В Одесі відбулася прес-конференція за результатами комплексного дослідження екологічного стану Чорного моря. Про старт проекту у травні минулого року ми детально інформували («Як почуваєшся, море?», «ЧН» 28.05.2016.). Українсько-грузинські чорноморські дослідження проводилися на сучасному європейському науково-дослідному судні «Маре Нігрум».

21 квітня в Одесі представили результати науково-дослідної експедиції, що проводилася у рамках проекту ЄС/ПРООН «Удосконалення екологічного моніторингу Чорного моря» (EMBLAS-II). Серед учасників прес-конференції — голова Національного екологічного агентства Грузії Тамар Багратіа, заступник міністра екології та природних ресурсів України Микола Кузьо, керівник проекту EMBLAS-II Ярослав Слободнік, директор Інституту морської біології НАНУ Борис Александров, керівник Центру моніторингу Чорного моря (Грузія) Арчіл Гучманідзе, директор Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін та інші.

Оприлюднені висновки базуються на результатах спільних досліджень Чорного моря, які проводилися у 2016 році. Під час експедиції виміряли значну кількість екологічних параметрів, які характеризують стан всіх складових морського середовища, зокрема вивчили унікальні проби, відібрані з глибини двох кілометрів. Аналізували ці проби з використанням найсучасніших методик та обладнання.

Під час презентації в Одесі представили головні резуль-тати досліджень, які да-ли відповіді на такі питання: «Що найбільше забруднює Чорне море (зокрема дані про сміт-тя, що плаває)?», «Які шкідливі речовини виявлені вперше?», «Який стан кисневого шару у морській воді?», «Наскільки різноманітним є там життя (дельфіни, унікальні види риб та інвазивні види)?», «Які нові для нашого моря групи мік-робів, знайдені у його безкисневому шарі на глибині двох кілометрів?», «Як і навіщо робити «цифрове заморожування» проб морської води?».

Країни-члени Європейського Союзу поставили за мету досягти «доброго екологічного статусу» Чорного моря до 2020 року. Для України та Грузії необхідність виконання Морської директиви зазначена у відпо-відних угодах про асоціацію з ЄС, а це означає, що тепер наші держави також повинні дотримуватися європейських підходів. Забезпечення «добробуту» морських мешканців — не лише наш обов’язок перед Чорним морем, а й частина загального процесу інтеграції України та Грузії до євроспільноти.

Дослідження, зокрема, показали, що шар кисню в Чорному морі зменшився. Безкиснева зона розташована на глибині нижче 90 — 160 м і займає близько 87% об’єму моря. За останні 20 років сірководневий шар піднявся на 20—25 м. Товщина верхнього кисневого шару не-однорідна. Є ціла низка течій у відкритому морі, які утворюють круговороти. У їх центрі було виявлено підвищення нижньої межі кисневого шару до 54 м. Вважається, що цей негативний феномен пов’язаний зі зміною клімату та глобальним потеп-лінням.

Євген Дикий, Український науковий центр екології моря:

«Поширене уявлення, що Чорне море ділиться на верхній шар життя і мертвий сірководневий шар, не зовсім точне. Правильно говорити, що в Чорному морі є дві супутні форми життя. Той факт, що сірководневий шар місцями підійшов на 55—60 м до поверхні, тривожить, насторожує і потребує термінового вивчення. Сірководневий шар насправді не менш багатий на життя, ніж поверхневий кисневий.

Життя, яке у верхньому шарі, — це наше життя, нам зрозуміле, там дельфіни, які взагалі наша рідня, там риби та вся інша відома нам живність. А в сірководневому шарі — модель біосфери інших планет, не кисневих, можна сказати, що там законсервована біосфера ранньої, молодої Землі. Біосфера, яка була до появи фотосинтезуючих рослин. Там нема нічого великого, лише бактерії, зате їх дуже багато і вони фантастично різноманітні. Проблема у тому, що їх складно вивчати. Нам вдалося застосувати цілком нову методику, яка сьогодні стрімко розвивається у світі. Якщо вжити гучне слово, то це геномний аналіз, а якщо по-простому, то ми змогли на всіх горизонтах до 2000 м, аж до донних осадів, виділити всю ДНК, яка там є, всю цю ДНК прочитати і за нею визначити, хто ж там живе.

