«Допомагаємо тим, хто працює» – під такою назвою вийшов в «Одеських вістях» півроку тому матеріал про поїздку голови Одеської обласної ради Анатолія Урбанського до Любашівського та Балтського районів. У статті йшлося про вирішення соціальних проблем районів, довгострокову програму відновлення доріг, підтримку процесу об’єднання громад. Одним словом, звичайна поїздка, яких безліч за рік без помпи здійснив очільник обласної ради. Попри те, що Анатолій Урбанський не є прихильником кулуарщини і завжди діє в публічній площині, медіа не згадують його щоденно. Можливо тому, що принципом своєї діяльності обрав гасло «Дії попереду слів».

Життя Анатолія Ігоровича пов’язане на­самперед з Ізмаїлом, який він вважає рідним домом. Адже саме там він розпочав свою професійну кар’єру, саме там набув практичного досвіду управління великим бізнесом. І саме ізмаїльці обрали його до обласної ради. Чому? Бо в Ізмаїлі добре знають справи Олександра та Анатолія Урбанських і кожного дня переконуються наочно, що слова їхні зі справами не розходяться.

Ще 2002 року, коли холдинг, у яко­му працював Анатолій Урбанський, придбав 99-й Ізмаїльський судно­ремонтний завод, довелося виїхати на територію цього підприєм­ства.

– Я побачив повністю розвалений завод. Нічого не працювало, по території бігали фазани та зайці, все заросло комишем, а з персоналу на заводі залишалося тридцять чоловік – це вкупі з охороною. Безнадія в очах людей… І я вирішив, що не обмежуся оглядом, а залишуся на два-три дні – хоча б комиш прибрати, – розповідає Анатолій Урбанський. – З цього почалося відновлення заводу. Вмовляв знайомих судновласників ставити свої судна в ремонт тут. І помалу підприємство запрацювало. Сьогодні воно надає городянам щонайменше 500 – 800 робочих місць, кількість залежить від завантаження замовленнями. Ось так я вже 15 років поспіль займаюся судноремонтом.

Щільно співпрацювати з Ізмаїльською районною радою Урбанський почав із 2013 року, коли познайомився з новообраним міським головою Анд­рієм Абрамченком. Власники судно­ремонтного заводу тоді запропонували допомогти із соціальними проблемами. Налаштований на зміни мер відгукнувся цілим переліком нагальних потреб: дитячі майданчики, міська лікарня, освітлення...

І жодного разу завод не відмовив у допомозі, не покинув на півдорозі розпочате, згадує мер Ізмаїла.

Із заснуванням благодійного фонду Урбанських «Придунав’я», який очо­лив Анатолій Ігорович, робота на благо ізмаїльської громади стала системною. Важко знайти соціально значущий об’єкт у місті та районі, де б не відчувалася допомога фонду. Серед найяскравіших прикладів – Клушинський сквер зі світломузич­ним фонтаном, ремонт даху дитячої поліклініки, культурно-історичний центр «Діорама», програма «Зупинка», завдяки якій було впорядковано десятки зупинок транспорту. Цього року, коли Ізмаїл був затоплений дуже потужною зливою і виникла складна санітарно-епідеміологічна ситуація, саме фонд «Придунав’я», очолю­ваний Анатолієм Урбанським, вдосталь забезпечив городян бутильованою водою.

І цілком вмотивованими були пріори­тети ізмаїльців, коли під час місцевих виборів 2015 року серед чотирьох кандидатів, яких висунула громада міста до обласної ради, опинився і Анатолій Урбанський.

Потужне представництво Ізмаїла в облраді, попри те, що плетуть лихі язики, не перетворилося на засіб лобіювання інтересів лише одного району. Нинішній голова обласної ради приділяє рівну увагу всій Одещині, кожному її куточку.

Перший рік його головування при­пав на період очевидного провалу обласної виконавчої влади. І в ба­гатьох районах місцевим радам до­велося брати на себе розв’язання проблем, що належать до компетенції райдержадміністрацій.

– Часто-густо і місцевим, і обласній радам довелося втручатися у сферу повноважень, делегованих РДА і обласній державній адміністрації. Депутати були змушені реагувати на кричущі помилки, часто вже в останній момент, коли бездіяльність або хибні дії виконавчої влади загрожували серйозними наслідками. Нормальна управлінська практика полягає в тому, що керівник віддає розпорядження, а потім контролює його виконання. Цінність такої практики аж ніяк не по­лягає у вдоволенні амбіцій керівника, – вона полегшує й систематизує ро­боту самих виконавців. Саме та­кий принцип покладено в основу взаємо­дії місцевого самоврядування з інсти­туціями державних адміністрацій у сфері делегування повноважень. І це геть не перетягання ковдри й не ознака недовіри. Обласна рада, як могла, підставляла плече держадміністрації у складних ситуаціях, – згадайте, на­приклад, конфлікт у Лощинівці, кількаразове авральне виділення коштів із обласного бюджету на ремонт дороги державного значення М-15. Нарешті, практично патову ситуацію з Центром адміністративних послуг довелося вирішувати на сесії обласної ради.

Я пишаюся тим, що депутатський корпус Одещини, досить розмаїтий за політичними симпатіями, спроможний об’єднатися й оперативно щось вирішити в інтересах громади. Це справді щаслива ситуація – знати, що керівництво обласної ради неодмінно здобуде підтримку серед депутатів, коли питання стосуються життя й добробуту громадян, – говорить Анатолій Урбанський.

Одразу після обрання головою обласної ради він заявив, що хоча й не має досвіду роботи в органах державної влади, втім добре знає проблеми регіону і має чітке бачення шляхів їх подолання. І ця заява виявилася, як і завжди, не просто низкою слів. Безумовно, бюджетоформуючим галузям Одещини – аграрному ви­робництву, морегосподарському комп­лексу, які є головними платниками податків, потрібні і організаційна під­тримка, і захист від рейдерства та бюрократії, і створення нових ринків збуту. Адже це – робочі місця і взагалі джерело добробуту населення. Але без внут­рішньої транспортної та соціальної інфраструктури неможливі ані товаро­обіг, ані зростання робочої сили. І увага, яку голова облради приділяє дорогам, медичному обслуговуванню та підприємствам з надання комунальних послуг, красномовніша за купу слів.

Анатолій Урбанський постійно з’являється на людях. Графік роботи досить щільний. Проте «публічним політиком», у тому розумінні, яке зазвичай вкладають у ці слова, назвати його не можна. За ним не тягнеться шлейф скандалів, міжпартійних і міжфракційних конфліктів.

– Чомусь політичне життя багато хто уявляє собі у вигляді гучних ток-шоу, мітингів, нескінченної пе­редвиборної кампанії. Завдання об­ласної представницької влади не передбачають політиканства. Не можна жити від виборів до виборів, – вважає Анатолій Урбанський. – Слід ставити перед собою амбітні завдання, але не конче треба кричати про них на кожному розі, нічого ще до ладу не зробивши. А головна наша мета – максимальна соціалізація бюджетних коштів, щоб бюджет працював на громаду.