Про стан підготовки навчальних закладів нашої області до нового навчального року під час апаратної наради доповідав директор департаменту осві-ти і науки ОДА Олександр Лончак.

Класи, стелі, шкільні туалети, підручники… Коло питань, про які щороку звітує профільна служба, — один і той самий. Діти все одно, попри проблеми, які вдалося і не вдалося вирішити, до школи підуть і відпрацюють свій навчальний рік.

Голова облдержадміністрації Максим Степанов закликав дивитися на шкільну освіту масштабніше, по-сучасному, орієнтуватися на інноваційні зміни.

Так, ще до початку нового навчального року всі без винятку школи Одещини мають бути підключені до високошвидкісного інтернету, адже без цього сьогодні не можна. Електронні підручники, потрібні бази даних, наочний матеріал — звична практика для більшості успішних міських шкіл. Проблемними залишаються сільські райони: в деяких із них лише 20—40% навчальних закладів мають доступ до світової мережі. За словами спеціалістів, існують технічні складнощі з підключенням до інтернету на кордоні з невизнаним Придністров’ям. І все ж проблеми мають вирішити до 1 вересня.

— Залишився місяць до нового навчального року! Мене не влаштовує, що якась школа залишиться без інтернету. У нас купа провайдерів, тож з кожним зустрічайтеся і розмовляйте, мені байдуже, як ви це зробите! Кожна школа має бути забезпечена інтернетом! — розпорядився Максим Степанов.

Важливо нагадати, що в березні керівник ОДА запровадив на Одещині стратегічний план дій на 2017—2019 роки «Розумний регіон». Серед іншого він передбачає інноваційні зміни і в галузі освіти. Цьогоріч випускники шкіл області могли безкоштовно підготуватися до ЗНО онлайн (програма «Будь розумним/Be Smart»). Завдяки впровадженню проекту результати складання зовнішнього тестування у нас покращилися на 6%. Також у рамках «Розумного регіону» планують підключити всі школи області ІІ-ІІІ ступенів до інтернету, створити в опорних освітніх закладах кабінети дистанційного навчання, а до кінця 2018-го скрізь мають забезпечити ще й якісний wi-fi.

Усі діти, які не мають медичних протипоказань, мусять восени піти до школи! Однак на Одещині нині організовано роботу лише 19 спеціальних класів та ще 78 інклюзивних, де навчаються близько 300 учнів. Олександр Лончак відзначив, що з

1 вересня до школи підуть усі діти з особливими потребами, на що з обласного бюджету виділено 7 мільйонів гривень, тобто по 24 тисячі на одну дитину в рік.

Інклюзія — це коли вчаться всі: поряд зі здоровими школярами — діти з інвалідністю, що є давно й успішно випробуваною світовою практикою. Серед таких однокласників непорозумінь небагато: принаймні в початковій школі вони толерантно ставляться одне до одного і допомагають. Нікого не ігнорують!

Однак батьки скаржаться, що влаштувати дитину з особливими потребами до школи — дуже принизливе і морально важке завдання. Нині діти з особливими потребами (на вибір батьків) мають інтернати, індивідуальне навчання та інклюзію, яка масовим явищем так і не стала. Ось чому дорога в інтернат — для них наразі практично найкоротша. При цьому навіть на оформлення до спеціальних навчально-виховних закладів існує досить велика черга.

Не всі й учителі хочуть працювати в інклюзивному класі. Фінансова надбавка за таку роботу — 25%, незалежно від того, чи тут одна дитина з особливими потребами, чи кілька, часто не переконує брати такий клас. Навіть у районних школах часто нема ні дефектологів, ні логопедів, ні корекційних педагогів, які допомагали б працювати з такими дітьми, а також з дорослими. Справа в тому, що до інклюзії часто не готові батьки здорових дітей: вони не знають, як пояснити своїй дитині, чому хтось поводиться чи виглядає не так, пояснити, що люди, в принципі, різні.

Максим Степанов поставив перед профільним управлінням завдання:

— Потрібна чітка програма дій. У нас є реєстр, тобто ми знаємо, де ці діти і де саме треба створювати інклюзивні класи. Кожна дитина має бути соціально адаптованою та навчатися в нормальних умовах.

Ще одна проблема, яка потребує негайного вирішення, розглядалася під час апаратної наради. Це чистота наших акваторій.

Ситуація в цій площині залишається досить напруженою: судна, які заходять до портів на території Одеської області та забруднюють водні простори, дуже складно притягнути до відповідальності. Як правило, інспектори навіть не можуть скласти відповідний протокол. Так, за останні півроку було складено 537 адміністративних протоколів, але сума стягнень не перевищила 60 тисяч гривень.

— Законодавство України дозволяє підніматися на борт судна, коли є візуальне забруднення. Це 100% забруднення нафтопродуктами, тобто є характерна плівка навколо судна. Інших підстав для контролю у нас нема. Але навіть після цього нас на борт все одно не пускають, — доповідаючи з трибуни про стан діяльності підвідомчої йому служби, зазначив начальник Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря Вадим Кулагін.

За його словами, порушників навіть відпускають за межі України, хоча є можливість затримати їх до оформлення всіх документів та розрахунку збитків. В інспекції зазначають, що ро-зпочато навіть кримінальні провадження, але до відповідальності нікого так і не притягнули.

— Стосовно фактів, що судна відпускають, надайте мені інформацію, і я поставлю питання прокуророві. Боротися з цим дуже просто. Необхідно довести до логічного кінця кримінальні справи, які розпочато. Також мають бути відповідні регламенти, зрозумілі як екологічній інспекції, так і власникові судна: яким чином здій-снюється відповідний контроль, як компенсуються збитки. І ми можемо це зробити! — наголосив Максим Степанов.