Грандіозна і мальовнича, яскрава і світла подія знову заполонила живописні простори Івашкова старовинною музикою, піснями, веселими танцями і жартами, ярмарком народних майстрів і прадавніми іграми.

Тут радо зустрічали гостей Другого міжрегіонального етнічного фестивалю «Кодима-фест». Серед них – фольклорні колективи, майстри різних жанрів, солісти й гурти, керівники сусідніх районів – Балтського, Подільського, Савранського, гості з Вінниччини, селища Авангард, Молдови, Румунії, заступник голови Одеської облдержадміністрації Сергій Колебошин, депутати обласної ради, керівники сільгосппідприємств, відпочивальники.

Колоритне дійство почалося з урочистої ходи мистецьких колективів від Свято-Покровської церк­ви до головної сцени. Провід­на локація розквітла розмаїттям українських костюмів, заграла різнобарв’ям маршових мелодій, щирими посмішками та вітаннями. Тріумфальну ходу завершив Гімн України, який виконали всі присутні разом із колективом старовинної музики «Хорея Козацька».

Вітаючи гостей та учасників фестивалю, голова Кодимської райдержадміністрації Вадим Козачок розповів, що основною метою проекту є популяризація Кодимщини, її культури, історії, побуту, народних ремесел, створення позитивного іміджу краю, розвиток зеленого туризму, залучення інвестицій, відродження інфраструктури та економіки району.

Канвою фестивалю стало поділь­ське весілля. Однак до його реконструкції на острові Любові у фестивальному містечку відбулося і справжнє весілля Олесі і Олександра Козаків, яке пройшло в етностилі.

– Одружитися в рамках етнофестивалю, який відбувається на батьківщині чоловіка, – це гарний початок нашого спільного життєвого шляху. Адже традиції – це не просто історія наших бабусь і дідусів, це елементи цілої культури, що передаються від покоління до покоління і зберігаються століттями. Тож сподіваємося, що й наш шлюб буде таким же міцним і життєдайним, – поділилася враженнями молода.

А потім сільські колективи демонстрували весільні обряди та звичаї різних куточків Кодимщини. Протягом двох днів гості фестивалю були їх учасниками – від дівич-вечора до обряджання нареченої.

Гості брали участь у майстер-класах із народного мистецтва та народних ремесел, перейняли досвід приготування традиційних страв, пробували свої здібності до гри на народних інструментах та виконання автентичних танців. Кожен із заходів викликав жваве масове зацікавлення.

Відомий казкар Сашко Лірник зачарував і дорослих, і малих своїм дивосвітом, а ведучий, уже знаний гостям із минулорічного фестивалю Максим Голота, віртуозно переключав увагу від одного дійства до іншого. Охочі змогли відчути себе гончарами, різьбярами, майстрами з лозоплетіння, петриківського розпису, флоромозаїки.

– Це наш другий фронт. Якщо ми отримаємо перемогу на культурному фронті, відроджуючи і збагачуючи українські традиції, то ми зуміємо перемогти будь-якого ворога, – відзначив директор Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» Петро Гончар із Києва.

– Не слід забувати, що українська народна культура – варіативна. Відтак важливо, щоб народознавча просвітницька практика базувалася не на узагальнених компілятивних сценаріях, а на зрозумілій українцям обрядовості регіону, в якому вони проживають. Традиції південно-східного Поділля, до якого належить і Кодимщина, представляють один із варіантів народної культури, а Кодимський етнофестиваль відповідає саме зазначеній потребі – презентувати конкретні, живі зразки національної спадщини. В цьому його особлива цінність. Тому він унікальний, перший такого роду на українській народознавчій царині, – переконаний декан історичного факультету Одеського національного університету ім. Мечникова В’ячеслав Кушнір.

Основні події «Кодима-фесту» проходили в сімох локаціях – на головній та малій сценах, на майданчиках, де бавилися діти, демонстрували свої вміння народні майстри, кобзарі, проходили козацькі забави, пропонувалися страви домашньої кухні.

Дітки гралися на галявині «Кот­руца», «Розбишацький гай», де не тільки дізнавалися про старовинні автентичні ігри прапрабабусь і прадідусів, а й навчалися рукоділля. Майстер-класи з писанкарства, ткацтва, соломкарства, виготовлення ляльок-мотанок, витинанок, свищиків збагатили світ сучасного дитинства скарбами давнини.

Традиційну кухню Поділля представляли каша-ляпанка, капусняк, юшка з тістом, тушена капуста, голубці, бабка з чорносливом, нудлі, паляниці з бринзою. Свій оригінальний капусняк фольклористи із Загніткова готували, як і завжди, у шестивідровому казані. У стародавньому рецепті – кукурудзяна крупа, рис, морква, свіжа та квашена капуста, м’ясо, шкварки і велика любов, із якою готується смаковита їжа. Не втримався від спокуси і скуштував етнічної страви і Вадим Козачок зі своєю сім’єю.

Широко представлений ярмарок народних умільців вражав різнобарв’ям кольорів, фантазією і майстерністю. Чого тут тільки не було: вишиванки і віночки, гончарські, дерев’яні, солом’яні вироби, свищики і статуетки, прикраси в етностилі.

В рамки свята органічно вписався фотопроект «Земля наших предків. Кодимщина». Його мета – популяризація мальовничих куточків краю, люди якого зуміли зберегти етнічну культуру, традиції, звичаї та обряди. Сама виставка до 15 червня розгорнута в Одесі, у Всеукраїнському центрі болгарської культури. Тож гості заходу подивилися слайд-шоу з неї. Після Одеси вона подорожуватиме містами України та зарубіжжя. Зокрема, з Кодимщиною ознайомляться жителі Польщі, Румунії, Ізраїлю.

Господарі фесту дуже вдячні учасникам проекту – фотохудожникам Степанові Алекяну, Кате­рині Гоменюк, Сергієві Гуменю­ку, Павлові Катериничу, Олегові Недвизі, Валентині Стрій, Ангеліні Тарасенко, Дмитрові Скорику, Олександрові Синельникову.

В рамках фестивалю відбулися прес-конференція та засідання круглого столу, де висловили свою думку щодо заходу фахівці Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара».

…А ще були ніч танців, посиденьки біля багаття, дружні бесіди та побажання нових зустрічей, реалізації нових ідей. І ми кажемо: до зустрічі наступного року!