«МАЙСТЕРНЯ ВИНОГРАДАРСТВА» КОМПАНІЇ «СИНГЕНТА» ВІДБУЛАСЯ В ЦЕНТРІ КУЛЬТУРИ ВИНА ШАБО У БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКОМУ РАЙОНІ

У французів є приказка: «Війна може зачекати, а збір винограду — ні».

А все тому, що виноград — культура ніжна та примхлива, яка потребує делікатного догляду. Врожай має бути вчасно зібраний і правильно збережений. Адже лише з бездоганного винограду можна створити справжнє вино з вишуканим смаком.

«Майстерня виноградарства» зібрала керівників та агрономів виноградарських і виноробних підприємств Півдня України Ї регіону, для яких виноград є традиційною культурою. У конференції також взяли участь науковці Інституту виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова та інші фахів-ці галузі.

Учасників форуму привітали: Наталя Пшець — керівник Південного бізнес-регіону компанії «Сингента», В’ячеслав Гаркавий — директор «Агрофірми Шабо» та Володимир Кучеренко — генеральний директор корпорації «Укрвинпром».

Теоретична частина конференції відбулася у першій половині дня. Експерти поділилися з гостями заходу досвідом щодо використання новітніх технологій захисту виноградників від хвороб та шкідників Серед тем, які розглядалися: «Фунгіцидний захист винограду препаратами «Сингента»» (Володимир Воєводін), «Захист виноградників від лускокрилих шкідників» (В’ячеслав Перцьовий), «Моніторинг поточного стану виноградних насаджень. Шкідники і хвороби виноградників у сезоні 2017 року» (Андрій Штирбу), «Ви-пробування нових препаратів «Сингента» в Інституті виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» (Людмила Баранець), «Сучасні підходи догляду за виноградними насадженнями» (В’ячеслав Гаркавий). У гостей було чимало запитань, на які вони отримували вичерпні відповіді. За розмовою справжніх професіоналів було приємно спостерігати.

Друга половина дня видалася ще яскравішою, адже проходила у полі. Спекотна липнева пора. Ми — на виноградниках ТОВ «Агрофірма Шабо». Господарі надали частину своїх площ, щоб «Сингента» поставила там власну систему і продемонструвала, як вона діє.

Вигляд виноградника не може не захоплювати. Ягідки та листя — наче вимиті шампанським. Можна зайти вглиб виноградника і пересвідчитися, що вся плантація у відмінному стані, рослини пашіють здоров’ям. Тут годі знайти хворий листочок чи шкідника.

«Це — сорт Совіньйон Блан, посаджений у 2011 році», — показує В’ячеслав Гаркавий, новий директор «Агрофірми Шабо». Він ще й місяця не працює, це його дебют. На вигляд новий директор більше схожий на денді-стилягу, аніж на аграрія. Стрічають, як відомо, по одежині, але чи розуміється новий керівник на виноградарстві? Ми це неодмінно з’ясуємо. Вся відповідальність за проведення семінару сьогодні на ньому.

В’ячеслав вважає, що співпраця його підприємства з компанією «Сингента» взаємовигідна. «Це продукти, за які не переживаєш: що написано в анотації до продукту, те отримаєш на винограднику. Якщо правильно читаєш, правильно витримуєш терміни, то матимеш стабільний захист, який дасть тобі змогу спати спокійно. Ми задоволені такою системою захисту, задоволені кожним продуктом — і перевіреними препаратами, з якими давно працюємо, і новинками. Можна довго розповідати, але підіть і подивіться на справжній результат на винограднику. Чудовий його вигляд — це найвища оцінка компанії «Сингента», — каже він.

Володимир Воєводін біля стенда пояснює особливості препаратів. Працюють вони по-різному: одні ефективні в холод, інші — в спеку.

