Волею обставин мені довелося побувати в Кривому Озері буквально через кілька днів після резонансного злочину: вбивства поліцейським місцевого жителя — 32-річного Олександра Цукермана. Намагаючись збагнути природу цього жахливого випадку, я уважніше, ніж раніше, придивився до плину місцевого життя.

Насамперед вразила невластива для райцентру тиша. Ніхто не палив тут шин і не перекривав дорогу. Над селищем висіло втомлене за пекуче літо сонце. Розкішні ялини навпроти будівлі місцевої влади контрастували з вицвілими кленами на прилеглій вулиці. Низка раніше успішних магазинів нині напівзачинені й напівзабуті. «Продам» — читаю напис на кафе, схожому на якийсь бастіон. Поряд без будь-яких ознак життя — довжелезна сіра споруда. Давно забув про своє призначення газетний кіоск, за його запиленим склом повзає сонна муха...

Здається, тиша накочується сюди з берегів річечки з ласкавою назвою Бульбока, яка ближче до центру розкинулася широким плесом. Очерет ані шелесне. З мосту лише видно, як у товщі води снують дрібненькі плотвички...

Але цей спокій оманливий. Недавно два дні дно тієї ж річки прочісували водолази, які шукали пістолет — знаряддя вбивства. Не знайшли, і тепер виникає питання: чи щирим був у своїх свідченнях підозрюваний?

На дорогах частіше, ніж звичайно, можна побачити полі-цейські автомобілі. Це правоохоронці контролюють спокій у місті. Тутешні жителі кажуть, що краще б вони контролювали дії своїх колег, які нема-нема та й призводять до масових протестів.

Принагідно нагадаємо подію трирічної давнини: у сусідній Врадіївці старший лейтенант Євген Дрижак і лейтенант Дмитро Поліщук, а також таксист Сергій Рябиненко зґвалтували і по-звірячому побили 29-літню Ірину Крашкову, залишивши її в лісосмузі помирати.

У когось може виникнути питання: «А при чому тут Врадіївка?». В тому-то й річ, що у Врадіївці розташований відділ поліції, який у Кривому Озері має своє відділення. І, як бачимо, почерк у злочинців у погонах — один і той же.

Керівництво правоохоронних структур дуже не любить пов’язувати між собою ці та інші злочини, скоєні своїми підлеглими. Але робити це треба, щоб чіткіше бачити загальну тенденцію і вживати запобіжних кроків.

Тоді Ірина Крашкова дивом вижила. Врадіївкою прокотилися протести-заворушення, які, на думку багатьох, стали складовою передумов Революції Гідності. Обидва злочинці в погонах та злощасний таксист були засуджені до позбавлення волі на тривалі строки.

Щоправда, громадськість вимагала більшого — зняти з посади тодішнього очільника МВС Олександра Захарченка. Але спрацював принцип кругової поруки. З екранів телевізорів глядачам наполегливо втокмачували в голову, що лише Захарченко, який володіє повною інформацією, здатний вичерпно розібратися в ситуації, тому звільняти його в жодному разі не можна.

Хотіли, певно, як краще для себе, а зробили гірше. Внаслідок вибуху народного гніву, остаточним приводом для якого стала відмова від євроінтеграції, і Віктор Янукович, і його оточення дременули з України.

А що говорять у ЗМІ про нинішню ситуацію? Погляди розбіглися. Народний депутат Антон Геращенко, наприклад, заявив, що ніякої Врадіївки-2 не буде. Україна змінилася. Опоненти — іншої думки: «Врадіївки-2, звісно, не буде. Буде Криве Озеро-1».

На місці події побувала глава Національної поліції Хатія Деканоїдзе. Вона, зокрема, заявила: «Я прийняла рішення про розформування відділення поліції Кривого Озера. Покарати винних — спільна позиція Нацполіції, Генпрокуратури і Міністерства внутрішніх справ». Деканоїдзе зазначила, що візьме під особистий контроль хід службового розслідування щодо надання оцінки законності дій поліцейських. За її словами, ніхто не збирається покривати винних.

