У щастя людського два рівних є крила:

Троянди й виноград, красиве і корисне.

Максим РИЛЬСЬКИЙ.

Конференція зі столового винограду відбулася в Національному науковому центрі «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова». Заходом зацікавилися науковці, представники вищої школи, фахівці виноградарських підприємств різних форм власності та фермери.

Серед іншого учасники конференції довідалися про таке: «Перспективні сорти винограду сучасної української селекції» (Ірина Ковальова), «Науковий супровід з технології вирощування винограду для забезпечення повної реалізації сортового потенціалу й одержання високоякісної продукції з урахуванням подальшого її використання» (Андрій Штирбу), «Фунгіцидний захист винограду препаратами компанії «Сингента» (Володимир Воєводін), «Захист винограду від лускокрилих шкідників препаратами компанії «Сингента» (В’ячеслав Перцьовий), «Результати випробування нових препаратів компанії «Сингента» на дослідних виноградних насадженнях ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» (Людмила Баранець).

А розпочався день з огляду демонстраційної ділянки вино-градників Інституту Таїрова із системою захисту від компанії «Сингента».

Ірина Ковальова, старший науковий співробітник, докторант відділу селекції та генетики ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова», показує учасникам семінару перспективні сорти винограду сучасної української селекції:

— На цій демонстраційній ділянці представлений іннова-ційний проект — конвеєр виробництва та споживання столового винограду місцевої селекції. Тут репрезентовані сорти від дуже раннього терміну визрівання до найбільш пізнього. Наш конвеєр починає працювати з останньої декади липня і закінчується десятими числами жовтня. Впродовж цього часу український споживач має змогу отримувати виноград у свіжому вигляді з поля. Основна маса сортів представлена сортами складного міжрядового походження, що дає нам змогу суттєво знижувати пестицидне навантаження та отримувати екологічно чистий виноград.

(Ірина Анатоліївна проводить нас ідеально доглянутими рядами, показує виведені тут сорти столового винограду. Серед-ні та пізні ще не достигли. — Прим. В.Г.).

Оригінал Таїровський — рожевий середньопізній сорт, особливістю якого є швидке відновлення після пошкоджень заморозками.

Загадка — сорт стійкий, з великими ягодами та гронами, переносить екстремальні температури, дощі.

Таїр — сорт не новий, виведений понад 10 років тому. Дає високу врожайність, досить зимостійкий, ошатний, темно забарвлений. Дехто плутає його з Молдовою, але смакові якості цього сорту значно вищі, ніж Молдови.

Комета — один з нових сортів нашої селекції, який лише виходить на ринок і нещодавно увійшов до реєстру. На нього ми маємо великі сподівання. Товарний вигляд пізніх сортів — Оригінал білий та новий сорт Заграва — можна буде побачити у вересні.

(А ось ранні сорти столового винограду Флора, Аркадія, Рішельє, Подарунок селекціонера та Кишмиш таїровський учасники конференції скуштували під час дегустації — справжньому святі смаку. — Прим В.Г.)

Наші сорти можна вважати екологічно чистими, адже ми обмежуємося чотирма—п’ятьма профілактичними обробками і наш виноград виведений генетично так, що витримує і великі перепади температур, і хвороби, і шкідників. Нам достатня мінімальна кількість профілактики, ми не лікуємо виноград, а профілактично попереджуємо захворювання. Це забезпечує його екологічність. Я закликаю читачів до споживання вітчизняного сезонного продукту. Український виноград ми їмо самі, годуємо ним наших діток, виготовляємо з нього джеми, варення, адже це здоровий, корисний продукт.

— Яке в Україні річне споживання винограду на душу населення?

— Середньостатистичний українець споживає всього півкілограма, причому це не завжди виноград нашого виробництва, 50% — імпортного. Ми чомусь кидаємося на дорогий, красивий закордонний... Я вам уже показувала наш, також красивий. Впродовж двох з половиною місяців можна їсти цей виноград за доступнішою, ніж імпортна, ціною.

