Кажуть, що на Сході в кожному аулі знають: якщо собаки гавкають, то це означає, що іде караван. І караван іде, незважаючи на заповзятість собак, бо у кожного з них своя мета: собакам – гавкати, а каравану – йти. Так і команда голови Кодимської райдержадміністрації Вадима Козачка у ролі того самого каравану, який виконує свою місію. Тож одні звинувачують очільника району у всіх бідах, навіть намагалися хабара підкинути, інші – підтримують проваджувану в районі соціально-економічну політику і прагнуть допомогти. За два роки діяльності Вадима Козачка на посаді голови РДА власні надходження до районного бюджету склали майже 40 млн грн, з них у 2016 році – 17 млн грн. Проведено інвентаризацію земель і підвищено орендну плату, майже викорінено практику зарплати «в конвертах». Про реалії, в яких працює й живе нині громада, розмова з Вадимом Козачком.

– Вадиме Петровичу, перед вашою командою багато завдань, адже спадщина дісталася, скажемо м’яко, небагата. Але почнімо з доріг, стан яких у районі, як і по всій Україні, став притчею во язицех…

– Відсутність нормального дорожнього сполучення – основна причина неактивності інвесторів. Голова облдержадміністрації Максим Степанов під час візиту до району обіцяв, що проблему буде вирішено. Сьогодні бачимо, що справу зрушено з місця. Вже визначено підрядника на ремонт дороги Кодима – Балта. Незабаром розпочнуться роботи. З обласного бюджету виділено 53 мільйони гривень на ремонт доріг Кодима – Балта і Кодима – Лисогірка, плюс іще 4 мільйони – з районного бюджету, у якому на 2017 рік також передбачено 2 мільйони 650 тисяч гривень на ремонт доріг державного значення загального користування, переданих на утримання району.

– Які плани щодо залучення інвестицій?

– Цього року заплановано реалізацію низки інвестиційних проектів. Це створення оптового ринку сільськогосподарської продукції, підприємства з виробництва вапна в селі Грабове, капітальний ремонт доріг у межах проекту «Подільський аграрний шлях», ділянка якого в районі складає 49 кілометрів. Це встановлення в соцустановах сучасних твердопаливних котлів, які працюють на альтернативних видах опалення (ТОВ «АВКУБІ»), будівництво сонячних фотогальванічних станцій (ТОВ «Укртепло Одеса»).

Крім того, райдержадміністрація підписала ряд документів на реалізацію інвестиційних угод про розширення виробництва і створення додаткових робочих місць із ТОВ «Мічуріна+», СТОВ «Маяк», фермерським господарством «Тодоров М.Д.», ТОВ «Гриль Клуб», ФОП Блажко О.О. та іншими підприємствами.

Незважаючи на складну економічну ситуацію, в районі проводиться системна робота щодо розвитку садівництва, промисловості, самозайнятості населення. Наприклад, садівництвом займаються п’ять великих товаровиробників. Це АФ «Кодима», СФГ «Круїз», АФ «Борисове», «Авангард», СФГ «Кра­сюк». Нещодавно долучилися сільгосптовариства «Івашківське», «Маяк» та ПП «Маньковський».

Наш район багатий на природні ресурси та інші особливості, що дають чималі можливості для економічного розвитку. Ідеться про мінеральні води та інші напої, розвиток садівництва та ягідництва, видобуток корисних копалин і виробництво будівельних матеріалів, переробку сільгоспсировини та лісових ресурсів, – і це далеко не все.

Крім того, район має серйозний транзитний, логістичний і торговельний потенціал. Ми розташовані на перетині доріг до Молдови, з Вінницької області на Одещину, а також маємо залізницю, яка з’єднує південь України із заходом. Все це створює передумови для розвитку саме торговельно-логістичної діяльності. Всі ці можливості ми вра­ховуємо для формування інвестиційних пропозицій і для ведення поточних справ.

– Чому в районі буксує медична реформа? Які шляхи пропонує керівництво району для покращення медичного обслуговування?

– Ситуація непроста. На жаль, не всі розуміють завдання та цілі медичної реформи. Дехто з медиків у нових реаліях не може себе знайти. Ми проводимо зустрічі з керівництвом профспілок і намагаємося знайти спільні позиції. Точаться дискусії. Є бюджетний кодекс, у рамках якого формуються витрати. Відчувається брак фінансування медичної галузі, хоча районний бюджет намагається допомагати лікарні.

Нагадаю, що Кодимщина межує з двома районами, які мають усі шанси стати центром госпітального округу. Ми не можемо конкурувати ані з Подільськом, ані з Балтою, де значно більше населення, де є сучасна діагностична апаратура, які у вигідному географічному становищі. Тому нашим завданням сьогодні є оптимізація діяльності медичної галузі відповідно до сучасних реалій в рамках медичної реформи.

На даний момент вживаються заходи щодо модернізації лікарні, створення ефективного медичного закладу планового лікування та надання екстреної допомоги. Стратегічне рішення – розвиток лікарні.

Ще 2015 року ми започаткували традицію співфінансування загальних проблем із бюджетів різних рівнів. Наприклад, спільними зусиллями виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та бізнесу відремонтовано неврологічне відділення райлікарні. Ця практика триває й досі. Спільно ремонтуємо дороги, спільно взялися за пере­обладнання старої адміністративної будівлі лікарні під квартири для молодих медичних фахівців.

– Сьогодні на слуху децентралізація та об’єднання громад. На якому відтинку цього шляху Кодимщина?

– На території району нині не створено жодної об’єднаної територіальної громади. Райдерж­адмі­ністрація подала свої розра­хунки до перспективного плану об’єднання громад Одещини. Фінансово діє­здатною, забезпеченою кадрово й інфраструктурно на сьогодні є Кодимська ОТГ – за принципом «один район – одна громада».

Однак є й інші думки. Окремі активісти виступають за створення двох-трьох громад. За цим питанням точиться громадська дискусія.

– Вадиме Петровичу, Кодим­щину недаремно називають перлиною Північного Причор­номор’я. Її мальовничі краєвиди, талановиті люди, імена яких відомі далеко за межами Одещини, традиції та обряди, пам’ятки історії та культури надовго залишаються в пам’яті гостей. Які перспективи розвитку туризму?

– В районі працює цільова програма «Відродження та збереження культурної спадщини Кодимського району на 2016-2018 роки», яка сприяє розвитку туризму. Значний туристичний потенціал краю дозволяє організовувати як групові, так і індивідуальні тури вихідного дня. Це пішохідні пізнавальні екскурсії, велосипедні тури, риболовля, корпоративний відпочинок, еко-агротуризм, знайомство з місцевими ремеслами і обрядами, відвідання музею, архітектурних та історичних пам’яток.

Другий регіональний еко-етнофестиваль «Кодима-фест» якраз засвідчив великий інтерес туристів до нашого краю. Гості з великою цікавістю взяли участь в екскурсіях «Зеленими стежками Кодимського району».

Розвиваючи туризм, ми відкриваємо свій край для інвесторів, що дасть поштовх до економічного зростання. Кодимщина варта уваги і має великий потенціал для відродження. Треба тільки докласти зусиль, всім разом і кожному окремо.

– Дякую за розмову. Бажаю успіхів на непростих життєвих перехрестях.