Курс на ощадливість, енергозбереження і подолання соціально небезпечних інфекцій

Остання цьогорічна сесія обласної ради, яка відбулася минулої п’ятниці, була присвячена схваленню бюджету на 2017 рік. Загалом же порядок денний містив понад 60 питань.

На початку засідання голова облради Анатолій Урбанський прозвітував про свою діяльність на цій посаді впродовж року, що минає, подякувавши депутатам за плідну співпрацю, яка сприяла збереженню миру на Одещині.

Далі розпочалася тривала сесійна робота.

Обласна рада звернулася до Кабміну з клопотанням не зупиняти роботу Одеського припортового заводу. Автор тексту звернення, підтриманого більшістю, — депутат від БПП «Солідарність» Анатолій Артеменко.

Варто нагадати, що на початку грудня, після другого безуспішного аукціону, Фонд держмайна України заявив, що ОПЗ знову спробують або продати, або передадуть в управління, бо, мовляв, інакше потужне бюджетоутворююче підприємство доведеться зупинити, щоб не працювало на збиток. Зрозуміло, що зупинка гіганта призведе до соціальної напруги в місті Южному, яке живе з припортового. Цього, наголошували депутати, в жодному разі не можна допустити.

Більшістю голосів депутати схвалили низку регіональних програм, серед яких — з енергоефективності, розвитку книговидання та засобів масової інформації, розвитку туризму та курортів області, «Власний дім» (з підтримки індивідуального будівництва на селі), «Культура Одещини» та інші. Підтримали також проекти рішень щодо внесення змін до вже існуючих програмних документів («Сім’я та молодь Одещини», «Електронна Одещина», із цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки тощо) та обласного бюджету на 2016 рік (з урахуванням усіх поправок).

Було схвалено три програми з енергоефективності, одна з яких — про стимулювання до впровадження енергоефективних технологій об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ, ЖБК). Суть механізму реалізації цієї програми, розрахованої на 2016—2018 роки, полягає у тому, що з обласного бюджету позичальникам (ОСББ, ЖБК), після підписання договору про співробітництво з банками, відшкодовується відсоткова ставка за кредитами, які залучені ними на впровадження заходів з енергозбереження. Все доволі просто: якщо фінансова установа встановлює 25% річних за користування кредитними коштами, то за програмою з бюджету області буде відшкодовано 10% річних, а решту — 15% — виплатить позичальник. На ці економні кредити на два роки область виділяє 5 мільйонів бюджетних гривень.

Депутати схвалили рішення про створення Агенції регіонального розвитку Одеської області, робота якої буде спрямована на залучення інвестицій для реалізації місцевих ініціатив, загалом на регіональний розвиток. Така структура, що фінансуватиметься з державного бюджету, — не наша вигадка, а європейська практика, яка керується Європейською асоціацією агентств національного розвитку.

Сесія підтримала звернення до Верховної Ради України щодо перейменування чотирьох сільських рад Одещини: Червонознам’янської Іванівського району — на Знам’янську, Червонокутської Ширяєвського — на Преображенську, Ухожанської Балтського — на Новопольську, Кіровської Комінтернівського — на Трояндівську.

Депутати схвалили стратегію реформування системи надання допомоги хворим за розділом «Соціально небезпечні хвороби (туберкульоз, ВІЛ-інфекція, парентеральні гепатити)» в Одеській області на 2016—2020 роки», а також рішення про вжиття організаційних заходів щодо створення закладу охорони здоров’я інфекційного профілю «Одеський обласний центр соціально небезпечних хвороб (туберкульоз, ВІЛ-інфекція, парентеральні гепатити)» та винесення за межі міста обласного протитуберкульозного диспансеру.

Проблема, про яку йдеться, для Одещини дуже непроста. Стан здоров’я населення нашої області сьогодні оцінюється як незадовільний. Одним з критеріїв його оцінки є відсутність ознак подолання епідемій туберкульозу та ВІЛ/СНІДу, нарощування масштабів епідемії гепатитів В та С. Попри впровадження програм протидії ВІЛ-інфекції та туберкульозу, фінансованих переважно міжнародними донорами, впродовж останніх п’яти років спостерігається зростання інфікування ВІЛ-інфекцією, смертності від СНІДу, захворюваності й поширеності туберкульозу, особливо його резистентних форм, та гепатитів. Рівень поширення ВІЛ-інфекції та туберкульозу на Одещині — найвищий у країні й більший за середньоукраїнські показники у два-три рази.

