Тиждень тому мешканці Чорноморська провели перед будівлею міської ради велелюдне зібрання проти забудови прибережних схилів та перекриття вільного доступу до пляжу.

Голова ініціативної групи, громадський активіст Сергій Шумський перед початком акції повідомив, що йдеться про центральний пляж міста, улюблене місце відпочинку чорноморців. За його словами, одного дня частину пляжу перегородила парканом якась кіпрська фірма з незрозумілими засновниками. Таке нахабство збурило людей. Відбулися кілька зібрань та громадські слухання. Містяни вважають, що так не повинно бути. Ініціативна група ознайомилася з документами і виявила масу кричущих порушень. Подані заяви в Генпрокуратуру, НАБУ та поліцію. Пан Сергій наголосив, що вже збудовані дві багатоповерхівки за 80 метрів від урізу води, на черзі — ще дві.

Пані Світлана тримає плакат «Пісня вашого варварства буде недовгою!»:

— Я живу в Іллічівську 30 років. Завжди схили були відкритими. Може не було так впорядковано, але й не було усіх цих, даруйте, гадючників — хіба не так? Чим далі, тим більше нищать природу, скоро людям нікуди буде йти на пляж. Приїдуть відпочивальники — ну куди вони підуть? Усе буде загороджене, як в Одесі.

— Чи можливо, вважаєте, це спинити?

— За теперішньої влади — маю великі сумніви.

— Але ж ви прийшли сказати своє «ні», то, значить, таки на щось сподіваєтеся...

— Звичайно, ми повинні боротися, інакше нічого не зрушимо з місця.

Пані Тетяна:

— Мій батько, Колесов Петро Гаврилович, був першим головним інженером порту. Ми сюди приїхали 1957 року. Разом з «Проектним інститутом-3» вони будували місто. Спочатку перевіряли, який тут ґрунт. Він казав: 200 метрів від води не можна нічого будувати, бо тут місто стоїть на плавунах. Зверніть увагу, як тоді місто проектувалося. Будівлі від Паркової стоять перпендикулярно до берега, щоб зменшити тиск на ґрунт. Як збудували перші три п’ятиповерхівки, одна з них почала осідати. Це був рік, напевно, 1965-й.

Мітинг відкрив Сергій Шумський:

— Яка реакція міської влади на наші вимоги? Її нема, роблять вигляд, що проблеми не існує, що це забаганки якихось ста диваків, котрим нічого робити. Влада нас ігнорує, а будів-ництво прискорилося і ведеться ударними темпами. Ініціативна група звернулася із заявами до Генпрокуратури, НАБУ та поліції. В чому суть питання? Земля, яку огородили, — це комунальна власність, у них нема договорів оренди. Тобто це самовільне захоплення землі, за яке передбачена кримінальна відповідальність. Друге. Ініціативна група не знайшла жодних документів, які підтверджують факт здійснення орендної плати за землю фірмою «ІН-КОМ-БУД» із 2009 по 2015 роки. Ми звернулися до НАБУ провести розслідування, бо йдеться про мільйони гривень, які не на-дійшли до бюджету міста. Третє. До Генпрокуратури ми звернулися, бо земля відводилася з порушенням законодавства, забудова ведеться в межах захисної смуги Чорного моря, що суперечить Водному кодексу України. Іллічівська міська рада замовила проект, він розроблений у 2015 році, і ця земля вже наче не потрапляє в захисну смугу Чорного моря. На наш запит я отримав відповідь з Міністерства екології, що такий проект вони не узгоджували. Отже, маємо справу з відвертим криміналом.

Далі Сергій Шумський повідав:

— Чия це будова і хто за нею стоїть? За документами засновниками фірми «ІН-КОМ-БУД» є кіпрські офшорні компанії. Зроблено навмисно так, щоб не було зрозуміло, хто це. Бенефіціари, тобто кінцеві власники, — якісь там громадяни Кіпру. Але ми всі дорослі люди і розуміємо, що добрі справи не робляться в масці, яка закриває обличчя, не робляться, приховуючи справжнє ім’я власника. Тобто ці особи планують вчинити якусь підлість, щось вкрасти, іншого пояснення нема. На одному засіданні робочої групи, в присутності шести осіб, я спитав у міського голови Валерія Хмельнюка: кому належить будова? Він відповів: Михайлові Рафаєвичу, який пов’язаний з судноремонтним заводом. Вважаю, що Хмельнюк сказав неправду, бо, за моєю інформацією, Рафаєвичу належить половина, а друга половина пов’язана з родиною самого Хмельнюка, точніше — з його зятем, чи колишнім зятем. Схоже, що за цією будовою стоять дві сім’ї — Хмельнюка і Рафаєвича. Нагадаю мешканцям Чорноморська, що наш мер живе в Одесі, Рафаєвич — одесит, архітектор та його заступник — також одесити. Їм байдуже і плювати на нас усіх. Куди ми ходитимемо через кілька років на море — це лише наша проблема і більше нічия. Вірю, нам вдасться відстояти свої права.

Далі до мікрофона почали підходили жителі міста, висловлювали своє обурення.

Одна з них, зокрема, сказала:

— Якщо злодіїв не зупинити, то скоро до моря можна буде дістатися лише через дірку в паркані. Наше місто завжди було комфортним та затишним, одним з кращих в Україні. Ми мали гарну широку набережну, із зеленими схилами та пляжем, відкритим для всіх. Люди повинні сходити до моря там, де їм подобається, і там, де їм зручно. Окремо звертаюся до забудовників та людей, які їх «кришують». Панове, вгамуйте свої апетити, спам’ятайтеся, не користайтеся тим, що зараз такі важкі часи, війна і захмарні тарифи. Вам здається, що люди, заклопотані тим, як оплатити комунальні послуги, не помітять, як у цей момент ви крадете їхню землю? Так ось, ви дуже помиляєтеся. Ми, чорноморці, не сліпі й не глухі, ми дуже довго терпіли, але бійтеся, бо наш терпець може увірватися.

Учасники зібрання територіальної громади Чорноморська прийняли резолюцію про недопущення забудови прибережної рекреаційної зони.

У самій компанії (як випливає з прес-релізів, поширених цими днями на кількох інтернет-ресурсах) запевняють: роблять велику справу, рятуючи Чорноморськ від зсувів, забезпечують мільйонні платежі в міський бюджет та гарантують, що огорожа, якою нині обнесений будівельний майданчик, буде знята і по завершенні зведення об’єкта вільний доступ до пляжу буде поновлений.

м. Чорноморськ.