Те, що низькi цiни на енергоносiï вже вiдiйшли в минуле, — факт. Те, що це закономiрно збiльшує фiнансове навантаження на кiнцевого споживача, теж факт. Але поглянемо правдi у вiчi — мета виправдовує засоби.

Проста арифметика вартостi енергоносiïв

Найбiльш актуальним питанням для всiх украïнцiв ε новi цiни на житлово-комунальнi послуги. Ланцюг ïхнiх змiн прозорий i зрозумiлий. Збiльшилася собiвартiсть роботи тих, хто забезпечує нас з вами холодною i гарячою водою, опаленням, а тому вiдповiдно i для нас з вами зросла плата за цi блага цивiлiзацiï.

Якщо сказати бiльш офiцiйно, то змiна цiн зумовлена збiльшенням цiн на енергоносiï, що продаються або купуються компанiями (державними, приватними або комунальними) на оптових ринках. Вiд 1 травня 2015 року в Украïнi встановлена так звана єдина» цiна на газ — 6879 грн за тис. куб. м. Подорожчання газу як палива для роботи комунальноï теплоенергетики неминуче привело до росту вартостi гарячоï води та послуги опалення.

Кому вигiднi справедливi тарифи?

Сьогоднi промисловiсть платить за електроенергiю значно бiльше, нiж побутовi споживачi, тобто населення. При цьому оптова вартiсть електроенергiï для всiх категорiй споживачiв залишаεться одна i та сама. Для подолання цього явища Нацiональна комiсiя, що здiйснюε регулювання у сферах енергетики i комунальних послуг, розробила план, як поетапно пiдвищити тарифи для населення, щоб зрiвняти ïх iз тарифами для промисловостi.

Диверсифiкацiя, або Як Украïна перестала купляти газ у Росiï

Навiть дiтям зрозумiло, що з чим бiльшоï кiлькостi джерел iмпортуються (або видобуваються самостiйно) енергоресурси, тим меншою ε залежнiсть вiд одного iз таких джерел i тим меншою є ймовiрнiсть тиску з боку певного постачальника.

Для наведення рiзкостi згадайте «газовi вiйни» мiж Росiєю та Украïною у минулi роки та постiйнi спроби пiвнiчного сусiда використати газ як iнструмент полiтичного впливу на нашу краïну. Виходом стала зупинка iмпорту блакитного палива з Росiï в листопадi 2015 року. Так Украïна повнiстю перейшла на поставки з європейського ринку. З тих пiр в 2016 роцi наша краïна всього iмпортувала 11,1 млрд куб. м газу, з яких 9,1 млрд куб. м — iз Словаччини, 1 млрд куб. м — з Угорщини i 1 млрд куб. м — з Польщi. Вже в 2017 роцi кiлькiсть компанiй — iмпортерiв газу з європейського напряму, не враховуючи «Нафтогаз Украïни», сягнула бiльше десяти.

Iсторiя успiху. Одна з!

Яскравий приклад диверсифiкацiï поставок енергоносiïв — Нацiональна атомна енергогенеруюча компанiя «Енергоатом». Вона декiлька рокiв пiдряд для роботи украïнських атомних електростанцiй разом з поставками ядерного палива iз Росiï закуповує паливо у американо-японськоï компанiï Westinghouse. Зараз паливо Westinghouse використовується на Пiвденно-Украïнськiй та Запорiзькiй АЕС. У 2018 роцi «Енергоатом» повнiстю завантажить паливом Westinghouse активну зону одного атомного реактора. Такоï диверсифiкацiï та зменшення рiвня залежностi вiд Росiï в поставках ядерного палива не вдалось досягнути навiть деяким європейським краïнам!