За рішучими словами і діями глави Національної поліції якимись дивно м’якими видаються коментарі місцевих правоохоронців. Заступник прокурора Миколаївської області Степан Божило по гарячих слідах про цю ситуацію говорив так: «На даний момент встановлено, що троє співробітників поліції, які прибули на місце інциденту, мають безпосереднє відношення до смерті потерпілого і до перевищення службових повноважень. Що стосується інших, то на даний момент не встановлено достатніх даних, щоб ми обґрунтовано підозрювали їх у вчиненні кримінального правопорушення». Ось так: мають відношення до перевищення службових повноважень...

У прес-релізі ГУ НП Миколаївщини кривавий розбій завуальовано так, що й не зрозумієш, що ж насправді сталося. Зокрема, там ідеться: «Чоловіку, який продовжував чинити опір, у певну мить стало зле». Це як зрозуміти: він закашлявся чи йому закололо в боці? Ні, це після тривалого і жорстокого побиття людини, закутої в кайданки, сержант поліції Денис Ляхвицький з особистого травматичного пістолета під патрон «Флобера» впритул тричі вистрелив у груди лежачому. Дві кулі пробили серце, третя — застрягла в легенях. Ось що приховане за словами «зле».

«Травматичне ураження серця та гостра внутрішня кровотеча» й стали причиною смерті чоловіка, що підтвердило Миколаївське обласне бюро судово-медичних експертиз.

Народний депутат Мустафа Найєм теж акцентує на фразі з прес-релізу про те, що «у певну мить чоловіку стало зле». «Це очевидний вияв типової кругової поруки», — пише він. А ще зазначає: «Для Національної поліції й особисто для Хатії Деканоїдзе це тест на адекватність. Великі реформи не варті нічого, якщо такі випадки не будуть розслідувані жорстко, на всіх рівнях». Нардеп упевнений, що «винуваті не тільки безпосередній вбивця, а всі працівники поліції, які прибули на місце події і не втручалися в протиправні дії колеги чи колег».

Ні в кого нема сумніву в тому, що постріли були фатальними, але за цією інформацією на другий план відійшло звіряче побиття потерпілого. А тут є питання. Родичі помітили у висновку експертизи протиріччя і вважають, що на експертів могли чинити тиск. Саме тому вони хотіли провести повторну експертизу в Києві. Не склалося, і вони погодилися це зробити в Умані, але там відповіли, що для повторного обстеження не мають підстав.

Й ось уже двоє з трійки затриманих — старший лейтенант Микола Хоменко і лейтенант Олександр Причипойда — подали апеляційні клопотання, мовляв, посадили їх на місяць безпідставно (Ляхвицького зачинили поки що на два місяці).

Слідство, звичайно, в усьому розбереться. Напевне, врахує і слова матері вбитого Ольги Цукерман: «Прийшли менти, відкрили ворота, зайшли туди (в гараж), скрутили і витягнули його, штовхали-штовхали, довели його до цієї калюжі і там били у мене на очах. Я ж просила їх, як людей, не бийте, його ж у кайданах вивели...»; «Він лежав і йому стали на шию ногою...»; «Син вмовляв не добивати його, йому вже було так погано, що він ледь дихав». Молив й Олександр: «Не бийте мене, ви ж бачите, я вже кров’ю харкаю»...

За повідомленнями ЗМІ, все це чинилося не лише на очах матері, а й дружини та 13-річного сина потерпілого, який голосно плакав. Випадок настільки дикунський, що свідомість відторгає його. Як узагалі могло статися, щоб люди у формі, поставлені державою наглядати за дотриманням законності, знехтували не лише законом та своїм обов’язком, але й усталеними суспільними нормами?!

За що ж поплатився життям Олександр Цукерман, який характеризувався позитивно, ні в пияцтві, ні в буйній поведінці ніколи не був помічений. У ЗМІ називаються різні версії, у тому числі й ревність. До останньої схиляються й жителі Кривого Озера. Класика жанру: будучи у від’їзді, Олександр несподівано повернувся додому, а тут — таксист... У таксиста інший варіант: він просто приїхав на виклик... Але як би там не було, між чоловіками виникла сутичка, під час якої дісталося й автомобілю (лопатою розбите лобове скло), а у таксиста, за його словами, ще й пропала сумка з 500 гривнями...

