Нерідко можна чути нарікання від деяких наших політиків, громадських діячів та журналістів, що європейська підтримка України є незначною, недостатньою і що ми заслуговуємо на більшу. Цю тему неабияк полюбляють професійні демагоги-євро-скептики. Однак, як виявляється, про цю допомогу ми не надто багато знаємо. Особливо це стосується регіонального та місцевого рівнів. Про своє бачення відносин ЄС та України нещодавно в Ужгороді з українськими журналістами поділився прес-аташе Представництва Європейського Союзу в Україні Давід Стулік.

Безвізовий режим незабаром набере чинності і торкнеться не лише прикордонних областей, що межують з країнами ЄС, а й усієї нашої держави. Це актуальна велика тема, яку ми розглянемо окремо в одному з найближчих номерів.

Давід Стулік наголосив, що Угода про асоціацію між Україною та ЄС містить багато пунктів, які мають вплив на місцевий рівень, не оминувши нагадати про деякі труднощі на цьому шляху.

— Тема енергоефективності — одна з найважливіших. Вона широко обговорюється, а от з прийняттям відповідного законодавства є проблеми. Наприклад, перешкодою для створення Фонду енергоефективності є відсутність саме законодавчої бази. Це буде фонд, з якого звичайні громадяни, ОСББ, юридичні та фізичні особи зможуть отримувати кредити або допомогу на покращення енергоефективності власних будинків чи квартир. ЄС готовий внести в цей фонд 100 мільйонів євро (3 млрд грн). Окремі країни готові зробити власний внесок у цей фонд, Світовий банк також готовий виділити значну суму. Це великі кошти, які могли б допомогти звичайним українцям утеплити будинки, перейти на автономне опалення, поставити лічильники тощо. У Верховній Раді лежать всі законопроекти, наші незалежні експерти брали участь у їх підготовці. Але тут починаються проблеми: у ВР є дуже міцне газове лобі, яке ці проекти не пропускає, яке не зацікавлене, щоб зменшити споживання газу в Україні. Навіть на високому політичному рівні є спроби тиску. Угода про асоціацію передбачає прийняття цих законів, адже Україна взяла на себе добровільне зобов’язання зробити це.

Згідно з Угодою про асоціацію Україна мала прийняти закон про оцінку впливу на довкілля. Ця стратегія (Strategic Environmental Assessment) дає можливість громадянам брати участь в обговореннях таких великих інвестицій, як будівництво заводів, електростанцій, залізничних сполучень, доріг, сміттєзвалищ. Там, де це торкається інтересів місцевих мешканців, закон дає можливість провести громадські слухання та зробити відповідні експертні оцінки. Йдеться про різні аспекти впливу на довкілля: чи нема загрози для рослин та тварин, щоб зберегти, наприклад, природні заповідники. Це був закон, де, здавалося, не виникне жодних суперечок. Але спрацювало лобі, яке будує великі заводи — це олігархи, і вони переконали президента накласти вето на документ. Ми тоді скликали брифінг для журналістів у Києві, парламент це вето не підтримав і закон повернули у профільний комітет. Якби Верховна Рада вето підтримала, це означало б, що процес прийняття цього закону почався б з нуля і ми втратили б два роки. Це приклад, як Угода про асоці-ацію повинна виконуватися на національному рівні і яким чином вона може мати вплив на місцевий рівень.

— Угода може здаватися звичайній людині дуже абстрактною, бо перше враження, що вона стосується передусім міжнародних відносин. Як вона може вплинути на конкретного мешканця міста, містечка чи села?

— Є певні успіхи, яких уже досягнуто. Запущено процес децентралізації. Ми маємо великий проект U-LEAD, на який 100 мільйонів євро виділили Німеччина, Швеція, Фінляндія, Естонія та Польща. В рамках цього проекту в кожній області відкриваються центри удосконалення політики децентралізації. Через Німецьке агентство міжнародного співробітництва GIZ такі центри вже відкрито в Дніпрі, Полтаві, Хмельницькому, Ужгороді. Вони повинні допомагати в процесі децентралі-зації. Тут, здебільшого, використовується шведський досвід децентралізації та місцевого самоврядування. До центру можна звертатися за інформацією. В рамках цієї роботи надаватимуться консультації, поради, організовуватиметься навчання представників місцевих громад . Ви зможете отримати інформацію про процеси, які відбуватимуться в рамках реформи об’єднання громад. Були великі проблеми з прийняттям певних важливих законів та, врешті, парламент їх підтримав.

— Яка роль малого та середнього бізнесу в євроінтеграції України?

— Європейська інтеграція почалася колись через економічне об’єднання. В рамках Угоди про асоціацію діє Зона вільної торгівлі, яка насамперед має дати поштовх малому та середньому бізнесу. В ЄС саме цей сегмент економіки виробляє десь 60—70% ВВП, в Україні — менше 40%, адже домінують величезні застарілі заводи, які з кінця ХХ століття не конкурентоспроможні. Угодою про ЗВТ може скористатися малий та середній бізнес. Ми організуємо по всій Україні центри. Їх буде 15. Програма EU for business (ЄС для бізнесу), створена 2015 року і складається з двох основних компонентів — консультації для малого та середнього бізнесу і кредитна лінія, через яку малий та середній бізнес може отримати фінансування для того, щоб вийти на європейські ринки. Проект реалі-зує ЄБРР і забезпечує роботу цих 15 центрів. На місцях вони знайшли підрядників: в Івано-Франківську — «Клуб ділових людей», у Дніпрі та Краматорську — торговельні палати, які повинні надавати частково безкоштовні консультації. Наприклад, компанія хоче експортувати до ЄС якийсь продукт, вони знаходять експерта і йому виплачують до 80% коштів за роботу. Він допомагає цій компанії пройти через усі фази отримання дозволів, оформлення митних процедур, і тоді компанія зможе вийти на європейський ринок. Такі консультації ми можемо надати приблизно 30 тисячам підприємств малого та середнього бізнесу. Ці кредити (які поки що не працюють) надаватимуться через українські комерційні банки, але за ставкою, нижчою за ринкову на кілька відсотків.