Офіційна статистика зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції насправді применшує реальні масштаби епідемії. Оціночна чисельність людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом, перевищує 37000 осіб, з яких під диспансерним наглядом СНІД-служби перебувають 19550 осіб (52,8% від оціночного числа), з них лише 7918 отримують антиретровірусну терапію (АРТ), що складає 40,5% від тих, хто перебуває під наглядом, або 21,4% від оціночної кількості осіб, які живуть з ВІЛ/СНІДом в області. АРТ стала доступною, однак лікування не охоплює більшості тих, хто його потребує, воно залишається недостатнім для того, щоб знизити рівень смерт-ності від СНІДу. Це дуже низький показник протидії епідемії, бо відповідно до сучасних міжнародних рекомендацій щонайменше 90% людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом, мають знати про свій статус і не менше 90% від них — отримувати лікування, що забезпечить зупинку розповсюдженості ВІЛ-інфекції та зменшить втрати від її наслідків.

Одещина спромоглася досягти певних успіхів у виявленні нових випадків туберкульозу. Так, у 2015 році захворюваність на сухоти, їх поширеність та смертність від недуги становила у нас, відповідно, 123,8, 126,1 та 11,5 випадків на 100 тисяч населення (в Україні — 70,5, 84,3 та 11,2, відповідно), тому зараз актуальною є необхідність дій для взяття епідемії під ефективний контроль.

Серед регіонів України наша область має найзначніший тягар мультирезистентного туберкульозу (МРТБ), тобто такого, який не беруть традиційні ліки. Рівень МРТБ серед хворих, яким уперше в житті встановлено діагноз ТБ, складає 33,9%, а серед хворих з повторними випадками ТБ — 55,6%.

Стрімко зростає кількість випадків майже невиліковного туберкульозу з розширеною медикаментозною резистентністю, які потребують належної паліативної допомоги.

Одна з причин поширення резистентних форм ТБ — занедбаний стан протитуберкульозних закладів, які збудовані до революції та не відповідають сучасним вимогам інфекційного контролю. Протитуберкульозні заклади області за матеріально-технічним станом — найгірші серед регіонів України.

Взаємний вплив епідемій ВІЛ та ТБ призводить до поєднаного захворювання — коінфекції ТБ/ВІЛ. Рівень захворюваності на ТБ у поєднанні з ВІЛ-інфекцією втричі вищий, ніж у середньому по Україні, й склав у 2015 році 36,4 випадка на 100 тисяч населення. Відсоток виявлення випадків ТБ/ВІЛ за останні п’ять років зріс із 20,2% до 40%. Більшість ВІЛ-інфікованих (73,9%) помирають від туберкульозу.

Не краще у нас і з захворюванням на гепатити. Дані офіційної статистики щодо парентеральних гепатитів не відображають реальних обсягів проблеми в регіоні, що, передусім, пов’язано з відсутністю єдиного центру збору та обробки інформації. За результатами тестування на гепатити С, проведеного міжнародним Альянсом громадського здоров’я в Україні в рамках всеукраїнської кампанії «Вимагаємо лікування», відсоток позитивних результатів експрес-тестування на гепатит С в Одеській області складає 11,9% серед населення. На диспансерному обліку чеерз за-хворювання на гепатити перебувають 5288 осіб (3206 — з гепатитом С та 2079 — з гепатитом В), що складає 0,2% серед населення.

Стратегія, яку схвалили депутати, формує, на переконання тих, хто готував цей документ, основу для подальшої реалізації обласної програми з питань протидії ВІЛ-інфекції та іншим соціально небезпечним хворобам.

Резонне запитання: а чи вистачить на її реалізацію не таких уже й великих бюджетних грошей, якщо навіть міжнародні програми, на які щедро вділяли нам впродовж останніх п’яти років (це не враховуючи бюджетних коштів, що виділялися справно і щороку), так і не зарадили нашим бідам? Чи не в тому, бува, сіль, що реалізовувати їх бралися люди, які тепер безпорадно розводять руками, знову лякаючи населення жахливими цифрами і фактами?

Обласна рада схвалила трирічну (на 2017-й—2019-й) програму фінансування комунальних підприємств і закладів, на що передбачено 139 млн грн. Йдеться про автопідприємство, комбінат громадського харчування, кілька закладів, які утримують у належному порядку цілісний майновий комплекс двох будинків обласної ради, тощо.

