НЕ БУЛО Б ПЕЧАЛІ, ЯКБИ НЕ ОЗЕРО В ПІДВАЛІ

У селі Гаївка у ці дні можна спостерігати незвичну картину: прямо на подвір’ї одного з будинків із підґрунтових вод утворилося озерце, в якому розкошують домашні гуси. Птиці — втіха, людям — прикрість.

Якщо вода заливає подвір’я та городи, то підвали — й поготів. Зокрема, кореспондент побував на обійсті Михайла Юр’єва, в підвалі якого вода піднялася близько метра.

— І так чи не кожної весни, — бідкається Михайло Петрович. — Торік я підняв підвал на два камені-черепашники, але це не допомогло. Вже й не знаю, як зарадити лиху. — І гірко жартує: — Хоч бери та рибу розводь…

Місцева влада здійснює моні-торинг ситуації. Так, нещодавно було проведено виїзне обстеження зон, яким загрожує підтоплення. До складу комісії увійшли: головний спеціаліст з питань цивільного захисту райдержадміністрації Сергій Біндасов, начальник міськрайонного відділу ГУ ДСНС Сергій Кузьменко, начальник управління розвитку та інвестицій РДА Ігор Романенко, провідний інженер відділу використання водних ресурсів Одеської гідрогеологомеліоративної експедиції з охорони водних ресурсів Анатолій Реклізон, державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Одеської області Сергій Кожухар та начальник сектора превенцій Роздільнянського відділу поліції ГУНП Андрій Кириленко.

Комісія побувала у Гаївці та ознайомилася з тамтешньою ситуацією. Якщо коротко змалювати її, то зазначимо, що через село пролягає автотраса, яка умовно поділяє його на дві частини. Одна — межує із заплавою річки Кучурган, а друга — із стрімким узвишшям.

Довідково. Річка Кучурган, ліва притока Турунчука (рукава Дністра) бере початок на південних схилах Подільської височини, неподалік села Бочманівка Подільського району. Її довжина становить близько 110 кілометрів. Долина річки — балка з підвищеними (місцями значно) та розсунутими берегами, між яких утворилася наносна заплавна низовина. Русло помірно звивисте, завширшки від 5 до 46 метрів. Течія річки повільна, місцями вона утворює плавні. Живлення снігове і дощове. Влітку пересихає, взимку перемерзає. Річка має загальнодержавне значення.

Так ось, у Гаївці у підтопленні з одного боку винуватять річку, а з іншого — відсутність дренажної системи. Але, як вважають екологи, є ще й треті винуватці — фахівці з планування населених пунктів, які під час забудови села не врахували природних факторів та не подбали про водовідвідну мережу. Що характерно: підтоплення не зазнають оселі, зведені у старій частині села, розміщеній на підвищенні. А в низині — біда, на стінах деяких будинків уже й тріщини поповзли. Ось і виникає питання: «А що, наші прадіди, які не закінчували інститутів, були мудрішими за нинішніх дипломованих спеціалістів?». Питання, звісно, риторичне. Але предки таки знали, де варто будувати житло, а де — ні.

Втім, не пошуком винуватців займалася комісія. Фахівці різних відомств, до яких приєднався і сільський голова Гаївки Асвар Рустамов, обговорили різні варі-анти захисту осель від підтоплення. Зокрема, йшлося про облаштування водовідводів, очищення русла, яке густо заросло очеретом і вкрилося товстим шаром намулу, прокладання дренажного каналу, що увібрав би в себе частку підґрунтових вод і тим самим знизив їх рівень…

— Подібний канал чи рів у нас існував, — поінформував сіль-ський голова. — Проходив він уздовж автотраси. Це сусідство виявилося непрактичним. Люди згодом самі засипали рів, бо він ускладнював одним заїзд транспорту на обійстя, а іншим — заведення техніки на городи. Ось така дилема…

НАД РІЧКОЮ КУЧУРГАН: СТАВКИ, ОЧЕРЕТИ, ТУМАН…

Особливий інтерес у членів комісії викликала Степанівка. Провідний інженер Одеської гідрогеологомеліоративної експедиції з охорони водних ресурсів Анатолій Реклізон пояснив це так:

— Свого часу, коли в країні було дано старт фермерському підприємництву, людям роздали й землі в заплаві річки Кучурган. На підставі вимог законодавства, яке діяло на той час, вони побудували тут ставки і канали. Можемо лише констатувати: дамби навколо новостворених водоймищ нерідко були зведені поперек заплави річки, що в деяких місцях навіть змінило її русло.

