«Нова соціальна політика уряду» — під такою назвою пройшла зустріч у Кабінеті Міністрів з представниками регіональних засобів масової інформації. Про соціальні пріоритети держбюджету-2017 йшлося у виступі перед медійниками прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, про що ми розповідали у номері за 29 вересня.

Про нові підходи уряду саме до соціального захисту населення на цій зустрічі говорив міністр соціальної політики Андрій Рева.

За словами міністра, нова соці-альна політика уряду у найближчій перспективі передбачає чотири напрямки. Перший полягає у втіленні системного переходу від «банальної роздачі» грошей до створення умов для гідної оплати праці. У цьому ж ключі вирішуватиметься і проблема зайнятості. Друге завдання — виокремлення адресності програм, які призначені для допомоги людям. «Ми мусимо відійти, нарешті, від радянського принципу гуртового розподілу коштів до індивідуального, — зазначив Андрій Рева. — Тут має працювати єдиний підхід, а саме: гроші ходять за людиною». По-третє, за його словами, визріла гостра необхідність переходу на нову якість обслуговування людей при наданні їм со-ціально-адміністративних послуг. І четвертий пріоритет стосується нової системи створення відомчих органів на рівні територіальних громад.

Загалом журналістів, які прибули на зустріч із представниками уряду, цікавили конкретні питання, як-от: принципи призначення субсидій за оплату спожитих комунальних послуг, реальні кроки влади для подолання безробіття в країні, монетизація пільг, податок на пенсії пенсіонерам, які працюють, робота органів соціального захисту на прифронтових українських територіях, виплати студентських стипендій тощо.

Одна з основних тем — нарахування субсидій. Андрій Рева наголосив на посиленні інформаційно-роз’яснювальної роботи в регіонах, аби люди активні-ше звертались за субсидійною допомогою і не вірили міфам, які породжують боязнь та зневі-ру: буцімто субсидію з часом доведеться повертати, а не повернеш — відберуть квартиру. Треба, наголосив міністр, усвідомити аксіому: субсидія — це безповоротна грошова допомога держави, а не позика.

До слова, сьогодні субсидії отримують 5,5 млн домогосподарств, а в опалювальний сезон їх кількість може сягнути 9 млн. У зв’язку з цим Кабінет Міністрів має намір передбачити в державному бюджеті на 2017 рік не менше 52 млрд грн на такі виплати.

Утім, із субсидіями не все так гладко, починаючи від реально необхідних на соцдопомогу коштів і завершуючи складною та забюрократизованою процедурою їх отримання.

Кабмін встановив, що пенсіонерам, які припинили працювати в цьому році та не мають інших доходів, крім пенсії, при розрахунку розміру субсидії соцслужби не враховуватимуть дохід за весь минулий рік — братиметься до уваги лише розмір щомісячної пенсії. Так уряд відреагував на скарги громадян, які торік працювали й отримували заробітну плату (або і зарплату, і пенсію), а в цьому році, з огляду на різні обставини, мають лише один вид доходу — пенсію. Отже, одне з питань таки вирішене: тепер усім непрацюючим пенсіонерам субсидія призначатиметься з урахуванням лише розміру їх щомісячної пенсії, а не сукупного доходу за увесь 2015 рік. Це позитивний крок, який, зрозуміло, позбавить від головного болю добру частину літніх людей.

Проте ніхто не скасовував силу інших процедурних проблем, пов’язаних з оформленням соціальної допомоги, зокрема для безробітних осіб. Так, за останньою новацією уряду, у цьому році так званий «віртуальний дохід» збільшився удвічі. Для розуміння: передбачається, що, навіть незважаючи на ваш статус «безробітного», принаймні якусь суму на прожиття ви повинні отримувати. Так-от, якщо в минулому ця «віртуальна» сума прирівнювалася до мінімальної зарплати, то зараз уряд визначив, що це буде дві «мінімалки» — 2900 грн, а з 1 грудня 2016-го — 3200 грн. Звичайний безробі-тний (не пенсіонер), звернувшись за субсидією, має подати декларацію про доходи за попередній рік.

Ще момент. Держава вважає: якщо ви здійснюєте покупки на 50 тис. грн і вище, то ви небідна людина, яка може обійтися й без соці-альної допомоги держави. Наприклад, невелика сім’я вирішила переїхати із трикімнатної квартири в однокімнатну, тому що їй банально бракує на прожиття. Тобто вирішила зекономити і для себе, і для держави, не перекладаючи на неї оплату комунальних послуг у великому будинку. Але це ніяк не заохочується і про субсидії людина має забути.

Ще одна проблема — визначення кола осіб, яких відносять до одного домогосподарства. Ще з радянських часів у нас поширена практика, коли літні люди прописують у власному житлі дітей, що живуть окремо. При цьому служби соціального захисту рахують усіх прописаних осіб одним домогосподарством та, виходячи з цього, визначають сукупний дохід цього домогосподарства. Як наслідок, літні люди, котрі зазвичай потребують субсидії, втрачають таке право, оскільки до їхніх доходів соцслужби додають і доходи їхніх дітей, які фактично живуть окремо.