Отримали масу результатів. Найперше, треба взагалі переглянути базову оцінку продуктивності Чорного моря. А з практичної точки зору, безкиснева зона виявилася важливим компонентом екосистеми моря, яка, з одного боку, конкурує з поверхневими водами, і тому її поширення вгору до поверхні вкрай небезпечне, а з іншого — забезпечує розкладання будь-якої органіки, що потрапляє з поверхні на дно, і тим самим не дозволяє перетворитися морю на звалище органічних відходів та забруднювачів».

У брошурі, підготовленій за результатами дослідження, одне із відкриттів, зроблених науковцями, описується так: «Уперше в Чорному морі були знайдені унікальні мікроби із групи Lokiar-chaeota. Вони відкриті для світової науки зовсім недавно, лише в 2015 році, норвезькими дослід-никами в підводних геотермальних гейзерах Північного Льодовитого океану й отримали назву від скандинавського бога Локі. Це свого роду «відсутня ланка» в універсальному еволюційному дереві життя між прокаріотами (тими, хто ще не має ядра, наприклад, бактерії) та еукаріотами (тими, хто має ядро, — тварини, рослини і гриби). Виявляється, у нас вони — досить звичайні мешканці донних відкладень у безкисневій зоні».

У рамках дослідження вперше визначені основні забруднюючі речовини, специфічні для Чорного моря. Проаналізовано наявність та концентрацію у воді, донних відкладеннях, рибі і молюсках понад 2100 речовин-забруднювачів, прописаних у законодавстві ЄС та обов’язкових до контролю. З них у морі знайшли 145 забруднювачів.

«У центральній частині моря дуже багато кофеїну, в Одеській затоці та біля острова Зміїний виявлено парацетамол. Біля узбережжя Грузії знайшли речовину, яка є основою сонцезахисного крему, — її концентрація може бути смертельною для флори та фауни», — зазначив керівник проекту EMBLAS-II Ярослав Слободнік.

А ось іще одна цитата з уже згаданої брошури:

«Результати показали наявність у пробах речовин, які потрапляють у море з нафто-продуктами від морського транспорту, а саме поліароматичні вуглеводні: їх концентрації часто перевищували визначені рівні токсичності. Найбільшу концентрацію перфторованої речовини PFOS, яка може накопичуватися у морських організмах, а в підсумку — в тілі людини, було зафіксовано біля впадіння Дунаю. Ця речовина використовується як водовідштовхувач, наприклад, у виробництві водонепроникного одягу та взуття, паперових стаканчиків та коробок для піци (у значних концентраціях її виявили і під час спільних Дунайських до-сліджень, що проводилися у 2013 році).

У рибі було знайдено інші токсичні речовини у шкідливих для організмів концентраціях, а саме ртуть та діоксини. Високі концентрації дуже токсичних пестицидів (циперметрин, гептахлор та гептахлорепоксид) за-фіксовано поблизу узбережжя Грузії.

Серед інших речовин, присутність яких є загрозливою для Чорного моря, — пестициди, як-от імідаклопрід (системний інсекцид — антиблошиний засіб), дінотерб та метолахлор (гербіциди, які використовуються проти бур’янів у зернових та кукурудзі); ліндан (сільськогосподарський інсекцид) та фіпроніл (інспекцид широкого профілю, особливо токсичний для риби та бджіл). У морській воді було також визначено значні концентрації таких фармацевтичних препаратів, як аденоцин (проти аритмії) та телмісартан (проти гіпертонії). Були знайдені хімічні речовини промислового походження...

З’єднання органофосфатів — нове покоління вогнезахисних речовин, що зустрічаються майже в усіх продуктах, якими ми користуємося кожного дня, як-от текстиль, меблі, комп’ютери тощо, були зафіксовані на кожній станції моніторингу. За сумарним значенням найбільше цих речовин зафіксовано у дельті Дунаю, проте найбільші одноразові значення зафіксовано у районі Дністра та водах Грузії».

Сміття виявили не лише біля узбережжя, а й у центральній частині моря, де з відходів формуються цілі острови. У відкритому морі найчастіше зустрічається пінопласт, а на одеських пляжах — пластик.