Заглядаючи в історію, зазначимо, що у 1999 році, в середині лютого, тут затопило заплаву річки разом із землями фермерів та підтопило три села. Ця подія набула неабиякого резонансу. До Степанівки навідувалися комісія за комісією. Було ретельно перевірено всі угоди про оренду землі і держакти на право користування нею. Висновок свідчив: документи оформлено відповідно до земельного законодавства. Порушення стосувалося хіба що використання землі не за призначенням: на пасовиськах і сіножатях фермери зайнялися рибництвом. Заради справедливості слід зазначити: а що їм ще залишалося тут робити? Вирощувати цукрові буряки чи розводити тонкорунних овець? Той, хто давав дозвіл на господарювання, не міг не знати про це.

— Справа ще й у тому, — говорить наш експерт Анатолій Реклізон, — що, по суті, землі водного фонду трактуються як землі сільгосппризначення. Звідси — багато плутанини. «Хіба можна в охоронній зоні річки щось будувати?» — наступають екологи. «А де ви бачите річку?» — захищаються опоненти. «Річка є, але її в оренду брати не можна», — твердять природоохоронці. «Але за законом в оренду можна взяти водний об’єкт», — парирують другі. «Так, але коли цей об’єкт — місцевого значення, а не загальнодержавного, як річка Кучурган», — пояснюють перші. «То в чому справа? Змініть цей статус, приведіть його у відповідність з реаліями», — не здаються другі...

Новостворена комісія теж цікавилася комплексом цих та інших питань. Степанівський сільський голова Світлана Щербакова та землевпорядник сільради Олена Головченко докладно відповіли на всі запитання, пообіцявши додати необхідні пояснення письмово.

ПОКИ «ЧОРНИЙ КІТ» ДОРОГУ НЕ ПЕРЕЙШОВ

Ніякої містики. Просто «Чорним котом» у селі Кучурган називають місцину, де колись під такою назвою розташовувалося популярне кафе. Поруч розміщувалася насосна станція, яка трубами подавала воду з Кучурганського водосховища на полив земель державного підприємства «Кучурганське». Підприємство давно збанкрутіло, зрошувальна система не працює, а розграбована насосна станція стоїть тепер пусткою з розбитими шибками.

Сюди члени комісії, в супроводі Кучурганського сільського голови Анатолія Левицького, навідалися, щоб оглянути стан колишнього водозабору. Картина відкрилася жахлива. Труби, прокладені від водосховища до насосної, давно проіржавіли і через дірки в них кількаметровими струменями б’є вгору вода. Фонтан та й годі! Але він викликає не втіху, а велику тривогу. Не дай Боже, повеневі води остаточно прорвуть труби і тоді станеться надзвичайна подія всеукраїнського масштабу.

Довідково. Кучурганське водосховище, яке ще називають лиманом, було споруджене для охолодження агрегатів Молдавської ГРЕС. Воно простяглося на 17 кілометрів вздовж річки Кучурган з півночі на південь. Ширина у північній частині 1,5, а у південній — 3 кілометри. Середня глибина — 3,5 метра. Площа — 2730 гектарів. Обсяг води — 78 мільйонів кубічних метрів.

— Водосховище розташоване вище рівня села, тому у разі прориву труб вода рине на оселі, — пояснює Анатолій Левицький. — За нашими підрахунками, в зоні підтоплення опиняться 420 будинків, у тому числі й школа.

Ось так, образно кажучи, чорний кіт нещастя може перетнути дорогу сільському спокою.

— Ситуація ускладнюється, — продовжує Анатолій Павлович, — необ-хідністю ремонту старого або придбання нового потужного насоса, який посприяв би запобіганню підтоплення. Давно назріла і потреба надійно затампувати вже згадані тут труби. І сільрада не сидить, склавши руки. У 2006 році ми розробили проект на захист від підтоплення села Кучурган і селища Лиманське. На його реалізацію були виділені певні кошти і роботи розпочалися. Але в 2010-у вони припинилися, оскільки підрядники зажадали переглянути розцінки. Ми замовили новий кошторис, однак цього разу забракло грошей.

Якщо автор не помиляється, на тампування злощасних труб потрібно 420 тисяч гривень. Можливо, є й дешевші варіанти. Так чи інакше, ситуація вимагає поквапитися з цією справою. За найгіршого розвитку подій доведеться платити значно більше.

Деякі члени комісії висловили таку думку: оскільки Кучурганське водосховище було створено для роботи Молдавської ГРЕС, то було б логічно для безперебійної роботи насосних станцій у Кучургані та Лиманському залучити кошти і сусідньої держави.

Випереджати — значить діяти.

Роздільнянський район.