На місце події за якийсь час прибули два наряди поліції: один — за викликом дружини, другий — за зверненням таксиста (о 3.00). Але на той момент пристрасті вже вляглися. Головний фігурант конфлікту влаштувався на ніч у власному легковику, що стояв у гаражі, і заснув...

Інша версія у представників поліції. Коли вони прибули за викликом, ініціатор бучі накинувся на них з лопатою, що й дало їм підставу застосувати силу, використовуючи спецзасоби.

Сподіваємося, що встановити, хто за ким і з чим біг та хто кого бив чи стріляв, слідчим допоможе відеосервер магазину, розташованого навпроти місця події.

А поки що достеменно відомо одне: поліція припинила побиття бешкетника лише тоді, коли він затих і перестав подавати ознаки життя. Викликали «швидку». Фельдшер констатував смерть. І як ви гадаєте, що зробили наші найперші захисники — полісмени? Кинули понівечений труп у калюжу і втекли з місця події. Тіло вбитого так і пролежало на вулиці всю ніч.

На ранок новина про жорстоке вбивство блискавично розлетілася по селищу. Біля тіла Олександра почали стихійно збиратися люди. Кажуть, їх було зо три сотні. З подвір’я, де сталося вбивство, вони рушили до відділення поліції з вимогою видати їм винних у нічній пригоді. На той час шестеро правоохоронців уже були затримані й доставлені до прокуратури. Саме туди й перемістився розлючений натовп.

Після тривалих перемовин було досягнуто угоди про створення коридору, через який затриманих проведуть до автозаку, щоб етапувати до Миколаєва. Та тільки-но вивели першого, полі-цейських почали бити, кидати в них камінням, плювати в обличчя... Гнів був настільки великим, що протестуючі мало не перевернули автозак. Лунали вигуки: «Вбивці!». А коли спецавто від’їхало, всі рушили до відділення поліції. Однак його вже охороняла викликана з Миколаєва, Одеси та Херсона підмога. Полісмени попередили: «Почнеться штурм — будемо стріляти»...

Одночасно з розпорядженням про розформування кривоозерського відділення Хатія Деканоїдзе зажадала набрати нових службовців за 24 години. Можливо, в столиці жінки вміють працювати в такому темпі, але на місці чолові-кам це виявилося не під силу. Більше того, поважний кадровик з Миколаєва зауважив, що це неправильно навіть на якийсь час залишати селище без поліцейського відділення.

Заради справедливості слід сказати, що не всі працівники міліції-поліції такі, як оце виявилися в Кривому Озері. На рахунку правоохоронців — багато благородних вчинків і врятованих життів. Вони нерідко ризикують власним життям. Згадаймо нещодавній випадок, який трапився у Тернопільській області, коли чоловік, вбивши дружину, влаштував перестрілку з прибулими на місце пригоди поліцейськими. Двоє правоохоронців тоді загинули, ще один зазнав поранень. Злочинця ліквідували. І в даному випадку дії силовиків зрозумілі й вмотивовані. Та, на жаль, уже маємо непоодинокі приклади, коли поліцейські хапаються за зброю без видимих на те причин. За таке треба суворо карати, щоб у них не сформувалося відчуття вседозволеності і безкарності, і щоб більше ніде й ніколи не повторилися трагедії на зразок врадіївської чи кривоозерської.

Чи стануться позитивні зміни в поліції Кривого Озера? І коли? Поживемо — побачимо. Тим часом тут мають намір покарати тих, хто взяв участь у масових протестах, що мало не переросли в безлад.

Кривоозерський синдром може вийти на нові оберти: профільний комітет Верховної Ради зажадав від Хатії Деканоїдзе звіту щодо розслідування загибелі Олександра Цукермана. На розгляд парламенту внесено проект постанови про зняття Арсена Авакова з посади міністра МВС.

...Над Кривим Озером сьогодні тиша. Але це не означає, що його жителі, попри старанно насаджувану впродовж десятиліть комуні-стичну ідеологію, забули про своє козацьке коріння і гостре почуття справедливості.

Одеса — Криве Озеро — Одеса.