Зрозуміло, науковці вивчали не лише стан води, а й життя чорноморських мешканців. Скажімо, вони з’ясували, де збираються різні види дельфінів. Навесні біля дельти Дунаю можна спостерігати найбільше скупчення морських свиней (вид дельфіна). Чорноморські афалі-ни часто зустрічаються у північно-східній частині моря, біля берегів Росії. А у внутрішніх водах Грузії можна побачити дельфіна звичайного та морську свиню. Усі три види водяться лише у Чорному морі. Під час експедиції вчені виявили групу дельфінів звичайних, серед яких була морська свиня, що наслідувала їхню поведінку. Це унікальний випадок, адже зазвичай дельфіни гуртуються лише з представниками свого виду.

На жаль, зауважують науковці, нинішнє дослідження підтвердило сумний факт, що зараз дельфіни білобокі вже не формують великих «натовпів» із сотень або тисяч особин, які можна було часто побачити в першій половині минулого століття, а тримаються окремими родинами чи невеликими групами.

Арчіл Гучманідзе, керівник Центру моніторингу Чорного моря, розповів про основні результати, які отримала від проекту Грузія, а також про знайдені рідкісні види риб:

«У територіальних водах Грузії проби брали у 15 місцях. Ми проаналізували низку компонентів, якими раніше або нехтували, або розглядали їх поверхово. Це — бактеріопланктон, іхтіопланктон, морське сміття, низка хімічних параметрів. Отримані хороші результати та багато цікавих фактів. У відкритому морі зловили унікальну рибу — морську голку шипувату (Syngnathus schmidti). Цей вид ендемічний для Чорного та Азовського морів. Вона виглядає як зеленувато-коричнева голка довжиною до 11 см з величезними очима, які займають 80% голови. Іншою знахідкою став гребінчастий губань золотистий (Ctenolabrus rupestris). Цей вид — рідкісний, занесений до Червоної книги України. Цікавим було виявлення ікринок цього виду у відібраних пробах іхтіопланктону біля грузинського узбережжя».

Дослідники виявили 365 видів чужорідних організмів, які раніше не жили в Чорному морі. «Здебільшого такі види з’являються разом з водним транспортом, а деякі припливають самотужки. Є два випадки, коли в море заходив малий смугастик — це один з видів китів. Його знайшли мертвим біля берегів Грузії. Лише половина таких видів акліматизувалася та живе у нас. Чужорідні організми потрапляють в ослаблені екосистеми, де порушена рівновага. Чим більше чужорідних видів, тим гірша екосистема», — пояснює Борис Александров, директор Інституту морської біології НАНУ.

Сказати, що Ювеналій Петрович Зайцев розповідав про море цікаво, не сказати нічого. Але присутніх вразило інше — несподіваний ліричний відступ 93-річного академіка:

«Своїм фасадом Одеса дивиться на Чорне море і на світ. Є у нашому місті чимало чудових місцин, значущих та історичних, але морський фасад — найцікавіший. Він надихав поетів, художників та композиторів. Колись мені в Неаполі розповіли, що мелодія знаменитої неаполітанської пісні-шлягера «O sole mio» («О моє сонце») народилася в... Одесі, коли композитор Едуардо ді Капуа наприкінці позаминулого століття тут гостював. Він залюбувався сходом сонця з моря — в Неаполі такого не побачиш, бо там сонце сходить з-за пагорбів, а у нас — з моря! Ця велична картина його так заворожила, що він написав знамениту пісню, виконувати яку всі відомі тенори світу мають за честь».

Після презентації відбулося відкриття скульптури «Крила ангела» неподалік набережної на Ланжероні. Вона — стилізоване зображенням молюска, який є індикатором доброго екологічного стану Чорного моря. Це символ об’єднаних зусиль Грузії та України задля збереження Чорного моря.

Довідково. Спільні Чорноморські дослідження проводяться в рамках проекту «Удосконалення екологічного моніторингу Чорного моря» (EMBLAS-II), який фінансується Європейським Союзом та Програмою розвитку ООН. Загальний бюджет проекту — 2723800 євро. Його реалізація розпочалася 1 квітня 2014-го і завершиться 31 травня 2018 року. Загальна мета EMBLAS-II — збереження природного середовища Чорного моря.