У понеділок у клубі Кабінету Міністрів України відбулася зустріч прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з представниками регіональних засобів масової інформації. Тема розмови — нова соціальна політика уряду. У заході взяв участь і міністр соціальної політики Андрій Рева.

Володимир Гройсман зробив розгорнуту доповідь на тему «Бюджетні ініціативи уряду на 2017 рік: перший чесний бюджет незалежної України».

«І внесення бюджету вчасне, і можливість кілька місяців так, як передбачає процедура, проводити дискусію, — це і є внесок в те, щоб ми консолідували зусилля на прийняття чесного бюджету, не популістського, а реального, який дасть можливість змінювати ситуацію в країні. Більше того, цей бюджет має бути не бюджетом виживання, а бюджетом, який дасть можливість розвивати національну економіку. Тому що дуже важливо, щоб ми формували наші ресурси або наші видатки безпосередньо з того, що ми можемо консолідувати в бюджет», — сказав Володимир Гройсман.

Прем’єр-міністр наголосив, що уряд вніс проект бюджету на 2017 рік до парламенту, як передбачає процедура, вчасно, тобто до 15 вересня. Цей проект є чесним, видатки підкріплені реальними доходами. «Ми хочемо якісної дискусії, ми хочемо обговорень, хочемо, щоб усі чітко розуміли, які пріоритети в бюджеті на 2017 рік, які ми ставимо завдання, які перед нами стоять виклики, що ми хотіли б змінити, використовуючи такий інструмент, як публічні фінанси, публічний бюджет», — зауважив очільник уряду.

Однак, додав він, бюджет одразу зазнав критики: «Ми його не встигли ще внести, як його одразу почали критикувати, навіть не читаючи його. Ми всі розуміємо: є питання професійної дискусії, а є питання політиканства».

Щодо нової соціальної політики уряду. На найближчу перспективу розроблено чотири напрямки. Перший полягає у втіленні системного переходу від «банальної роздачі» коштів до створення умов для гідної оплати праці. У цьому ж ключі вирішуватиметься і проблема зайнятості. Друге завдання полягає у виокремленні адресності програм, призначених для допомоги людям, тобто прагнення відійти від радянського принципу гуртового розподілу коштів до індивідуального, де має працювати єдиний підхід: гроші ходять за людиною. По-третє, визріла гостра необхідність переходу на нову якість обслуговування людей при наданні соціально-адміністративних послуг. І четвертий пріоритет сучасних підходів Кабміну до соціального захисту населення стосується нової системи створення відомчих органів на рівні територіальних громад.

Під час кількагодинного спілкування з журналістами Володимир Гройсман не раз наголошував на підвищенні відповідальності місцевих органів влади перед громадами.

Місцеві органи влади, використовуючи інструменти фінансової децентралізації, Державного фонду регіонального розвитку та субвенції на соціально-економічний розвиток, можуть самостійно визначати пріоритети у вирішенні нагальних для регіону проблем і формувати для цього місцеві програми. «На місцевому рівні потрібно, виходячи з тих чи інших пріоритетів, формувати місцеві програми. В принципі на них кошти є», — заявив Володимир Борисович, відповідаючи, для прикладу, на запитання щодо запланованих державних заходів з вирішення проблеми забезпечення населення питною водою у низці регіонів країни.

Прем’єр наголосив, що у рамках фінансової децентралізації на місця були передані значні кошти. Крім того, проектом бюджету на 2017 рік передбачено 9 мільярдів гривень видатків Державного фонду регіонального розвитку та субвенції на соціально-економічний розвиток. Частину цих коштів місцева влада через Державний фонд регіонального розвитку може спрямувати, скажімо у випадку проблем із водою, на будівництво нових свердловин, мереж водогону та станцій очищення води, зауважив він. «Тут питання до органів місцевої влади. Вони мають для себе визначити пріоритет, що вони вважають за краще зробити, — підкреслив Володимир Гройсман. — Важливо, щоб таке лідерство брали на місцях».