Так чи інакше, розмова точиться довкола вина. Пан Володимир розповів, що в наших ресторанів є хвороба закуповувати вина з чужими етикетками: вони беруть що завгодно, лише не своє, українське. А дарма, у того ж «Шабо» є весь спектр якісних напоїв: «Вино має бути якісним. Багато років ми звикли працювати на росій-ський ринок, вимоги до продукції там були невисокі. Час тепер змінився. Грузія останній рік 80% своїх вин експортувала до Китаю. Вони вже самі не хочуть до Росії, хоч той ринок для них уже відкрився, але вони успішно працюють і з Китаєм, і з Європою. Те ж доведеться робити й нам. Боротися за якість, бо все інше — шлях у нікуди. Якість «Шабо» та кількох інших наших виробників уже визнана в Європі. Але якщо хоч раз попастися з поганим продуктом, репутація буде втрачена».

В’ячеслав Перцьовий, експерт з продажів компанії «Сингента», буквально днював і ночував на цьому демонстра-ційному полі. Контролював, щоб кожен препарат на даній ділянці застосовувався правильно, за схемою. Тут були застосовані гербіциди «Люмакс». Компанія «Шабо» впродовж останніх чотирьох років інтенсивно використовує таку систему, а це дає змогу вивільнити частину людей, які раніше сапали та героїчно боролися з бур’янами. Тепер вони можуть працювати на інших операціях, а це дозволяє два місяці не заходити сюди. «Ця система була побудована насамперед на тих даних, які ми вам презентували на своїх зимових лекціях. Сьогодні ви відвідуєте клас фітоекспертизи. Передусім, як планувати систему захисту. Ми відібрали звідси лозу, зробили прогноз розвитку хвороб і потім, опираючись на це, робили систему захисту, коригуючи її», — зауважив експерт.

Стенд з налаштування форсунок HYPRO демонструє Олег Людвіновський, менеджер з внесення препаратів: «Розпилювачі, які пропонує «Сингента», мають змінний кут й утворюють дві лінії суцільної обробки. Нам потрібне найкраще проникнення робочого розчину діючої речовини на об’єкт з різних сторін. Вага краплі також має значення! Коли на полі є високий бур’ян, який потрібно знищити, ми беремо продукт системної дії, розпилювач зі змінним кутом, але з краплею більшого розміру. Тяжча крапля потрапляє всередину самого куща. Це забезпечує швидшу дію самого продукту і якіс-ніше покриття. «Сингента» пропонує овочевий розпилювач, робоча норма — 400—600 л/га. На стенді замість розчину — чиста вода, і можна пересвідчитися, з якою силою крапля пробивається до цільового об’єкта. У менеджерів відділу продажу компанії можна отримати детальну інформацію, а також замовити собі сервіс «Калібрування оприскувачів», «Контроль якості внесення». Ми виїжджаємо до вас на поле, чи це пшениця, чи це виноград. Всі питання, пов’язані з якістю внесення, наш сервіс вирішує. Сервіс нашої компанії включений у собівартість наших продуктів, вам не потрібно нічого платити».

Сергій Рибін, технічний експерт компанії «Сингента», показав можливості застосування дронів для обстеження багаторічних насаджень.

Трохи історії. Безпілотники — наче нова технологія, але перший з них був використаний ще 1849 року при... бомбардуванні Венеції. Це було на дротах і радіосигнал був слабенький. 1899-го Нікола Тесла представив перший радіокерований дрон, і це стало початком розвитку безпілотних літальних апаратів. Зараз найбільшим безпілотним літальним апаратом є дрон, який за розміром крил не поступається Боїнгу 737. Він використовується армією Ізраїлю.

«Сьогодні у світі дрони широко застосовуються у сіль-ському господарстві. Цим дроном ми знімали поле, яке ви бачили, — розповідає Сергій Рибін. — Звичайною камерою може зняти кожен з вас, але ми маємо камеру «Секвоя», вона маленька, знімає у чотирьох різних невидимих для людського ока діапазонах. Далі ці фото зшиваються і виходить картинка. Видно, наприклад, де вегетація краща, де гірша. Кожна фотографія має GPS-координати, тож ми можемо в будь-якій точці з точністю до метра з’ясувати, яка проблема, фа-хівець визначає, чи це проблема зі шкідниками, чи з хворобами, чи бур’янами».

Далі Сергій, після підняття в повітря дрона, обіцяє показати всі недоліки.