Міністр соцполітики заявив, що цю проблему вже вирішують — на підставі акта обстеження, який і має розставити все по своїх місцях.

При оформленні субсидії враховується і чимало інших важливих для людей моментів. Так, громадяни України, які не змогли оформити субсидію через від-сутність так званої офіційної «прописки», можуть повторно звернутися до органів соціального захисту, оформивши договір оренди житла у довільній формі.

Безповоротна допомога у сплаті житлово-комунальних послуг — субсидія — оформляється винятково на зареєстрованих у житловому приміщенні людей. Однак уряд пішов назустріч і тим, хто не має офіційної реєстрації, але сплачує комунальні послуги. «Якщо людина не змогла оформити субсидію через відсутність «прописки» в даному помешканні, але там проживає і сплачує рахунки за тепло, газ, світло й воду, держава забезпечила їй можливість скористатися безповоротною допомогою на підставі договору оренди житла. Урядовим рішенням не визначено жорстких вимог до такого документа: договір не потрібно завіряти нотаріально, достатньо лише двох підписів — власника житла та орендаря», — роз’яснив Андрій Рева. Такий документ є офіційним підтвердженням права людини на субсидію і повинен братися до уваги місцевими органами соціального захисту населення на користь сім’ї.

Зважте на важливий момент: потрібен договір оренди житла, тобто офіційний документ, який підтверджує, що господар житла сплачує податок на отриманий прибуток. Це також сприятиме наведенню ладу у сфері найму житла.

Стосовно монетизації пільг на проїзд у громадському транспорті, про які так багато говориться останнім часом. «Такий законопроект Міністерство соці-альної політики розробило, і після того, як він буде схвалений Кабінетом Міністрів, його буде подано на розгляд Верховної Ради. Ми сподіваємося, це станеться до кінця поточного року, — зазначив Андрій Рева. — Якщо систематизувати і потім ці пільги монетизувати, тобто виплачувати в грошовій формі, то після цього можна впевнено сказати, що гроші виплачені й людина може використати їх на власний розсуд».

Якщо говорити простіше, то кожному, хто має право на пільги, щомісяця виплачуватиметься певна сума грошей. Це замість звичного для багатьох безоплатного проїзду в громадському транспорті, яким нині, за пред’яв-ленням посвідчень, користуються пенсіонери, інваліди, інші категорії пільговиків. Можете за ці гроші купувати квитки на проїзд, а можете ходити пішки чи й взагалі економити сили та кошти. Ваше право!

Щодо діяльності служби зайнятості, то її, за словами профі-льного міністра, необхідно докорінно реформувати. Причому процес слід починати негайно. За підрахунками Міжнародної організації праці, в нашій державі нині проживає понад два мільйони офіційно зареєстрованих безробітних.

Реальний стан справ відомий багатьом: чимало людей працюють по півроку, а потім стільки ж сидять на допомогах із безробіття, перебиваючись випадковими підробітками, а то й непогано заробляючи нелегально. Так, переконані, їм вигідніше. І це, зрештою, мало стимулює до пошуку постійного місця роботи, до бажання закріпитися за ним. Для держави важливо, щоб кожна працездатна людина мала можливість легально заробляти собі на життя, податками та відрахуваннями підтримуючи саму державу. А навіщо, вважають деякі люди, старатися, якщо допомога безробітним майже така, як і мінімальна заробітна плата? Але ж колись вони вимагатимуть пенсій, скаржитимуться, що нарахування маленькі. Тож система виплат вже сьогодні вимагає реформування.

«Але ми не вирішимо цієї проблеми, допоки не реформуємо систему оплати праці загалом, — наголосив міністр соціальної політики. — І доки отримувати заробітну плату не стане вигідніше, ніж сидіти на соціалці — нічого не поміняється. Окрім того, необхідно докорінно реформувати саму Службу зайнятості. Із посередників, котрі існують на ринку праці між працівниками й роботодавцями, — цей орган виявився найнеефективнішим».

На думку Андрія Реви, Служба зайнятості взагалі не повинна займатися пошуком роботи, вона має лише оформляти безробітних і передавати їхні списки до приватних рекрутингових агентств. Ті шукатимуть їм роботу, а соціальні служби виплачуватимуть агентам за кожного працевлаштованого винагороду після проходження шукачем роботи випробувального терміну.

Крім того, зараз Служба зайнятості занадто централізована, вважає міністр, у своїй роботі вона зовсім не орієнтується на місцеві реалії. Тобто під час перепрофілювання безро-бітних ця служба пропонує навчання за якимись спущеними згори списками професій, тоді як в окремо взятому місці потрібні спеціалісти зовсім іншого фаху. Відтак у багатьох містах і районах місцева влада — і як замовник, і як споживач робочої сили — не може знайти спільної мови зі Службою зайнятості. А в цей же час, коли держава витрачає шалені гроші на утримання самої служби, люди самотужки вигадують, як їм викрутитися, щоб поменше працювати й отримувати гроші з тимчасового безробіття.

Одеса—Київ—Одеса.