Минуло 95 років, як пішов із життя видатний одесит Киріак Костанді

Киріак Костанді народився 21 вересня (3 жовтня) 1852 року в українському селі Дофінівка, що на той час входило до складу Одеського повіту Херсонської губернії в сім’ї грецького емігранта Костянтина Василькеті та Фотини Філіолог. Прізвище Костанді, за деякими джерелами, походить від справжнього імені батька Киріака — Константініді. Костянтин Василькеті, виходець з островів Санторіні, приїхав в Одесу, як і більшість греків-емігрантів Російської імперії, через переслідування османською владою. У Дофінівці працював рибалкою. Киріак був шостим із дев’яти дітей у сім’ї.

Коли хлопчині було дев’ять років, батько помер, і Киріак мусив заробляти на життя і допомагати родині — спочатку в бакалійному магазині, потім — у винарні, а згодом — ретушером у фотомайстерні. Навчався у безкоштовному класі Одеського товариства витончених мистецтв.

Киріак добре вчився, постійно представляючи свої роботи на щорічних учнівських виставках. По завершенні навчання, 31 грудня 1873 року, за надані п’ять випускних портретів, виконаних олією, чотири натюрморти та шість малюнків олівцем був удостоєний срібної медалі. А ще його роботи відправили в Імператорську академію мистецтв у Санкт-Петербург.

Не маючи власних коштів для того, щоб вступити до столичного вишу, Костанді все ж зміг зібрати необхідну суму. Багато в чому йому допоміг Іван Айвазовський, з яким Киріак познайомився після того як Айвазовський у листопаді 1874-го приїхав в Одесу до своєї дочки Ольги Латрі. Іван Костянтинович позитивно відгукнувся про роботи Костанді, що були направлені до Санкт-Петербурзької академії, а також вплинув на грецького консула І.Ю. Бутчіні, який виділив юнакові матері-альну підтримку для отримання освіти в академії.

У грудні 1874 року Киріак Костанді вдало склав художній іспит в Імператорській академії мистецтв, однак, не маючи атестата про закінчення середнього навчального закладу, був зачислений вільним слухачем. Лише 1877-го, після складання екзаменів із загальних предметів, Костанді став учнем. В академії Киріак потрапив під опіку Павла Чистякова. Втім, за деякими даними, той не був безпосереднім учителем Костанді, а лише наставником й одним із кількох педагогів, які давали йому уроки. Серед них — Іван Крамськой, Архип Куїнджі, Ілля Рєпін та барон Михайло Клодт фон Юргенсбург. У ті часи класичне образотворче мистецтво зазнавало різкої критики з боку передвижників, до яких належали й молоді викладачі академії, що навчали Костанді. Будучи у меншості, порівняно з адміністрацією вишу, вони об’єднувалися в художні гуртки, в яких брав участь і Киріак.

Закінчивши у 1882 році академію мистецтв, Костанді залишився жити у місті на Неві. Виставлявся на 12-й пересувній виставці, з якої його картину «Біля хворого товариша» (1884) за порадою Іллі Рєпіна купив до своєї колекції Павло Третьяков.

У 1884-у Киріак Костанді повернувся в Одесу і прожив тут усе своє подальше життя. З лютого 1885 року викладав в Одеській рисувальній школі (Одеське художнє училище). Під час викладання у натурному класі намагався надати молодим художникам реалістичне бачення.

Критичний реалізм передвижників і французький імпресіонізм, помножені на південне сонце, сплелися в його роботах тонко і гармонійно: люди з їхнім тихим приватним життям і природа — щедра, багата, романтична. Жанрові сценки, здається, у сьогоднішній Одесі теж такі побачиш: священика під квітучим бузком, чи жінок у саду, що варять варення, — його візитівка. Він був членом товариства передвижників від 1897 року. А ще був членом-засновником Товариства південноросійських художників, а впродовж 1902—1921 років очолював його. Після смерті митця деякий час (1922—1929) це було товариство імені Костанді. Киріак Костянтинович був і одним із засновників Одеського музею мистецтв (1898—1899) та його директором від 1917-го.

Після важкої хвороби у першій половині 1920 року художник, нехтуючи порадами лікарів, восени повернувся на роботу в училище. Одеса на той час переживала важкі часи. У місті бракувало їжі, не було опалення. Будівля училища також не опалювалася. Це не могло не позначитися на здоров’ї Киріака Костянтиновича. Восени наступного року він знову важко захворів, а 31 жовтня 1921-го помер. Останній притулок художника — на Другому християнському цвинтарі Одеси.

Іменем видатного одесита Киріака Костанді у рідному місті названі вулиця і художня школа.