Одинадцятого червня цього року Європа нарешті стала для наших громадян доступнішою. Принаймні в бюрократичному плані. На жаль, навколо так званого безвізу є чимало чуток і навіть відвертих маніпуляцій. Спростуванню їх був присвячений прес-брифінг із представниками профільних міністерств із питань європейської інтеграції, організований у рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна – ЄС в українських медіа».

– Для того щоб залишитися у Європі працювати чи навчатися, візи досі потрібні, а безвізовий режим орієнтований на короткострокові поїздки, – пояснює начальниця візового відділу Департаменту консульської служби МЗС України Ганна Тіщенко. – Протягом 90 днів наші громадяни мають право вільно перебувати на території ЄС. Цей час можна витратити на туристичні подорожі, ділові стажування, наукові чи студентські конференції. Молодь, наприклад, може вільно з’їздити на якийсь фестиваль чи концерт до Європи на кілька днів, що раніше було нереально.

Щоб подорожувати за новими правилами, потрібні чотири базові речі: біометричний паспорт, документи на підтвердження мети поїздки (квитки, бронь готелів тощо), страховка та гроші на дорогу. Варто зазначити, що для кожної країни список необхідних коштів на подорож різний. Для Польщі, наприклад, цей мінімум складає тридцять євро на день. Інформацію з приводу інших країн можна знайти на сайті Міністерства закордонних справ. Однак нормативних документів, спрямованих на визначення точної кількості наявних коштів у європейських прикордонників немає. Довідок з банку не вимагають, максимум, що можуть попросити, – зняти з картки кілька євро в найближчому банкоматі чи показати гаманець із готівкою. Проте на практиці до таких перевірок вдаються рідко. Адже малоймовірно, що хтось поїде до незнайомої країни без копійки в кишені.

На даний момент із новими біометричними паспортами до країн ЄС помандрували близько дев’яти тисяч наших громадян. Їм уже не потрібно було відстоювати великі черги у консульстві, щоб зібрати документи на оформлення віз. Проте останнє слово залишається за прикордонниками. Станом на 20 червня до Європи за новими правилами не пустили тридцятьох українців. До цієї кількості «щасливчиків» потрапили громадяни, що бажали перетнути кордон за звичайними закордонними паспортами без віз і люди, що неодноразово порушували законодавство ЄС.

– Багато хто хоче представити безвізовий режим політичним рішенням. Але нічого б цього не було, якби уряд не виконував послідовно план дій із візової лібералізації, – вважає віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе. – План складався зі 146 пунктів і орієнтувався на великий пласт проблем, зокрема в юридичній та соціальній сферах. Європейці визнали незворотність євроінтеграційного руху України.

Впровадження безвізового режиму стосується не тільки подорожей за кордон. Це порівняно невелика складова важливої для нас Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Угода передбачає багатогалузеве співробітництво нашої держави та ЄС. Вона спрощує співпрацю в різних сферах, полегшує комунікацію між вітчизняними постачальниками та їхніми європейськими партнерами. Україні потрібно лише затвердити необхідні стандарти якості. Проте тут із нашого боку вистачає перепон, адже не всім виробникам до душі нові правила.

Як зізнається Іванна Климпуш-Цинцадзе, євроінтеграційні закони проходять у парламенті з великими складнощами. То не набирається достатньої кількості голосів, то деякі пункти вимагають до­опрацювання. Проте вже зараз, завдяки активній роботі Міністерства з питань євроінтеграції, в Україні вступили в дію законодавчі акти щодо екологічного контролю та безпеки харчових продуктів. Наразі відкритим лишається питання щодо створення керівних органів, які мають слідкувати за дотриманням норм у вищезазначених галузях.

Однак варто пам’ятати: на запровадження того, що зараз називають європейськими стандартами, Захід витратив не одне десятиліття. Дещо для нас досі залишається незрозумілим, а щось ми з задоволенням хочемо впровадити і у свій побут. Співробітництво з ЄС дасть українцям шанс наблизитися до європейських норм у різних сферах, починаючи від прав людини і закінчуючи розвитком бізнесу. Адже кожен громадянин хоче мати шанс на краще життя для себе та своїх дітей.