Процес укрупнення адміністративно-територіальних одиниць базового рівня впливає на трансформації територіального устрою і субрегіонального рівня. Це потребує зміни системи органів влади на районному рівні. На цьому наголосив віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко в рамках обговорення у профільному парламентському комітеті.

Посадовець зауважив, що у районах, де ОТГ утворені в межах усієї території, відбувається дублювання повноважень органів місцевого самоврядування ОТГ, районних рад та РДА. «Там одночасно функціонують райдержадміністрація та райрада із відповідними видатками на їх утримання, а також виконавчі органи ОТГ з визначеними законодавством повноваженнями та фінансуванням. Відповідні райради, як правило, приймають рішення щодо грошової оцін-ки землі та перерозподілу трансфертів із держбюджету. Райдержадміністрації також позбавлені переважної біль-шості повноважень, які законом покладені на виконавчі органи ОТГ», — зазначив Геннадій Зубко.

Як приклад він навів Старосинявський район, що на Хмельниччині, де громади об’єдналися за принципом — «один район — одна ОТГ», у якому обсяги видатків на утримання апарату РДА сягають видатків із районного бюджету на соціальний захист та соціальне забезпечення (8,1 млн грн).

На думку Геннадія Зубка, така ситуація спричиняє дублювання повноважень районної ради та РДА з органами місцевого самоврядування ОТГ, надмірні витрати на утримання апарату РДА, зниження якості надання послуг у зв’язку із зменшенням фінансування районного бюджету в частині освітньої та медичної субвенцій.

«Дуалізм влади на рівні місцевого самоврядування негативно впливає на процеси розподі-лу комунального майна між ОТГ і районом, ускладнює юрисдикцію органів виконавчої влади на території ОТГ, що утворені в межах різних районів», — наголосив віце-прем’єр.

За його словами, відповідно до Конституції, утворення, ліквідація, а також встановлення і зміна меж районів є повноваженнями Верховної Ради. «Відтак саме народні депутати мають прийняти рішення щодо розвязання цієї проблеми. Наразі існує чотири варіанти подальших дій ВР. Перший — змінити адміністративно-територіальний устрій районного рівня в межах усієї країни або території окремих областей. Другий — ліквідувати окремі райони, в яких всі територіальні громади об’єдналися. Третій — законодавчо врегулювати та достроково припинити повноваження райрад у районах, де всі громади об’єдналися в одну ОТГ. Четвертий — утворити новий район шляхом об’єднання територій двох і більше суміжних районів (законопроект № 6636)», — підкреслив Геннадій Зубко.

Довідково. Станом на 1 жовтня 2017 року створено 614 об’єднаних територіальних громад, з яких у 201 ОТГ 29 жовтня відбудуться перші місцеві вибори. За прогнозними оцінками Мінрегіону, до кінця 2017-го буде утворено понад 660 ОТГ, що об’єднають більше 3 тисяч громад (27,1% від загальної кількості громад, що функціонували на 1.01.2015 р.) та близько 4 мільйони осіб (приблизно 14% від загальної кількості населення України).

Станом на 1 жовтня 2017 року із 490 районів:

у 308 відбулося добровільне об’єднання тергромад — утворено 614 ОТГ;

у 103 відбулося об’єднання більше 50% тергромад району;

у 5 районах 5 областей

об’єдналися всі тергромади району (Апостолівський Дніпропетровської, Оріхівський Запорізької, Горностаївський Херсонської, Летичівський Хмельницької, Куликівський Чернігів-ської);

у 9 районах 8 областей — одна ОТГ утворена в межах усієї території району (Лиманська Донецької, Народицька Житомирської, Великобілозерська, Чернігівська Запорізької, Біловодська Луганської, Подільська Одеської, Коломацька Харківської, Старосинявська Хмельницької, Сновська Чернігівської);

у 4 районах 3 областей у межах району залишилися тільки по одній тергромаді, що не увійшли до ОТГ (Брусилівський Житомирської, Золочівський Харківської, Куликівський, Срібнянський Чернігівської);

29 ОТГ 19 областей утворено в межах території двох або трьох районів (Лука-Мелешків-ська, Краснопільська, Росошанська, Гніванська — Вінницької області; Оваднівська, Городищенська — Волинської, Любимівська — Дніпропетровської, Глибочицька, Оліївська — Житомирської; Новобогданівська — Запорізької; Брошнів-Осадська — Івано-Франківської; Фурсівська — Київської; Помічнянська — Кіровоградської; Нижньодуванська — Луганської; Воютицька — Львівської; Маяківська, Цебриківська, Знам’янська — Одеської; Новогалещинська, Сенчанська — Полтавської; Демидівська — Рівненської; Верхньосироватська — Сумської; Хоростківська, Зборівська — Тернопільської; Любимівська — Херсонської; Грицівська — Хмельницької; Зорівська — Черкаської; Холминська, Олишівська — Чернігівської).