В’ячеслав Перцьовий додає: «Цього року ми вперше впровадили на цій ділянці цифрові технології. Окрім того, що працювали із сервісами лабораторної експертизи, започаткували діагностику цього поля цифровими технологіями. Вийшло незле: проаналізувавши всі дані, ми побачили, що наше поле виглядає навіть краще, ніж ми уявляли. Можна було закинути, що, мовляв, підтасували якісь результати, а тут злетів дрон і все сфотографував-показав, а ми лише констатуємо факти».

Сергій Рибін: «Ось фотографії. Математично це звичайні індекси, які показують різницю між різними спектрами випромінювання, які видає рослина. Один, скажімо, показує наявність хлорофілу, інший — стан азоту, він не дає кількісних даних, але дає кореляцію».

Сергій спритно запускає дрона, чудернацький птах злітає вертикально вгору. З висоти 50 метрів ми бачимо поле на моніторі. Тривалість перебування в повітрі залежить від погодних умов: за вітру — десь 15 хвилин, а в тиху погоду — до 30. Це на одному заряді батареї. Батарея заряджається приблизно годину. Сергій каже, що його дрон найдальше літав на шість кілометрів. «З його допомогою ми визначали бур’ян. Згори чудово видно, злаковий він чи, скажімо, амброзія. На моніторі ми бачимо в дальніх частинах поля зрідження винограду. В ідеалі все побачене можна порахувати з допомогою звичайної програми. Кількість кущів на гектар раніше механічно перелічити було проблемою, з нинішнім розвитком технологій — ні. Він може побачити осередки хвороби, але яка хвороба — це вже має діагностувати фахівець. Дані польотів ми аналізуємо і вказуємо, де є проблеми, потім їх треба вирішувати. Сам дрон можна купити, він у вільному продажу. А ось камера — унікальна, вона працює на основі випромінювання від рослин і коштує $5000, вдвічі більше, ніж дрон. До камери потрібне складне програмне забезпечення, воно також платне. Задоволення не з дешевих, але воно себе виправдовує. Не треба боятися нових технологій», — наголошує Сергій Рибін.

Ну нарешті! Мій співрозмовник — директор «Агрофірми Шабо» В’ячеслав Гаркавий. Тепер про нового керівника дізнаємося більше.

— У рамках теоретичної частини семінару ви вже сформулювали ланцюжок успіху виноградаря. Яка формула вашого успіху у виноградарстві? Які етапи треба пройти, щоб досягнути цього успіху?

— Свій шлях у галузі я розпочав з компанії «Шустов», працював там вісім років, згодом мене запросили до компанії «Квінт» у Молдові, де працював майже дев’ять років. Й от зараз запросили до компанії «Шабо». Сподіваюся, тут відпрацювати стільки ж. На «Шустові» я посадив 800 гектарів винограду, на «Квінті» — 1300 гектарів, тут наразі ще не встиг, але плани є.

— Від саджанця до готового продукту — довгий шлях. З чого слід фермеру-виноградареві починати?

— Насамперед він повинен розуміти, навіщо вирощує цей виноград — для споживання його у свіжому вигляді, для переробки на соки чи для приготування вин і яких саме вин. Тихі сухі, біле чи червоне, легкі чи складні, вина, які витримуватимуться в бочках, тощо. Звідси потрібно розуміти, яка в нього земля, чи готова ділянка, щоб на ній посадили виноград. Під виноградники не всі землі годяться, виноград — культура досить ніжна, яка потребує певних умов вирощування. Експозиція схилу, роза вітрів, структура ґрунту, середньорічна температура, кількість опадів і ще чимало чинників, котрі треба врахувати, щоб зрозуміти, чи підходить така ділянка для виноградарства. Далі визначаємо, що будемо вирощувати, що потім робитимемо з сировиною. Зараз стає модним займатися мікровиноробством. Таких виробників уже багато, але мало легальних, бо законодавча база все ще не дозволяє працювати в законний спосіб.

— А яка якість цих малих господарств?