Цей проект рішення спершу викликав невдоволення в залі. Із місць депутати нарікали на те, що, мовляв, такі «КП та КЗ» потрібно підтримувати грішми громади, але в жодному разі не брати їх на повне утримання, адже вони можуть заробляти й самостійно, принаймні, казали, добру половину з того, що виділяє бюджет, але не роблять цього. Особливі нарікання були на роботу обласного інформаційно-аналітичного центру, який за минулий рік заробив майже мільйон, а, що називається, «проїв» — чи не вдесятеро більше. І це при тому, що у них є всі можливості та ресурси, щоб справно множити свої прибутки.

Програму схвалили, однак через півроку планують повернутися до цього питання, тобто проаналізувати діяльність комунальних підприємств, і якщо зрушень не буде — фінансування їм погрожують урізати.

Серед питань, які отримали добро від більшості депутатів обласної ради, була згода на спорудження у дворі видавництва «Чорномор’я» (Одеса, площа Б. Дерев’янка, 1) чотирисекційного десятиповерхового будинку з передбаченими у ньому квартирами для учасників АТО. Житловий компактний комплекс має вирости на площі 0,5 гектара, зайнятій нині гаражами. Компанію, яка виконає замовлення, оберуть на конкурсній основі. Будинок матиме 160 квартир. У проекті рішення зазначалося, що забудовник віддасть обласній раді 6 квартир (4%), які будуть передані ветеранам АТО. Такий малий відсоток збурив депутатів, адже йдеться про людно заселений район, з налагодженою інфраструктурою, з доброю транспортною розв’язкою, де квартири будуть недешеві. Перший заступник голови обласної ради Олег Радковський вніс кілька правок-пропозицій, які вирішили справу. Так, забудовник має віддати обласній раді 16 квартир. Таке рішення, запро-поноване лідером обласної організації ВО «Батьківщина», більшість депутатів (48 голосів) підтримала.

До проблем медицини повернулися ще раз. Після тривалих суперечок у залі і з трибуни депутати виділили гроші на закупівлю медикаментів обласній лікарні та онкодиспансеру. Ті дуже просили.

Якщо хтось пам’ятає, а депутати це пам’ятають, без перебільшення, найкраще за всіх, медицина області традиційно була у нас найзатратнішою статтею, адже суми бюджетних грошей, вкладені в неї, щороку сягали мільярда гривень. І на ліки виділялося, і на придбання нового обладнання, і на поточні ремонти, і на суп для пацієнтів стаціонарів. А люди, прості пацієнти, як скаржилися, так і скаржаться, що в лікарнях за все треба платити. Ліки — тільки з аптек. І тільки за свої. Не гребують медики і відвертим вимаганням. Я особисто два роки тому вимушена була заплатити за наркоз сто доларів, як того вимагала лікарка, одразу після операції хапаючи мене мало не за горло.

Тепер, кажуть, бюджетні гроші конче потрібні медичним закладам обласного підпорядкування на закупівлю медикаментів, у тому числі наркозу та кисню. Це підтвердили головні лікарі, які мали слово з трибуни.

— Прошу 3,5 мільйона, — казав головлікар обласної клінічної лікарні Юрій Гульченко. — Прошу вперше, хоча впродовж 2016-го ми існували фактично за рахунок пожертв. За бюджетне фінансування ми сьогодні можемо надати пацієнту лише тепле приміщення, голови і руки медиків, і більше нічого.

Онкодиспансер просив 13 мільйонів.

Питання до пленарного засідання не пройшло бюджетної комісії, у якої до департаменту охорони здоров’я та соціального захисту населення облдержадміністрації останнім часом було й так чимало претензій. Депутати подали розгляд цього питання під час сесії як поправку до бюджету 2016-го «з голосу».

Голова бюджетної комісії облради Євгенія Абрамова пояснила, що, з урахуванням необхідних формальностей, медики, найшвидше, не встигнуть освоїти ці гроші до кінця цього року. І хоча керівник департаменту фінансів ОДА Марина Зінченко також попередила, що позитивне рішення депутатів просто розбалансує бюджет, питання все ж схвалили. Тож 16,5 млн грн буде виділено з бюджету 2016-го, якщо точніше — з бюджету розвитку.

Що стосується обласного бюджету на 2017 рік, то депутатський корпус його підтримав (68 голосів — «за») навіть без обговорення, щоправда, врахувавши всі поправки постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансово-економічної політики та банківської діяльності.

Головний фінансовий документ Одещини дуже спрощено виглядає так: прогнозовані доходи у 2017 році складуть 7 млрд 750 млн грн, а видатки — 7 млрд 746 млн грн.