Чи доводилося вам, шановний читачу, відкладати рішення щодо неприємної проблеми аж до того часу, коли вона вже потребувала нагального вирішення і вирішувалася, власне, кимось іншим, чи просто проривала вода проіржавілу трубу, заміну якої три роки відкладали на «ось наступного тижня» або «найближчими вихідними», й затоплювала і сусідів, і новенький ноутбук? Ні? Тоді вам точно пощастило більше, ніж Дональдові Трампу, який так довго ухилявся від очевидного вибору між демократією і симпатією до Росії, що рішення прийняли за нього.

Баталії навколо так званого двопартійного законопроекту, здається, скінчилися. Ввечері у п’ятницю, сповіщає «Волл-Стріт Джорнал», законодавці домовилися висунути законопроект, що карає Росію за втручання у вибори 2016 року та обмежить можливості президента скасовувати санкції проти Москви.

Закляті друзі президента – демократи – об’єдналися з республіканцями, законопроект пройшов процедуру схвалення у Сенаті і представлений на розгляд Палати представників Конгресу, де, ймовірно, набере більше 400 голосів. І у Конгресу є мотивація та засоби подолати президентське вето в разі його застосування. Саме цим вето до п’ятниці лякав Трамп законодавців, стверджуючи, що «ніхто достеменно не знає, чи Росія справді втручалася у вибори», – цитує слова президента США видання «Вокс». Але вже в неділю позиція адміністрації президента змінилася кардинально. «Президент Дональд Трамп підтримуватиме двопартійний законопроект, розроблений для покарання Росії за втручання у президентські вибори, – заявила речниця Білого дому Сара Хакейбі Сандерс на щотижневій прес-конференції. – Адміністрація підтримує суворе поводження з Росією, зокрема, запровадження цих санкцій». Отакої!

Цікаво те, що перша версія законопроекту, змін до якої зажадав Трамп, називаючи його «погано написаним», була лояльнішою до повноважень президента, ніж нинішня. Документ, що його Конгрес планує розглянути терміново, не лише розширює коло санкцій і на Північну Корею, якої не було згадано у попередньому 98-сторінковому проекті, а й, за висловом «Вокс», «піднімає планку» для американських компаній, що забажають співпрацювати з російськими енергетичними компаніями. Нарешті, законопроект прямо забороняє президентові пом’якшувати санкції без згоди Конгресу. Однак «адміністрація вдоволена можливістю внести необхідні зміни», – сказала Сандерс, мотивуючи новий курс Білого дому і враз спростувавши претензії свого боса щодо «істотного ускладнення дипломатичних зусиль виконавчої гілки влади» в разі прийняття цього білля.

Що ж примусило Трампа так радикально змінити позицію? «Блумберг» доволі прозоро натякає на те, що спецпрокурор Роберт Мюллер, розслідуючи зв’язки президента і його оточення з російськими агентами, викрив увесь ланцюг, який через «Дойче банк» єднає Трампа з путінськими довіреними особами. Фінансова установа відмивала російські кошти і водночас кредитувала бізнес самого Трампа та членів його родини. А «Бі-бі-сі» минулого тижня сповістила, що син чинного президента буде допитаний про зв’язки з російськими лобістами, які діють проти «закону Магнітського». І саме ці обставини, мовляв, змусили Трампа бути поступливішим до вимог конгресменів.

Важко сказати, скільки правди в таких конспірологічних версіях, бо ці важелі впливу на нього Трампові були відомі і два місяці тому, коли він звільнив голову ФБР Джеймса Комі, навіть не спробувавши здобути його лояльності, а натомість пішов на скандал. Здається ймовірнішою версія «Вокс», що Дональд Трамп, зіштовхнувшись із узгодженою позицією демократів та однопартійців, облишив, нарешті, тягнути Сірка за хвіст і просто спасував. А всі пояснення речників адміністрації Білого дому, скоріш за все, – спроба гнути гарну пику при поганій грі. Гра ж скінчилася, і в цьому розіграші «Американський козир»* виявився битим.

* Trump (англ.) – козир.