У свою чергу, держава визначатиме пріоритети щодо регіонального розвитку. Так, із уже названих 9 мільярдів гривень Держфонду регі-онального розвитку частина піде на відновлення спортивної інфраструктури: стадіонів, спортивних майданчиків. «Ми це будемо стимулювати і підтримувати. Але дуже важливо, щоб місцева влада вносила такі ініціативи», — закликав голова уряду.

Разом із повноваженнями і ресурсами від фінансової децентралізації необхідно підвищувати відповідальність місцевих органів влади щодо прозорості, підзвітності і підконтрольності громадам. У цьому контексті Володимир Гройсман зауважив, що потрібна низка законодавчих ініціатив, які підвищать відповідальність органів місцевої влади, зокрема закон про місцевий референдум та закон про службу в органах місцевого самоврядування.

Окремо прем’єр-міністр наголосив на важливості забезпечення відкритості використання місцевими органами влади державних фінансів. Він навів приклади систем ProZorro та Е-data, що забезпечують прозорість використання коштів державного бюджету.

У зв’язку з цим зазначив, що роль громад щодо контролю за органами місцевого самоврядування має посилитися: «Ви самі обираєте свою міську раду, ви самі обираєте свою владу і ви самі розділяєте з нею відповідальність. Дуже важливо, щоб ми виконували свою функцію не тільки у той час, коли ми прийшли і проголосували».

Володимир Гройсман зробив наголос на те, що під час формування бюджетів потрібно керуватися плануванням не на один рік, а на середньострокову перспективу, що дасть можливість започатковувати зміни на довший період: «Нам треба переходити від планування на один рік на горизонт середньостроковий, не менше трьох років. Треба планувати на більший горизонт, ніж на один рік, це очевидно».

Прем’єр-міністр зауважив, що уряд цього року здійснив прогноз на наступні кілька років з точки зору економічного зростання та інших показників.

А ще зазначив, що зміни, проведені у рамках фінансової децентралі-зації, дають можливість на місцях приймати місцеві бюджети раніше, ніж ухвалено державний бюджет. «Це теж крок уперед щодо підвищення повноважень місцевих органів влади», — наголосив він.

Проблемою не тільки для Одеси, а для більшості українських міст є хаотичність забудови, скандали із перетворенням на будмайданчики історичних, відпочинкових та рекреаційних зон. Журналісти поцікавилися в очільника уряду, що робиться для виправлення ситуації. «Наше завдання — провести справді розумну регуляцію, щоб захистити інтереси людей, які живуть на територіях, а з іншого боку — створити нормальний, якісний клімат для ведення будівництва», — заявив Володимир Гройсман.

Він наголосив, що в рамках децентралізації на місця були передані повноваження щодо затвердження проектів будівництва об’єктів. Однак не всі взяли ці повноваження. «Можливо, їм так вигідно», — зауважив прем’єр.

У цьому контексті голова уряду підкреслив критичну важливість забезпечити баланс, «щоб на місцях, використовуючи свої повноваження, не зробили міста заручниками будівельників, а з іншого боку, щоб буді-вельники не стали заручниками місцевої влади, яка їх тримає в обмежених можливостях».

Інколи забудови проводяться таким чином, що серед висоток, які стоять упритул, не залишається умов для комфортної життєдіяльності людей. «Дуже важливо, щоби було середовище не тільки там, де жити, а там, де й відпочити, погуляти, зайнятися спортом, щоби були парковки, дитячі садочки, школи, — зазначив Володимир Гройсман. — Міста, населені пункти створюються для людей, а не для будівельників».

Чимало запитань було про підвищення соціальних стандартів. Очільник уряду сказав, що ці стандарти мусять відповідати розвитку національної економіки, і Кабмін працює над тим, щоб забезпечити зростання обох цих показників.