— Якість зростає. У сусідній Молдові (вони нас випереджають на десятиліття) малі господарства динамічно розвиваються. Там є свій бренд «WINE OF MOLDOVA A LEGEND ALIVE» («Вино Молдови — жива легенда»). Сподіваюся, і в нас мікровиноробів побільшає, буде більше якісних продуктів, локальних, місцевих. Це стане серйозним стимулом для розвитку бізнесу, зокрема туризму. Досі у нас нема винного маршруту, і це засмучує. Компанія «Шабо» вже щось для цього зробила, щоб він з’явився, «Шустов» щось робить, але далі, на жаль, нема куди поїхати і нема що побачити. Хочеться, щоб був винний шлях до Бесарабії та інший — в напрямку Херсона, де можна зупинитися, заночувати, випити смачного вина, відпочити, ознайомитися з технологією, поспілкуватися з виноробом, почути, як народжується продукт у нього на винограднику. Вино не народжується без любові до винограднику та до процесу виробництва вина, не народжується воно і без спілкування з людьми.

— «Шабо» і «Сингента». Наскільки сьогодні система захисту впливає на якість винограду та на якість кінцевого продукту — вина і коньяку?

— Звісно, впливає. З поганих продуктів смачного борщу не звариш, чи не так? Подібно й у виноробстві: з поганого вино-граду хорошого вина не зробиш. Основне завдання винороба — не зіпсувати того, що йому дав виноградар. Він повинен зберегти ті природну ароматику та смак, Богом дані. Важливо мати здоровий виноград та мінімізувати хімічні обробітки. Давати лише тоді, коли треба захистити виноград від проникнення інфекції, а не постійно лити. Ми усвідомлює-мо, що ціни на якісну хімію високі і ніхто бездарно лити не буде. Коли ти проґавив одну обробку чи не зробив її вчасно, ллєш постійно, щоб втримати ситуацію.

— Чому виникла ідея співпраці з компанією «Сингента» і було виділено ділянку винограду?

— Ця співпраця багаторічна. Високий рівень довіри до компанії, фахівці високого класу, які підказують, допомагають та навчають, причому не лише зі свого профілю, але надають нам багато софтів. Цього року навчають майстрів-виноградарів і роботі з дронами, і з новими форсунками. У нас з ними прекрасна комунікація, вони чудові хлопці та дівчата. Ступінь довіри до самих продуктів, вироблених у Швейцарії, також дуже високий. Що написано на етикетці — те ти побачиш на винограднику.

Ринок наводнили дешевими продуктами, зокрема китайського виробництва. Ми знаємо, які це має наслідки, тим більше, що виробляємо алкогольний продукт, до якого надзвичайно прискіпливі вимоги і який перевіряють набагато глибше, ніж, скажімо, пшеницю чи інші зернові культури. Ризикувати тут — надто висока ціна помилки. Ми знаємо, що таке коньяк, скільки років треба, щоб він став дорослим напоєм.

— Ще одне питання особистого характеру. Ваше прізвище Гаркавий, в Одесі є вулиця академіка Гаркавого…

— Це мій дід.

— Ого! А де ви навчалися?

— Одеський сільськогосподарський інститут. А які в мене могли бути варіанти?

— Якими ви бачите перспективи українського виноробства? Як потрапити на ринки Європи і що для цього треба?

— Треба посилити контроль за якістю продукту, який випускається в Україні. Адже не таємниця, що кількість виробленого вина не залежить від кількості вирощеного винограду. Тільки-но тут буде наведено лад — почне розвиватися галузь виноградарства. На жаль, зараз до неї є інтерес у кількох компаній. Всі інші — суто «бутлери»: не маючи виноградників або маючи їх формально на папері, займаються «виноробством».

— А шанси у нас взагалі є?

— Шанси є завжди. Наша компанія працює, ми потихеньку поставляємо вина до Європи, нарощуємо обсяги. Звісно, нас там ніхто не чекає, в них — свої виробники. Ринок складний, всі знають, що алкогольний продукт скрізь заборонений для реклами, тому інформувати споживача, що в нас якісний, чудовий продукт, — складно. В Молдові вино не вважається алкогольним продуктом, воно вважається продуктом харчування. Може, варто такий досвід запозичити? Невже не можна зробити для вин, вироблених з вітчизняного вино-граду такі пільги і дозволити їх рекламувати? Справжнє ви-но не несе чогось поганого, вино приносить радість.

— Зате пиво багато де рекламують...

