Ви знаєте, з чого починається будь-яке будівництво? Ні, не із закладання фундаменту. З комплексної оцінки земельної ділянки на предмет того, чи зможе певна територія (а на Одещині будь-які квадратні метри були і залишаються золотими!) безпечно для людей витримати поверхове навантаження майбутньої споруди, чи не зашкодить запланований об’єкт довкіллю, яка його пожежна безпека… Сотні моментів, які вивчаються і враховуються перед тим, як закласти перший камінь чи вбити першу палю.

Такою важливою роботою зайняті працівники Одеської філії державного підприємства «Укрдержбудекспертиза». Про його діяльність під час щотижневої апаратної наради доповідала заступник начальника філії Марина Шадріна. Вона, зокрема, сказала, що впродовж 2016 року колектив організації провів майже 2,5 тисячі експертиз на загальну суму 8,5 млрд грн, що дозволило заощадити понад 742 млн грн державних коштів. Тобто упереджено похибки у розрахунках архі-текторів та будівельників, що в майбутньому могло завдати шкоди як самим зведеним спорудам, так і, що найважливіше, людям.

За словами доповідачки, великою проблемою залишаються численні помилки у проектній документації, що неодмінно призводить до збільшення тривалості експертизи, а звідси — скарги та невдоволення замовників таких експертиз на буцімто зумисне затягування оплаченого процесу. І хоча структурний підрозділ силами своїх найдосвідченіших спеціалістів проводить численні навчальні семінари для проектувальників, проблема ніяк не вирі-шується на краще. Знову й знову проектувальники наступають на одні й ті ж граблі.

Максим Степанов зі свого боку порекомендував вчинити простіше: розробити детальні й зрозумілі письмові методичні рекомендації для замовників, які допоможуть їм надалі уникати помилок при складанні проектної документації. Можливо, що й започаткувати консультації телефоном. Є сенс, сказав, узагальнити найуживаніші помилки. Це потрібно насамперед для того, щоб проведення експертизи у підсумку займало менше часу. Особливо, коли справа стосується будівництва за державні кошти. Саме тут велику роль відіграють відведені терміни проведення експертиз: є бюджетний рік, упродовж якого необхідно розробити проект, провести експертизу і розпочати будівництво, не допускаючи ситуації, коли перша цеглина, мовляв, закладається у супроводі хороводу опалого осіннього листя чи навіть перших грудневих заморозків. У таких випадках, самі розумієте, майбутні квадратні метри нашій державі обходяться у дуже великі гроші.

Про діяльність структурних органів Державного агентства рибного господарства України звітували його представники: Сергій Юрчук, керівник управління в Одеській області, та Євген Камінський, голова Чорноморського басейнового управління.

Рибне господарство — це галузь, до якої належить добування, переробка, відтворення і збільшення запасів риби та інших водних організмів у природних і штучних водоймах. Дає цінні харчові, кормові, лікарські й технічні продукти. Поділяється на рибальство, що має завданням ловити рибу і добувати морського звіра, та рибництво — збереження і поліпшення рибних запасів у природних водоймах і розведення риби у штучних.

Короп, карась, лящ, окунь, плотва, бички, судак, камбала, глоса… Наше спрадавна безцінне добро, регіональна гордість, смакота… і крах для наших гаманців. Риба останнім часом ціною не поступається м’ясу.

У більшості регіонів України нерест риби, що означає повну заборону її вилову, розпочався з 1 квітня.

Тривалість заборони відріз-няється залежно від територій та водойм. У районі Чорного моря, наприклад, з квітня тривав нерест камбали глоса, а з 1 травня розпочався нерест камбали калкан та бичка. Можливе закінчення нересту — не раніше 30 червня.

Порушення правил рибальства під час нерестової заборони карається як накладенням штрафів, так і притягненням до кримінальної відповідальності. Саме так. Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, за незначне порушення правил рибальства передбачені попередження або накладення штрафу на громадян від 34 до 170 грн, на посадових осіб — від 170 до 510 грн; за грубе порушення правил рибальства (наприклад, із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, і т.д.) передбачений штраф 340—680 грн із конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, на посадових осіб — 510—850 грн також з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення. Залежно від ступеня завданих збитків, за грубі порушення передбачена також кримінальна відповідальність — штраф 3400—6800 грн або позбавлення волі на строк до 3 років з конфіскацією знарядь і засобів лову та незаконно добутих водних біоресурсів.

А ще у Держрибагенстві уточнюють, що, окрім штрафу за незаконний вилов, правопорушнику нараховується штраф за кожну впійману рибу, незалежно від її розміру і ваги. І в кожної риби — своя ціна. Встановлені такі штрафи: судак — 510 грн, сом — 425, щука — 340, короп — 306, білий амур, товстолоб — 255, плотва, синець — 85, карась, окунь і верховодка — 17, лящ — 170, лин — 119, краснопірка — 68, підуст — 34 грн…

Але люди продовжують тягнути рибу з водойм і продавати її на базарах, на трасах…

Ми в курсі таких подій: Одеський рибоохоронний патруль регулярно інформує редакцію про підсумки проведених рейдів. Чи не щодня — десятки викритих порушень із видобутком та реалізацією риби.

Знайте, що триває нерест, а відтак не купуйте риби з ікрою, адже це злочин проти природи і проти вас особисто.

І хоч базари повнісінькі риби (мова не про сезон заборон, а загалом), ситуація у рибному господарстві Одещини, бідкалися доповідачі, складається останнім часом вкрай погано: починаючи з технічного оснащення інспекторського складу і закінчуючи екологічним станом водних екосистем нашої області. Мовляв, ставки міліють, то й риба не гладшає, не зростає популяція. Від себе ж хочеться додати: а сіті браконьєрів стають дедалі дорожчими і міцнішими, а ціна на рибу — зростає й зростає...

Вирішення всіх озвучених проблем, скажімо, Сергій Юрчук бачить у підвищенні податкової ставки на видобуток біоресурсів. Саме з такою ініціативою він звернувся до голови ОДА. Однак Максим Степанов категорично розкритикував такий підхід.

— Благополуччя у житті багатьох мешканців області безпосередньо залежить від стану рибного господарства. Підвищити ставки — це найпростіше, що тільки можна зробити. Та чи варто? Більше грошей треба — ставки на видобуток підняли і сидять чекають. Чого, власне, чекаєте? Платежі до бюджетів від цього, до речі, тільки падатимуть. Спочатку потрібно забезпечити систему господарства якісним адмініструванням. Так, я абсолютно переконаний у тому, що проблема тут передусім саме в адмініструванні, — відповів керівник області.

Відповідні ж кадрові висновки, за словами Максима Степанова, будуть неодмінно зроблені.