Голова Одеської ОДА Міхеіл Саакашвілі минулого тижня відвідав виноробів у Білгород-Дністровському районі, де прокоментував внесені народними депутатами зміни до закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (№2739).

Напередодні візиту Верховна Рада ухвалила закон, який скасовує для невеликих і місцевих виробників плодово-ягідних вин з власної сировини ліцензію на оптовий продаж алкоголю, що складала 500 тисяч гривень на рік. Під час презентації цього документа нардеп Андрій Вадатурський відзначив: якщо для великих компаній півмільйона гривень на рік — невеликі витрати, то для місцевих виноробів — колосальна сума. «Вона робила конкуренцію нерівною. Великі виробники платили за цю ліцензію 2—9 копійок з пляшки, а дрібні — до 70 гривень», — наголосив він.

Міхеіл Саакашвілі відвідав господарство родини Ярових у виноробському селі Шабо.

— Я прийшов з хорошою новиною, — звернувся він до господарів та присутніх. — Рік тому ми зустрічалися з вами у старовинній Аккерманській фортеці. Ви мене пригостили своїм вином у пластиковій пляшці. Це було пречудове «Каберне»! Але проблема в тому, що треба було заплатити за ліцензію 500 тисяч гривень за рік, щоб торгувати своїм продуктом. Неможливо було розлити у скляні пляшки, неможливо було нормально вийти на ринок, бо це одразу — кримінальний злочин, який карається законом. Система була абсолютно недолугою. Відміну ліцензій на виробництво вина ми включили до «Одеського пакету реформ». І ось, нарешті, парламент проголосував за зняття цієї ліцензії! З ініціативи депутатів, після моїх розмов з президентом, прем’єром, особливо останніми місяцями. Я буквально насів на цю тему, адже знову треба збирати врожай і знову нема закону. Все — ніяких 500 тисяч непотрібно! Можна спокійно вивезти і продавати своє вино.

Звісно, ухвалений законопроект, — це великий поступ уперед, але тему не можна вважати закритою, бо ж його ще не підписав глава держави, а після цього слід ще узгодити цілу низку положень чинних законів і підзаконних актів. «Ми, — запевнив голова облдержадміністрації, — й надалі працюватимемо з урядом, щоб він правильно інтерпретував новий закон, за це будемо боротися. І другий етап у нашому пакеті — сьогодні 30 сходинок треба пройти, щоб отримати право виробляти вино. Тобто, якщо ти хочеш виробляти вино, мусиш легально пройти через ці терни. Треба зняти це до бісової матері! Людина має виноградник — нехай виробляє якісний продукт! Яке державі до цього діло, чи буду я виробляти вино, чи не буду? Її це взагалі не має стосуватися. Я виніс на ринок, дай Боже, продати, скажімо, 10 тисяч пляшок. Людина хоче виробляти, має виноградник — візьми й заплати податок. До чого тут ліцензія, до чого тут попередня ліцензія? Все це треба скасовувати! Сьогодні ми сказали «А», скажемо і «Б»! Це великий прорив».

«У нас в Україні кілька сотень тисяч людей зайняті у виноробстві, — вів далі Міхеіл Ніколозович. — Із 1997 року галузь загнана в тінь. Чому це зроблено? Через великих виробників. У нас в Шабо великий завод, хороша людина Важа Іукурідзе — мій друг, він може виробляти легально. Але скільки довкола виноградників! У вас, у Лакарена, в багатьох інших людей — чому вони не можуть? В українській Бесарабії 200 тисяч людей виробляють вино, в Закарпатті — ще більше 100 тисяч. Вони всі загнані в тінь законом, який був пролобійований великими заводами. В результаті вас за вашу працю міліціонер міг затримати й заарештувати, як у випадку з паном Крістофом де Лакареном (про цей скандал «ЧН» повідомляли, зокрема, у номері за 23 січня цього року. Див. статтю «Істина у вині чи ні?». — Прим. авт. ). Отже, сьогодні великий день, бо, нарешті, наш парламент щось хороше для людей зробив».

А далі Міхеіл Саакашвілі взагалі здивував присутніх: «Нікому в Києві не було до нашого виноробства діла. У Грузії значно менше виноробів, ніж в Україні. В Україні — супервино-градники, ваші білі сорти винограду кращі, ніж у Грузії, а червоні нічим не поступаються грузинським».

Олександр Яровий показує гостеві своє господарство. Вина Ярових, наразі неофіційно, називаються «Миронівські», на честь дідуся Мирона. Прийшла радянська влада і всі виноградники у діда Мирона забрала. «Ми з 1992 року потихеньку втрачене відновлювали», — розповідає пан Олександр.

— Тобто це у вас дуже давня традиція? — запитує Міхеіл Саакашвілі.

— Так, я — четверте покоління, а батько — третє. Цьому пресові 150 років.

— Диво! Як же ви зберегли?..

Міхеіл Саакашвілі із задоволенням крутить старовинний прес, який у відмінному стані й виглядає дуже сучасно. (На вині він розуміється, бо має власні виноградники у Грузії, в селі Кіндзмараулі. Людям, які знаються на вині, відомо, що Кіндзмараулі — це світовий бренд).

— Ось так робилося вино швейцарцями, які заснували цю колонію. Так вони віджимали сік, — коментує господар.

Пан Саакашвілі зачерпнув соку, який почав бродити, у черпачок і підняв його (ну що то за грузин без тосту?!): «За наш успіх, за сьогоднішній день! Нарешті ми пробили бюрократичну стіну! Супер! Як смачно!».

Далі голова ОДА розповів дуже цікаве про наших можновладців: «У Києві вони всі п’ють французькі та італійські вина. Один мені навіть сказав: «Я не вірю, що в Україні є хороше вино». Заперечую йому: «Як не віриш? Як у це можна не вірити? Ви що, хлопці?! Приїдьте, покуштуйте! Ви не знаєте власної країни! Ви не знаєте краси своєї країни! Ви не знаєте смаку своєї країни!».

Білгород-Дністровський район.