Нещодавно у Національному еколого-натуралістичному центрі учнівської молоді Міністерства освіти та науки України відбулося урочисте відкриття та запуск трьох великих автоматизованих опалювальних котлів на солом’яних пелетах, встановлених за підтримки Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй.

Під час церемонії, в якій взяли участь заступник генерального секретаря ООН, директор Регіонального бюро по країнах Європи та СНД Програми розвитку ООН Джихан Султаноглу, міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, політичні діячі, посадовці, йшлося про те, як біоенергетичні технології можуть допомогти нашій країні подолати залежність від природного газу, якою може бути роль біомаси у постачанні тепла та гарячої води, чи можливо вже зараз розпочати використання у нас біоенергетичних технологій тощо.

Як зазначали присутні, останніми роками необхідність досягнення енергетичної незалежності стала наріжним каменем української внутрішньої та зовнішньої політики. Біоенергетичні технології мають допомогти країні знизити обсяги використання природного газу. Тим більше, що біоенергія — одне з найперспективніших відновлюваних джерел в Україні. Однак її продуктивне використання наразі дуже обмежене: обсяг виробництва енергії з біоенергетичних джерел становить приблизно 0,5% загального обсягу постачання первинної енергії — переважно за рахунок дров для побутових цілей, а також як паливо у лісовому господарстві та на деревообробних підприємствах. Це вкрай низький показник, адже, наприклад, Інститут технічної термодинаміки НАНУ вважає, що біомаса в Україні може задовольняти до 9% у загальному обсязі споживання первинної енергії. Водночас, згідно з розрахунками компанії «Аверс», якщо зібрати всю солому, яка залишається на полях України після обмолоту, та переробити на пелети, їх повинно вистачити для постачання тепла в кожну українську оселю.

У рамках пілотного проекту ПРООН з установлення автоматичних біопаливних котлів, що працюють на солом’яних пелетах, торік у двох містах України — Умані та Житомирі — було встановлено сім котлів. Відтак уже другий сезон в Умані за допомогою цих котлів обігріваються дві школи та дитячий садочок, а в Житомирі — школа, дитячий садок та агроекологічний університет.

Як зазначає прес-служба Програми розвитку ООН, за результатами опалювального сезону 2015—2016 років біокотли не лише зарекомендували себе як відмінні опалювальні агрегати, а й дали суттєву економію місцевим бюджетам. Так, заміна газу на солом’яні пелети лише в трьох навчальних закладах допомогла зберегти Умані понад мільйон гривень, які спрямували на заміну вікон у дитячому садочку та придбання нового навчального обладнання. А чотири біопаливні котли, встановлені в Житомирі, щорічно забезпечують місту понад 2 мільйони гривень економії. До речі, строк експлуатації такого котельного обладнання — близько 20 років.

Завдяки щойно введеним в експлуатацію котлам Національний еколого-натуралістичний центр також отримає подвійну вигоду — лише впродовж нинішнього сезону економія коштів сягне понад 1,1 мільйона гривень, а саме опалення дозволить нагрівати повітря у класних кімнатах до 20—22 градусів. Ну і, звісно ж, перехід на відновлювальні джерела енергії сприяє покращенню екологічної ситуації, адже завдяки цим технологіям знижуються викиди парникових газів в атмосферу.