Як уже повідомляли «ЧН», на столичному рівні дано дозвіл на будівництво у верхній частині Дністра нового каскаду із семи гідроелектростанцій сумарною потужністю 300 МВт. На це планують витратити близько двох мільярдів доларів.

14 березня, у Всесвітній день захисту водойм, екологи разом з місцевими жителями вийшли в Маяках на всеукраїнську акцію протесту й утворили на мосту через Дністер живий ланцюг. Протестувальники вимагають від Кабміну переглянути наміри щодо спорудження ГЕС.

У руках активістів — красномовні плакати: «Діти Дністра — проти ГЕС», «Дністер буде жити — будемо жити й ми», «Ні руйнуванню екосистеми!». У гучномовець організатори розповідають дітям і журналістам, чому вони, власне, тут зібралися: «Над Дністром нависла нова серйозна загроза, і ми маємо його захистити».

Чого очікувати від нових ГЕС — обіцяної енергонезалежності чи екологічної катастрофи? Екологи впевнені: поява нових гідроелектростанцій призведе до деградації річки. Досвід такий уже є. «Будівництво ГЕС у середині 1980-х призвело до пониження рівня води в Дністрі майже у рази. Для міста-мільйонника (Одеса, як всі знаємо, споживає саме дністровську воду. — Прим. авт.) це дуже серйозна загроза, бо якість води й так значно погіршується, а якщо ще й зменшиться наповненість ріки, ми ризикуємо взагалі залишитися без джерела прісної води», — зауважив еколог Владислав Балинський.

Негативні зміни помічають місцеві жителі та рибалки, які побоюються за свої робочі місця. Петро Недін, власник невеличкого рибного підприємства, розповідає, що на Дністрі рибалили його батько та дід і що він добре пам’ятає, як сам маленьким хлопчиком бігав «рятувати» рибу, як це тоді називалося. Справа в тому, що річка виходила з берегів, а разом з нею на мілину випливала маленька рибка, мальки. І Петро з друзями збирали її у марлеву сітку тисячами й випускали у Дністер. Він живе поряд з рікою і щодня приходить до свого невеличкого складу рибацьких човнів, зміни помічає, як ніхто інший: «Щороку вода майже на півметра втікає від берега, річка стає мілкішою. Якщо поставлять ще цей каскад ГЕС, води у нас не буде, Дністер висохне. Паводків навесні нема, нерестилище загублене… Якщо вода навесні й піднімається, то не більше, ніж на 20—30 сантиметрів, а раніше вона навіть аж підтоплювала будівлі на березі, затоплювала містки на причалі. Зараз вона навіть стовпчики-підпори цих містків не повністю закриває, лише наполовину».

Проект завдасть шкоди всій екосистемі. «Частина зон природно-заповідного фонду і просто природних ландшафтів будуть затопленими, а частина таких, як Нижньодністровський природний парк, на території якого ми зараз перебуваємо, будуть навпаки обезводненими. І ті явища, які ми спостерігали, в тому числі й міграція лебедів-шипунів, що зимували в Одеській затоці, — все це зумовлено такою-от бездумною політикою чиновників. У птахів просто нема місця для гніздування, вони змушені ставати вигнанцями і мандрувати в пошуках нового дому. Вони не мають де вивести своє потомство, бо кількість місць для гніздування різко зменшилася», — зауважив Владислав Балинський.

Катастрофи можна уникнути. Для цього треба зректися радянського досвіду і перейти на новітні технології. «Уесь цивілізований світ давно відмовився від гідроелектростанцій, бо вони надто впливають на екосистему. Якщо взяти співвідношення користі та шкоди, то шкоди від ГЕС набагато більше. В Україні можна будувати вітряки, можна ставити сонячні батареї. Можна і треба використовувати органічний спосіб виробництва електроенергії. Але ми чомусь відкидаємо всі ноу-хау і користується старими дідівсько-радянськими способами. ГЕС, як правило, будували в країнах з великими територіями. Але ніде в світі нема практики ставити гідроелектростанції на річках, від яких живляться мільйонні міста», — розповіла Яна Титаренко, представниця екологічної організації.

Ще на початку лютого представники громадськості направили у Київ електронну петицію й офіційного листа зі своїми зауваженнями та пропозиціями. Свої підписи проти будівництва ГЕС на Дністрі вже поставили сотні тисяч людей. «Петиція була електронною. Паралельно ми ще збирали підписи під зверненням до Президента та Кабміну. Листи відправили, але відповіді й досі нема. Чекаємо», — зауважила Яна Титаренко.

Цього разу акція була попереджувальною. Якщо ж уряд не змінить своїх планів, екологи і громадськість обіцяють перевести протести на мосту в Маяках у безстроковий режим.