В Одесі відбувся регіональний «круглий стіл» «Єдність заради перемоги», ініційований всеукраїнським об’єднанням «Вільні люди».

Такі засідання «Вільні люди» зараз проводять по всій країні. Перше пройшло у Києві 22 січня, наступне заплановане в Луганській області. У складі об’єднання — волонтери, політики, громадські діячі, журналісти, представники культури.

Як зазначив Сергій Кузан, заступник голови об’єднання, проект «Єдність заради перемоги», покликаний сприяти гуртуванню проукраїнських парламентських сил навколо досягнень Революції Гідності, включає 15 пунктів, серед яких — продовження реформ, передбачених коаліційною угодою «Європейська Україна», схвалення нового Виборчого кодексу, який передбачає пропорційну виборчу систему за відкритими списками, відновлення територіальної цілісності країни, захист її гуманітарного простору, боротьба з корупцією, реформування силових структур.

Звернення, адресоване лідерам демократичних парламентських сил, охоплює всі сфери життя суспільства. Його завдання — закликати їх до виконання своїх зобов’язань, припинити жертвувати інтересами народу, а головне — повернути у Верховну Раду коаліцію.

На думку ініціаторів, політики-патріоти повинні зібратися за «круглим столом» 20 лютого, в День пам’яті Героїв Небесної Сотні, й підписати «акт про ненапад» заради збереження держави. Лідери «Блоку Петра Порошенка», «Народного фронту», «Батьківщини», Радикальної партії Олега Ляшка і «Самопомочі» мають припинити міжусобні війни, відновити попередню коаліцію 2014 року «Європейська Україна» і разом з громадськістю опрацювати стратегічні напрямки розвитку країни, схвалити «Національну платформу розвитку» і крок за кроком реалізовувати її, відмовившись від популізму та брудного піару заради власних рейтингів. На думку учасників «круглого столу», продовження внутрішньополі-тичної боротьби призведе до загибелі української державності.

Віталій Кожухар, керівник регіонального, одеського, підрозділу громадського об’єднання «Вільні люди», пояснив:

— Ми хочемо донести ініціативи і проекти громадянського суспільства до законодавчої та виконавчої влади й побачити, хто в Україні працює над покращенням економічної, внутрішньополітичної ситуації, над реформами, а хто — ні. Останнім не місце біля владного керма.

Журналіст і громадський діяч Леонід Штекель зауважив, що було б чудово, якби громадянське сус-пільство запропонувало власну програму розвитку країни, але наразі такого спільного бачення нема.

Артем Філіпенко, політичний експерт, запропонував почати формування громадської думки, зокрема, з програми неприйняття корупції. Необхідно працювати з депутатським корпусом, доносячи до нього громадські ініціативи, законопроекти, означувати теми для депутатських звернень та запитів, ініціювати судові позови з боку громадянського суспільства. «Потрібно побудувати логічний ланцюжок «громадянське суспільство — депутатський корпус — виконавча влада», — наголосив він.

Що ж до підтримки України з боку Європейського Союзу та інших цивілізованих країн, то Артем Філіпенко закликав:

— Ми маємо бути реалістами, людьми, які мислять тверезо. У нас надто багато ейфорії на тему міжнародної допомоги. Насправді ж, світ стає дедалі цинічнішим і демократичні цінності відступають на задній план, а наперед виходять економічні інтереси кожної країни. Великі держави прагнуть відгородитися від глобальних впливів. Ми повинні зняти рожеві окуляри й дивитися на світ реалістично.