— Так, ми знаємо, як переважна більшість пива виробляється. Це, на жаль, механічний продукт, який не дає великої кількості робочих місць. А виноробство — це зовсім інша культура. Потрібен розвиток малих фермерських господарств, які можуть або самі виробляти вино, або здавати сировину на підприємства. Селяни залишатимуться, не розбігатимуться містами і світами, не вимиратимуть села. Це важливо. Бесарабія багато століть вирощувала виноград, тут було чимало різних правителів та держав, але культура виноробства збереглася. А зараз, на жаль, складно.

— Насамкінець про щось оптимістичне...

— Сезон складний, однак у нас все гаразд. Маємо хороший стан виноградників, сподіваюся утримати його до кінця сезону та зібрати якісний урожай. Радувати своїх покупців та своїх шанувальників винами високого рівня, навіть з нагородами у престижних конкурсах.

— «Чорноморські новини» бажають вам, пане В’ячеславе, натхнення і успіхів на новій посаді та гідно продовжувати справу свого славетного діда.

— Дякую! На початку було дуже складно, адже прізвище академіка — то насправді нелегка ноша. Вимоги були надто високі. А тепер наче справляюся, звик, Богу дякувати.

Наше спілкування з цікавими людьми продовжує Наталія Пшець — директор Південного регіону компанії «Сингента».

— Пані Наталю, розкажіть, будь ласка, про учасників «Майстерні виноградарства», яка географія?

— На конференції традиційно представлені провідні виноградарі Півдня України. З Миколаївської та Херсонської областей тут присутні «Таврія», «Коблево», «Радсад», «Лиманське», Білозерський сад-завод. Також відомі вам винороби Одещини. Є і представники невеликих господарств, які мають по 50—60 гектарів виноградників, і навіть початківці. Але більшість — наші постійні клієнти, з якими працюємо впродовж багатьох років.

— Цей форум уже який за рахунком?

— Саме в «Шабо» ми збираємося вп’яте. Перше цьогорічне навчання відбулося в «Колоністі», друге — тут, а третє заплановане на серпень в Інституті Таїрова. Там ми покажемо захист столових сортів. А восени, у листопаді, проводимо свято молодого вина. Це також у різних місцях. Ми вже проводили його у «Таврії», у Білозерському, зараз вирішуємо, на базі якого господарства пройде нинішнє свято.

— Чому люди вибирають саме «Сингенту»?

— Люди вже переконалися, що це справді якісні препарати. У нас повна система захисту винограднику. Компанія «Сингента» має найбільше портфоліо з усіх хімічних компаній щодо захисту спецкультур. У нас цілковиті захисти — гербіцидний, фунгіцидний та інсектицидний, а також стимуляція процесів росту. Тобто повний цикл. Можна закрити всі захворювання, Ви бачите, на ділянці, де застосована технологія «Сингенти», нема жодного збудника захворювань, виноград абсолютно чистий.

— Підтверджую, тут ідеально чисті виноградні листки та ягоди, наче намальовані...

— І так скрізь у компанії «Шабо», бо вони чітко дотримуються технології. Все роблять дуже вчасно, тому у них усі виноградники такі, а не лише наша дослідна ділянка. Усі їхні технологічні насадження — у відмінному стані.

— Серед багатьох людей, журналістів у тому числі, поширена думка, що це — хімія, а отже — шкідливо, що без цього можна обійтися. А насправді, чи можна без цього обійтися?

— Обійтися не можна. Пробували ми екологічно чисте вирощування. У компанії «Сингента» прописаний регламент щодо застосування та щодо розпаду препаратів. Тому є терміни очікування, є періоди розпаду... Без захисту можна просто втратити виноградники. Я бачила насадження, де є і філоксера, і виноградний кліщ (зудень), там уже відбуваються незворотні процеси, бо хвороба рослину виснажує, вона її пригнічує, і рослина не може дати потенціал на майбутній рік, в’яне і згасає.

Не можна знущатися над рослиною. У людини, коли голова заболить, вона ж чоло зеленкою не маже, а приймає анальгін. Проблема вирішується. Суть у тому, що виноградники повинні бути здоровими, повинні давати хороші плоди, з яких виробляється вишукане вино. Здорові виноградники повинні дарувати радість людям.

