Одеська міськрада нещодавно схвалила положення про «громадський бюджет» міста. Відтак городяни отримали можливість вирішувати, на які саме проекти спрямовувати частину коштів. В Одесі «громадський бюджет», порівняно з іншими містами, став найбільшим: на 2017 рік закладено 150 млн грн. Про перспективи і ризики запровадження «бюджету участі», як у деяких містах називають громадський бюджет (у зарубіжному досвіді — «партисипативний бюджет» (Польща) чи «бюджет муніципальних демократій» (Франція)), про те, як підвищити ефективність місцевих витрат і як саме жителі можуть долучитися до процесів керування містом, розповіли експерти Асоціації сприяння самоорганізації населення на спеціальній прес-конференції «Місцевий бюджет — разом з містянами».

Варто зауважити, що в інших містах (Суми, Полтава, Київ, Чернігів тощо), на відміну від нашого, ідею проекту громадської участі вже почали втілювати. У нас же все на початковому етапі. Зволікати й надалі місцеві чиновники вже не могли, адже громадський бюджет — це не тільки потреба часу, а й одна з вимог Бюджетного кодексу країни, передбачена бюджетною реформою.

«Положення про громадський бюджет Одеська міська рада схвалила 8 лютого. Ми спілкувалися з представниками фінансового департаменту і департаменту економіки — зараз вони на стадії розробки технології, яка дозволить повноцінно застосувати відповідні механізми напередодні наступного бюд-

жетного року, тобто 2018-го. Зважаючи, що весь процес досить затратний у часі і проходить у кілька етапів, розпочинати його потрібно за 4—5 місяців до початку наступного року. Відтак усі технологічні питання слід відпрацювати приблизно до серпня», — зазначив Андрій Крупник, керівник Аналітичного центру ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення».

Оскільки ж в Україні процес складання місцевих кошторисів стартує наприкінці травня року, що передує плановому, то фактично фінансовий департамент Одеської міської ради бюджет на наступний рік почне формувати з червня. «І саме з цього періоду, відповідно до положення, громадські організації та суб'єкти підприємницької діяль-

ності повинні подавати проекти спочатку на розгляд комісії, а потім — для їх винесення на голосування на електронному порталі, який розміщуватиметься в закладці «соціально-активний громадянин міста» на офіційному сайті Одеси. Процес відбору кращих проектів має за-кінчи-тися до серпня 2017-го, щоб правильно і детально включити їх у бюджет на 2018 рік», — зазначила Олеся Голинська, експерт асоціації.

В положенні є ще один цікавий момент, який стосується такої штуки, як прогнозування громадського бюджету. Це пов'язано з тією ж реформою — фінансовою, бюджетною децентралізацією. «23 березня Верховна Рада ухвалила перехід бюджетної системи на серед-ньострокове, або трирічне, планування (за європейською практикою). Це означає, що і державний, і місцеві бюджети розроблятимуться не тільки на «плановий», тобто 2018-й, а й на два наступні — 2019—2020 роки. Це робиться для того, щоб посилити прогнозовану обмеженість місцевих бюджетів, які сьогодні здебільшого перебувають під впливом нагальних політичних рішень, і для того, щоб прив’язати можливості цих кошторисів до перспектив економічного розвитку відповідної території», — пояснила Олеся Голінська.

'Щоб уникнути ризиків і мінімізувати труднощі, обійшовши підводні камені на шляху реалізації ідеї громадського бюджету в Одесі, потрібно, стверджують представники асоціації, максимально напрацювати технологію і донести її до всіх учасників процесу втілення цієї ідеї. «Тому що сьогодні навіть у департаменті економіки і департаменті фінансів, які є замовниками (головними розпорядниками коштів), — у кожного власне уявлення про те, як усе має бути. А ще ж є представники громадськості, підприємці, які теж братимуть участь у цьому процесі, — між усіма ними має бути порозуміння, куди йти. Тут треба чітко сформувати пріоритети, які проекти слід реалізовувати передусім», — наголосив Андрій Крупник.

Якщо подивитися на інші міста, де громадські бюджети вже запущені, там переважають проекти соціальної інфраструктури, а мали б домінувати проекти бізнес-розвитку. «В Южному, скажімо, де ійи допомагали зі створенням відповідного положення, при аналізі проектів враховуватимуть економічний коефіцієнт. Як показала практика, сьогодні більшість проектів, пропонованих громадськими організаціями, ведуть тільки до поглиблення бюджетних витрат. Економічного ефекту, ефекту розвитку від них мало. В Одесі я такого пункту не побачила», — зауважила Олеся Голинська.

За процедурою, щойно міська рада оголошує конкурс, — суб’єкти господарювання, громадські організації, зареєстровані в Одесі, дієздатні громадя-

ни України і навіть іноземці (які не мають громадянства, але мають дозвіл на тимчасове проживання) починають подавати свої проекти. Спеціальна комісія (в нашому місті вона складається з 15 осіб — по 5 представників від виконавчих органів місцевого самоврядування, громадськості та депутатського корпусу) перевіряє наявність документів, передбачених положенням, і передає їх у департамент економіки. Там обирають реальні проекти і виставляють їх на голосування громадськості. Кожна людина може проголосувати за п’ять з відібраних проектів. Голосування проходитиме в електронному форматі, але для зручності людей похилого віку передбачене й особисте голосування в міській раді, адміністраціях, бібліотеках, інших публічних місцях. Проек-ти-переможці будуть названі впродовж п’яти днів по завершенню голосування.

На етапі подання проектів варто врахувати і такий момент: на конкурс приймаються готові (!) проекти, з яких видно, що з ними робити далі. За словами Андрія Крупника, виникає велике питання, хто, коли і за які кошти має розробляти ті проекти, аби вони були конкурентоспроможними. Зазвичай, громадським організаціям таке завдання непосильне. Тому вже на етапі складання проектів громадськості варто знаходити підприємців, будівельні фірми і працювати командно. Має бути налагоджена співпраця на всіх рівнях», — зауважив Андрій Крупник.