напав віроломно, обравши своєю метою беззахисних людей, і боягузливо сховався за них».

Дмитро БОНДАРЕНКО, історик.

м. Одеса.