Володимир Воєводін, спе-ціаліст компанії «Сингента». У теоретичній частині прочитав фахову лекцію для професіоналів, яка викликала великий інтерес у виноробів та жваве обговорення. Я попросив пана Володимира, щоб він те ж саме розтлумачив коротко і популярно.

— Чи задоволені ви семінаром?

— Головне — не ми, головне — щоб люди були задоволені, наші клієнти. В цьому основне питання. А чи задоволена «Сингента»? Якщо люди, які приїхали нас послухати, засвоїли хоча б половину нашої інформації — це великий плюс і, відповідно, їхній результат. Якщо у вино-градарів будуть результати, то й у «Сингенти» будуть результати. Це взаємопов’язаний процес і не можна виділяти когось одного. Тільки в симбіозі між виробником та компанією, яка дає препарати для захисту рослин, можна досягнути успіху. Компанія «Сингента» ціле-спрямовано над цим працює. Ми поставляємо на ринок нові препарати, які успішно борються з новими загрозами, новими хворобами, що з кожним роком прогресують. Це мілдью, оїдіум, краснуха, чорна та сіра гниль. Ми застосовуємо нові препарати, як-от Діналі проти оїдіуму, Проклейм проти гронової ростовійки, Пергадо проти мілдью. Це препарати, які успішно зарекомендували себе за останні 2—3 роки на ринку й виноградарі активно до них звертаються, бо в ці препарати вже закладені ноу-хау, багато наукових новинок, ефективних проти загроз хвороб і шкідників.

Проклейм проти листогризучих совок і гронової ростовійки — це препарат, який працює досить активно. Працює в спеку і має найкоротший період очікування, з-поміж усіх, представлених на українському ринку. З ним можна працювати до останнього, за 14 днів до того, як споживати плоди.

— Володимире Васильовичу, де виготовлена ця продукція?

— Компанія «Сингента» — транснаціональна. Є заводи у Великобританії та Франції, штаб-квартира — у Цюриху (Швейцарія). Багато наукових розробок надходить із США.

— Це продукція для великих виробників і великих фермерських господарств. А для людини, в якої шість соток під Одесою, для дачника у вас щось є?

— Для дачника є дрібне фасування, ті ж самі препарати. Такі новинки, як Проклейм, Ридоміл Голд, Квадріс, у дрібній упаковці вже є. Багато садівників та виноградарів-любителів це знають й успішно користуються. У дрібній розфасовці поки що нема Діналі і Пергадо.

— Де власник шести соток може придбати «Сингенту»?

— Купуйте нашу продукцію у великих супермаркетах, де дорожать своєю репутацією, або в офіційних наших представників. На базарах продають багато підробок.

— Тобто там є продукція для дрібного аматора, який собі для душі вирощує виноград. А де дачник-садівник може отримати пораду?

— У мережах «Епіцентр» та «Нова Лінія», є навчені продавці-консультанти, які можуть відповісти на ваші запитання. Є також література, ми її друкуємо багато. Там же є інформаційні стенди продукції компанії «Сингента».

І, насамкінець, хочу подякувати гостинним господарям — Центрові культури вина Шабо, розташованому за 70 кілометрів від Одеси в однойменному селі. Це діюче високотехнологічне підприємство, стародавні винні підвали, дегустаційний зал, мистецькі експозиції, а також Музей вина та виноробства. Тут бували Олександр Пушкін, Леся Українка, король Румунії Кароль ІІ.

Центр репрезентує Україну на мапі музеїв вина Європи, є членом міжнародної «Асоціації культурного і туристичного обміну», визнаний об’єктом винної культурної спадщини Європи.

Приїжджайте сюди на цікаву екскурсію та смачну дегустацію, адже в Шабо переконані, що кожна ягода хоче стати вином.

Фото автора.

НА ЗНІМКАХ: В’ячеслав Гаркавий; Володимир Воєводін; музей Шабо; виноградники; Сергій Рибін з дроном; Наталія Пшець.

Замість післяслова. Автор щиро вдячний Ігореві Олійнику, регіональному менеджеру з маркетингу Південь, Південь-Схід компанії «Сингента», за допомогу у підготовці цього репортажу.

В.Г.