Він нагадав, що з 1 грудня 2016 року відбудеться збільшення соціальних стандартів на 10%, а з 1 січня 2017 року — ще на стільки ж. «Якщо ви мене запитаєте, чи я задоволений, я цим не задоволений. Але я точно знаю, що це тільки початок наших кроків, які дозволять нам підвищувати рівень життя українських громадян. Але це все має бути пов’язане з реальним розвитком національної економіки», — сказав він.

Прем’єр-міністр зазначив, що політика популізму та «друкування коштів на верстаті і роздачі людям», яка провадилася раніше, робили країну слабшою, а людей біднішими. У цьому контексті нагадав, що вкотре закликав парламент ухвалити закон про спецконфіскацію, який дозволить повернути до бюджету 1,5 мільярда доларів, вкрадених колишніми високопосадовцями.

«Прийміть рішення, які дозволять нам наповнювати бюджет, не збільшуючи тиску на український бізнес. Ми будемо мати джерела і ми будемо підвищувати соціальні стандарти обов’язково. Жодних питань, — підкреслив Володимир Борисович. — Питання підвищення соціальних стандартів, мінімальної заробітної плати і заробітної плати в цілому — це пріоритет нашої діяльності».

Окремо йшлося про можливості підвищення заробітних плат бюджетникам. Так, сказав Прем’єр-міністр, уряд передбачив збільшення заробітної плати вчителів у наступному році майже на 30% та просування вгору на 2 розряди за тарифною сіткою.

При цьому зауважив, що освіта є національним пріоритетом: «Ми маємо відновлювати шану, повагу до українського вчителя, і в тому числі через заробітну плату. Ми робимо перший крок».

У проекті державного бюджету на 2017 рік передбачене збільшення видатків на оплату стипендій на 500 з лишком мільйонів гривень. Втім, зауважив прем’єр, потрібно збільшувати мотивацію за успіхи у навчанні, тому слід підсилити академічні стипендії. Також важливо захистити стипендіями тих, хто потребує цього захисту через невеликі доходи своїх родин. Відтак Володимир Гройсман висловив переконання, що Міністерство освіти і науки України знайде необхідний баланс, «щоб стимулювати тих, хто має успіхи в навчанні, і захистити тих, хто потребує захисту системи».

Під час зустрічі у Києві порушувалися й питання тарифоутворення та енергоефективності, зокрема, як можна економити на комунальних платежах. Роз’яснення з цього приводу давали провідні профільні експерти. Детальніше про це — в одному з наступних номерів газети.

Соціальні пріоритети держбюджету-2017

Зарплати педагогічним працівникам зростуть у середньому на 33%. Скажімо, середня зарплата учителя вищої категорії з 1 січня 2017-го складе 5708 грн, а з 1 грудня — 6400 грн проти 4813 грн на 1 грудня 2016-го; середня зарплата вчителя без категорії на 1 грудня 2017-го становитиме 4541 грн проти 3512 грн на 1 грудня нинішнього року.

Вперше в освітній субвенції враховані видатки на здобуття повної загальної середньої освіти у ПТУ (виділено 1,6 млрд грн).

Стипендіальний фонд зросте на 576 млн грн.

На підручники в бюджеті передбачено 0,4 млрд грн.

Соціальні пріоритети держбюджету-2017

Видатки на Міністерство охорони здоров’я збільшаться порівняно з нинішнім роком на 8,2 млрд грн.

Вперше передбачена 100-відсотвкова оплата ліків, які держава має надавати безкоштовно.

На закупівлю ліків планується виділити майже на 2 млрд грн більше, ніж цьогоріч.

Зарплати медичним працівникам піднімуть у середньому на 20%. Так, середня зарплата лікаря-хірурга вищої категорії з 1 січня 2017-го складе 6031 грн, з 1 грудня — 6713 грн проти 5333 грн на 1 травня 2016-го; дільничного лікаря-терапевта на 1 грудня 2017 року — 7910 грн, фельдшера вищої категорії — 3942 грн.