26-у річницю Незалежності України ми зустрічаємо в умовах загострення ситуації на сході нашої держави. Кращі сини і дочки України захищають цілісність і суверенітет країни. Їм допомагає весь народ.

У переддень славної дати я зустрівся з тимчасово виконуючим обов’язки військового комісара Роздільнянського районного військового комісаріату Валерієм Сімаченком і попросив відповісти на кілька питань.

— Сьогодні пріоритетним завданням є захист нашої Батьківщини. Тому цій темі загалом і роботі військових комісаріатів зокрема приділяється особлива увага. Розкажіть про головні напрямки своєї праці.

— Основні зусилля вищого військового керівництва держави у сфері оборони спрямовані на створення компактних, технологічно сучасних та професійних Збройних Сил. Відтак першочерговим нашим завданням є облік громадян призовного віку, які проживають на території, що обслуговує військовий комісаріат, забезпечення органі-зованого проведення чергових призовів на строкову військову службу, контроль за виконанням громадянами закону «Про військовий обов’язок і військову службу».

— Скільки посланців Роздільнянщини задіяно в зоні антитерористичної операції, а якщо називати речі своїми іменами, то на фронті?

— У нас на обліку таких 121. Це люди, які прийшли в армію по мобілізації, відслужили свій строк і знову повернулися на військову службу, але вже за контрактом.

— Роздільнянщина пишається всіма цими воїнами, які високопрофесійно і мужньо виконували і виконують свій обов’язок. Хто з них особливо відзначився?

— Це молодший сержант Тарас Миколайович Рябуха, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, прапорщик Олександр Анатолійович Степанов, удостоєний медалі «Захиснику Вітчизни», прапорщик Олексій Миколайович Катунін і солдат Ігор Іванович Сігідов, яким вручені відзнаки «За оборону Маріуполя».

— Орден «За мужність» — це висока нагорода. За яку саме операцію удостоївся її Тарас Рябуха?

— Ця нагорода — за героїзм, виявлений при обороні Донецького аеропорту. Невипадково його захисників назвали кіборгами.

Ми гордимося ще одним воїном, який був мобілізований райвійськкоматом Дніпропетровської області, але родом з Роздільної. Це Сергій Михайлович Іщенко. Він теж захищав Донецький аеропорт. На превеликий жаль, загинув. Пам’ять про цю мужню людину увічнює меморіальна дошка на будівлі Роздільнянської гімназії №1, в якій він навчався.

— Чи працівники райвійськкомату бували у зоні АТО?

— Певна річ. У таких відрядженнях були, зокрема, військовий комісар полковник Олег Номеровський, майори Денис Григор’єв, Андрій Тегляєв, Сергій Горбенко, солдат Роман Рафіков…

— Яка ситуація нині з призовом в армію молоді?

— Цієї весни ми виконали нормативний план, призвавши до військових лав 23 новобранців, та в серпні додатково заплановано призвати ще чотирьох — до Національної гвардії. Зараз готуємося до осіннього призову.

Ми багато робимо, щоб заохотити молодь служити в армії. Звісно ж, є випадки, коли чоловіки ігнорують свій обов’язок перед державою. Насамперед дається в знаки простий людський страх. Батьки бояться, що дітей одразу відправлять у зону АТО. Ми ведемо роз’яснювальну роботу і наголошуємо на тому, що хлопці служитимуть у навчальних центрах з подальшим місцем проходження служби в центральних регіонах нашої країни.

Деяких клопотів нам завдає недисциплінованість окремих юнаків. Наприклад, зареєстрований він за однією адресою, але фактично проживає за іншою. Ось і шукай вітру в полі. Варто було б додати чіткості у міграційні пункти відповідного законодавства.

— Готовність до служби в армії у призовників та допризовної молоді великою мірою залежить від якості військово-патріотичної роботи...

—Безумовно, ці речі взаємопов’язані. Якщо ми з раннього віку зуміємо прищепити людині любов до Батьківщини, а також повагу до Збройних Сил, то ця людина у майбутньому буде свідомим та самовідданим захисником-патріотом України. Звісно, ми проводимо з молоддю бесіди на цю тему, зустрічі з ветеранами Другої світової війни. А ще в районі влітку діяли військово-патріотичні табори «Патріот» та «Український опір», у яких школярі мали змогу не лише приємно і змістовно відпочити, а й отримати знання та навички з військової підготовки.

— А як щодо дорослих, які мають статус резервістів?

— З початку року для цієї категорії громадян уже проведено вісім зборів. Під час недавніх, які відбулися в липні, на високому рівні пройшло навчання загону територіальної оборони. Керівництво райвійськкомату дякує органам влади району, керівникам сільрад та всім причетним до організації цього заходу за допомогу.

— Сьогодні популярною стає контрактна служба. Статус захисника Вітчизни багато важить для людей, приваблює й грошове забезпечення, можливість зробити кар’єру та отримати освіту під час служби тощо. Що треба, аби стати контрактником?

— Для оформлення контракту потрібно прийти до комісаріату з військовим квитком або приписним свідоцтвом, паспортом та ідентифікаційним кодом і пройти медичну комісію. Місце служби обирається за бажанням громадянина з урахуванням освіти та отриманої військової спеціальності по всій території України.

— Які вимоги до кандидата?

— Служити за контрактом має право кожен громадянин України віком від 18 до 60 років, який за станом здоров’я придатний до військової служби, не має судимості і не перебуває під слідством. Контракт укладається до трьох та п’яти років на посадах рядового і сержантського складу.

— А скільки отримує контрактник?

— Грошове забезпечення контрактника залежить від військового звання, посади, вислуги років і становить: рядового складу — 7000—7500 гривень, командира відділення — 7500—8000, командира взводу — 9000—9500 гривень.

За безпосередню участь у бойових діях військовослужбовцям виплачується 4200 грн за місяць. Без участі у бойових діях — 1200 грн за місяць.

Для військовослужбовців передбачені й пільги. Скажімо, пільги з оплати позик, кредитів, право на безкоштовну медичну допомогу, на оплачувану відпустку від 30 діб, можливість вступу на пільгових умовах до вищих навчальних закладів. Передбачені також пільги сім’ям військовослужбовців, пільги учасникам бойових дій та особам, що прирівнюються до них.

— Роздільнянщина славиться своїм волонтерським рухом...

— Напередодні Дня Незалежності наші земляки під егідою районних органів влади зібрали чергову гуманітарну партію продовольчих товарів і прагнуть виїхати в дорогу з таким розрахунком, щоб головне свято країни зустріти вже там, на сході України. Цього разу кінцевим пунктом визначено Волноваху, конкретніше — позиції 18-го батальйону територіальної оборони. Серед продовольства — вода, яка там особливо цінується, фрукти, крупи, консерви тощо. Автомобіль поведе визнаний лідер волонтерського руху Олександр Зубарев.

Нагадаю, що географія поїздок благодійників широка: Сєверодонецьк, Лисичанськ, Мар’їнка, Красногорівка, Красноармійське, Кремінна, Се-гідове та інші населені пункти. І всюди гостей зустрічають радо, у багатьох випадках — як давніх знайомих, бо навідуються туди не вперше.

Звісно, що, окрім матеріальної підтримки, бійцям дуже потрібна й моральна. Їм важливо побачитися, поспілкуватися з тими, хто приїхав звідти, де панує мир, переконатися, що їх не забувають, про них піклуються, за них переживають. Вони впевнені: разом переможемо!