Щоб розвиватися, наша галузь потребує державної підтримки, адже і виноградарство, і виноробство спрямоване на оздоровлення нації, на забезпечення українця своїми продуктами — виноградом та вином високої якості.

— Чи має можливість дачник з Одеси та області придбати саджанці ваших нових сортів?

— Саджанці — це також наша продукція. Ми реалізовуємо їх з листопада, також у березні—квітні. Виноградна шкілка викопується наприкінці жовтня. Посадковий матеріал вирощують і наші дослідні господарства. І дачники, і фермери, і господарства різної форми власності завжди можуть звернутися в наш інститут. Ми охоче проконсультуємо, допоможемо. Розробили й так звані кінцеві інноваційні продукти, зокрема виноградник «під ключ». Тобто, якщо людина бажає, ми можемо надати науково обґрунтовану теоретичну та практичну допомогу в закладанні виноградника від 10 соток до гектара і більше.

— Щоб людина не купувала на базарі «кота в мішку»?

— Я про це говоритиму ще на лекції. Саджанець винограду коштує 25— 50 гривень, максимальна ціна — 60 гривень. На ринку ми стикаємося з так званими «любительськими» сортами по 250—300 гривень...

— Так, підтверджую, бачив таке на ярмарку біля Палацу спорту...

— Так, а потім у людей виростає казна-що. Тож краще звертатися до професіоналів. Серед приватних осіб є, звісно, сумлінні люди, фахівці високого рівня, як, скажімо, Костянтин Михайлович Маджар з Рені. Вони співпрацюють з науковими установами, беруть у нас посадковий матеріал, платять ліцензійні угоди, знають, що пропонують людям.

Наталія Пшець, директор Південного бізнес-регіону компанії «Сингента».

— Пані Наталю, розкажіть, будь ласка, кого зацікавила ваша конференція?

— Господарства, для яких ми проводимо цей семінар, — невеликі, є кілька середніх, є одноосібники. Люди займаються посадковим матеріалом, підщепами, щепами, є аматорами у столовому виноградарстві. Адже у нашому житті нема нічого стабільного, постійного. Минає 5—6 років і змінюються пріоритети ринку. Раніше людям більше смакували темні сорти столового винограду, зараз більшість любить зелені та білі сорти.

— Тобто йдеться про «яйця у різних кошиках»?

— Так, це різноманітність. Є постійне — традиційні сорти Ізабелла, Молдова. Я на них виросла, ви їх також добре знаєте. А тут є інновації, виходять нові сорти з новими смаковими якостями. Ринок потребує новинок, але, щоб дійти до споживача, має бути дотримана технологія вирощування. Щоб торгувати гарним виноградом, його треба захищати. Захищати слід з пізньої осені, вже після того, як зібрали врожай. Бо це безперервний цикл, особливо на столових сортах — на них технологічних операцій значно більше, ніж на технічних, і обробок більше, адже ціна питання зовсім різна.

Нині ціна ранніх столових сортів винограду — 65—70 гривень за кілограм. Столові сорти дорогі, але в них є потреба. Якіс-ний виноград — запорука здоров’я наших споживачів. Більша частина столового винограду на український ринок завозиться здебільшого з Іспанії та Португалії. Але ж ми самі можемо їх вирощувати! У нас є прекрасний матеріал, є все — земля, клімат, зона, тепло, море, сонце! І, певна річ, технологічні аспекти. Якщо правильно формувати систему захисту, ставити правильні акценти, знати, який сорт, знати його особливості... Наприклад, він має схильність до захворювань мілдью, отже ми ставимо йому захист від цієї хвороби. Якщо сорт не стійкий до оїдіуму — ми захищаємо його від оїдіуму. Бо є всі засоби, щоб виростити красивий, багатий столовий виноград...

— Смачний і естетичний, що буде чудовим натюрмортом та справжньою окрасою нашого столу?