На цю фінансову частину виділено кілька десятків мільйонів євро, може бути навіть 100 мільйонів. Це лише частина коштів, які ця програма може запустити. Бо якщо у когось уже є кредит від ЄС, то значно легше отримати кредит від комерційних банків. Ця програма має мультиефект: за підрахунками, зі 100 мільйонів євро нашого фінансування через ці кредити може бути задіяно понад мільярд євро, що є відносно величезними коштами, які допоможуть розкрутити малий і середній бізнес, дати йому поштовх, щоб він скористався можливостями ЗВТ.

— Хто допоможе українському виробникові просувати свій продукт на європейський ринок?

— Болючою проблемою малого та середнього бізнесу було те, що виробники мають класні продукти, але ніхто про них не знає. Тут є два моменти. Треба було їздити за кордон, на що були потрібні і кошти, і візи. Скажу, що безвізовий режим неймовірно спростить роботу малого та середнього бізнесу. Часто траплялося, що була можливість укласти контракти, українських партнерів запрошували, але вони не могли поїхати, бо не було візи. Знаю, в ІТ-галузі не раз втрачали контракти через те, що не змогли поїхати на переговори, і заходив хтось інший, забирав цей контракт собі. Програма EU for business допомагатиме покривати кошти для участі у міжнародних виставках. В Одесі цим займається регіональна торгово-промислова палата (вул. Базарна, 47). Вони повинні працювати за найкращими стандартами відкритості, повинні надавати потрібну інформацію, щоб кожен охочий міг туди зайти й отримати там допомогу. З нашого боку є велике очікування, що робота цих центрів буде максимально публічною, щоб якомога більше людей з бізнесу про них знала. Ця справа зовсім нова і почала просуватися буквально кілька тижнів тому.

— Як долучається Євросоюз до реформування наших правоохоронних структур?

— Консультативна місія ЄС з реформи правоохоронних органів була започаткована ще 2014 року. Сьогодні там працює 300 людей. Це не лише поліцейські, а й прокурори. Наприклад, колишній генеральний прокурор Фінляндії, який допомагає Генеральній прокуратурі України. Є слідчі, які займалися боротьбою з корупцією, є дуже висококласні експерти. Місія відкрила два регіональні офіси — у Харкові та Львові. В місті Самбір на Львівщині ця програма започаткувала проект створення місцевої поліції. Зараз цей проект поширюється. Наша консультативна місія створюватиме дуже схожі моделі муніципальної поліції у 18 містах на Львівщині, Харківщині та Одещині. Отже, є цікава тема, як можна реформувати роботу поліції на місцевому рівні, де разом з українськими правоохоронцями працюють європейські полі-цейські експерти. Вони навчають, як провадити кримінальні чи корупційні розслідування, показують, як такі справи розкриваються у Європі, допомагають забезпечувати порядок, скажімо під час «Євробачення».

— Європейський досвід боротьби з корупцією впроваджується в Україні?

— На початку березня ми започаткували Антикорупційну ініціативу ЄС. Великий проект, який має допомогти боротися з цим лихом. Перший напрямок — підтримка НАБУ, парламентського комітету боротьби з корупцією, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Другий — має ре-гіональний аспект: триває відбір шести міст, де така діяльність провадитиметься на місцевому рівні з підтримкою тамтешніх ЗМІ та громадських організацій, що борються з корупцією. Тобто підтримуватимуться різні розслідування корупції на місцевому рівні. Та є одна цікава умова — міська влада повинна погодитися на роботу цього проекту. Є винятки. Один з них — Миколаїв, де незалежний молодий міський голова, самовисуванець, але проти нього міська рада, яка цілком підконтрольна «Опозиційному блокові» і колишнім можновладцям. Якщо мер дасть згоду, думаю, що буде цікаво. Зокрема, там є дуже цікаві місцеві журналісти, які багато про такі речі пишуть. Колеги, які розробляють цей проект, сказали, що до початку літа він запрацює. Проект з боку ЄС очолює молода грузинка Ека Ткешелашвілі, навіть знаменитіша за її відому тезку Еку Згуладзе. Вона — колишній генеральний прокурор Грузії, колишній міністр юстиції і колишній міністр закордонних справ. Вона неймо-вірно сильний фахівець і має план, як цю програму зробити ефективною. Програму втілюємо разом з Данією, а Данія посідає другу сходинку у списку Transparency International — міжнародної громадської організації боротьбі з корупцією та дослідження питань корупції у світі. Проект, до речі, залучений і до чи не найгучнішого розслідування — справи Мартиненка. Це елемент, який може змінити сили на полі боротьби з корупцією.

Простого українця вже мало цікавлять великі теми на кшталт, як пройшов саміт чи хто куди прибув з візитом. Значно більший інтерес викликають позитивні перетворення на місцевому рівні, на яких є великий суспільний запит. Насправді європейська інтеграція має значущий вплив на те, що відбувається на регіональному та місцевому рівнях.

Одеса—Ужгород—Одеса.