— Звичайно. Його нізвідки не привезли, він виріс у цій зоні, його ніде довго не зберігали, він наш і виріс тут. На конференції ми звернули увагу на нові сорти і нові продукти, які ми вивели. Це — Діналі, Пергадо, Проклейм, Світч, Іза-біон. Це системні продукти (окрім Пергадо, який містить мідь і вважається контактним). У нас повна лінійка захисту від мілдью, оїдіуму, сірої гнилі. У нас є продукти, які захищають грона від листовійки. Є Вертимек, який захищає від зуднів, павутинного кліща, брунькового кліща, солом’яного кліща (ним у спекотну погоду в серпні на останній стадії дозрівання може заразитися виноград), тобто від сисних шкідників, яких також багато на виноградниках. Такі системні препарати захищають виноград починаючи від лози й аж до зняття врожаю та осипання листя.

Коли фермер бачить плоди своєї праці — якісний врожай, чудові однакові сформовані грона, він має право сказати, що недаремно працював з препаратами компанії «Сингента».

— У цій розмові ми вже згадували про те, скільки у середньо-му наші співвітчизники споживають винограду. А скільки людина мала б з’їдати столового винограду за рік?

— Виноград — надзвичайно корисний, містить дуже багато мікроелементів, надзвичайно потрібний для крові, для печінки. Це — незамінний набір вітамінів. Лікарі радять, щоб не хворіти взимку, з’їдати по три кілограми кожного свіжого сезонного продукту (їсти саме в сезон — тоді від нього найбільша користь організму). З’їсти по три кілограми свіжої вишні, полуниці, малини, персиків, інших ягід та фруктів, і, звичайно ж, винограду. Я дуже люблю виноград, і для мене три кіло-грами навіть мало. У мене вдома багато винограду — мама вирощує. Зберігається він у нас три—чотири місяці, тобто досить довго.

— Поділіться секретом: як ви його зберігаєте?

— Останні дві обробки проводимо препаратом Світч. Це — щоб не розвивалася сіра гниль, по-іншому її називають хворобою сховища. У винограду, обробленого Світчем, усі ранки затягуються, туди на потрапляють ніякі грибки, він чудово зберігається.

— А чи не шкідливо вживати оброблений у такий спосіб виноград?

— У Світчу дуже короткий період розпаду — три дні.

— Після трьох днів миємо водою і можна їсти?

— Так. Світч — це найкоротший період розпаду і найдовший захист від сірої та білої гнилі.

Людмила Баранець — завідувачка лабораторією захисту рослин ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» НААН, на семінарі розповідала про результати випробування нових препаратів компанії «Ситнгента» на дослідних виноградних насадженнях. Дію препаратів «Сингенти» вона вивчає впродовж трьох років на демонстраційному полі столового винограду. Науковець задоволена результатами: препарати компанії показують високу ефективність.

— Пані Людмило, чим для вас є Інститут Таїрова, як вам тут працюється?

— Для мене це другий дім. Це друга робота в моєму житті. Спочатку я працювала в Інституті «Магарач» у Криму. Там закінчила аспірантуру, написала дисертацію, стала кандидатом сільськогосподарських наук. А тут я вже свідомо займаюся наукою. Інститут Таїрова дав мені все — і науковий, і життєвий досвід. Чудовий колектив! Тут легко отримувати знання і підійматися кар’єрними сходинками. Усі підтримують і радять.

— Тобто тут доброзичлива атмосфера, у якій ви себе знайшли?

— Саме так, я себе знайшла і почуваюся надзвичайно комфортно. Хоча зарплати тут і маленькі (в мене чоловік добре заробляє), я тут працюю для душі й для винограду.

Насамкінець про господарів. Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова — про-фільний національний науковий дослідницький центр. Створений у 1905 році Василем Єгоровичем Таїровим як виноробна станція.

Співробітниками інституту виведено понад 130 сортів столового та технічного винограду, з яких 30 внесено до Державного реєстру сортів рослин України. За останнє десятиліття розроблено технології виробництва 20 найменувань вин із сортів винограду таїровської селекції, які на міжнародних виставках були відзначені численними золотими та срібними медалями. Інститут сьогодні — це сучасна науково-дослідницька установа, яка комплексно вирішує проблеми у різних напрямках галузі.