За останні кілька місяців стосунки між Україною та Європою перейшли на новий етап. Першою ластівкою стало те, що з червня нашим громадянам надали право подорожувати країнами ЄС без віз. Крім того, з першого вересня повністю вступила в дію Угода про Асоціацію Україна – ЄС. Вона включає в себе сім розділів, орієнтованих на ключові питання реформ в Україні. Чи правильно ми обрали курс розвитку? Які переваги надає Україні така співпраця? Це далеко не все, про що запитували представники регіональних ЗМІ на зустрічі з віце-прем’єр-міністром із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванною Климпуш-Цинцадзе у Києві.

– Багато хто вважає прий­няття безвізового режиму політичним рішенням, яке не надає Україні жодних преференцій. Чи можна те ж саме сказати про Угоду?

– Угода про Асоціацію Україна – ЄС – це документ, нині обов’язковий для виконання як нашою державою, так і країнами – членами Європейського Союзу. Для нас і безвізовий режим, і Угода, – це передусім послідовне впровадження плану дій, який вимірює якість нашого життя. Я вважаю, що не треба применшувати символізм даних подій, адже вони стали свідченням нашого розвитку. Грузія та Молдова, які отримали безвіз нещодавно, не мали таких перешкод, які постали перед Україною. А спекуляції деяких політиків довкола цих питань – то лише спосіб прикриття своїх інтересів.

– Чому політики чинять опір впровадженню європейських стандартів? Хіба це не загальнодержавний курс, на який ми всі зараз орієнтуємося?

– Щоб втілити Угоду про асоціацію Україна – ЄС у життя, треба внести низку змін до чинного законодавства. Однак подекуди ці зміни, зокрема в таких галузях, як енергетика та харчова промисловість, заважають фінансовим інтересам великих політиків. Якщо чинні норми зміняться, то ці люди більше не зможуть заробляти за опрацьованими схемами. Тому вони, в міру можливостей, намагаються заблокувати «незручні» для них законопроекти. Однак поступово ми долаємо їхній опір та впроваджуємо нові стандарти.

– Які закони, спрямовані на інтеграцію України з ЄС, вдалося впровадити останнім часом?

– Нещодавно у нас вступив у дію Закон «Про публічні закупівлі». З першого вересня він поширився на всі державні установи та відомства. Передбачається переведення великими державними підприємствами своїх закупівельних процесів до системи ProZorro, яка забезпечує прозорість виділення бюджетних коштів. Зменшуються корупційні ризики та збільшується фінансова ефективність державних витрат.

– Над якими проектами ще планується працювати у сфері євроінтеграційної політики?

– Сьогодні у Верховній Раді на розгляді проект закону про фітосанітарні норми, який дозволить покращити безпеку харчових продуктів. Також він має допомогти нашим виробникам вийти на європейські ринки. Цей законопроект багато разів повертали на доопрацювання, однак завдяки роботі наших депутатів ми змогли його провести до парламенту. Проте залишається ще багато галузей, для яких потрібно створити відповідні закони та впровадити їх у життя.

– Зміни в яких галузях для нашої держави є пріоритетними в рамках виконання Угоди про асоціацію?

– Сьогодні дуже актуальним є транспортне питання. Тут ідеться не тільки про автомобільні, а й про повітряні та морські шляхи. Зараз робиться все можливе, щоб покращити вітчизняну логістику. Зокрема, Міністерство інфраструктури за нашої підтримки розробило «дорожню карту» в галузі морських перевезень. Вона орієнтована передусім на торговельні морські судна з Європи. Ми прагнемо зробити нашу країну привабливою для іноземних інвесторів. Також пріоритетними є напрямки соціального забезпечення населення та захисту інтелектуальної власності.

– З якими проблемами доводиться зіштовхуватися під час роботи над впровадженням договору?

– Одним із найважливіших питань, яке потрібно вирішити в рамках Угоди, є питання екології. Однак, на жаль, воно є чи не найпроблемнішим з усіх. У країнах Європейського Союзу робота в цьому напрямку ведеться ще з сімдесятих років минулого століття, а у нас усе тільки починається. Важко пояснити людям важливість екологічної проблеми, коли вони не отримують достовірної інформації з цього приводу. До того ж, важливим є створення відповідного юридичного та економічного підґрунтя для громадян та бізнесу. Адже ініціативи, які на цій ниві мають впроваджуватися, потребують багато коштів.

– Яких результатів вам вдалося досягнути зараз і скільки орієнтовно триватиме робота зі впровадження Угоди?

– У розрахунку на десять років ми плануємо максимально швидко запровадити пункти Угоди в дію, щоб принести в Україну європейські практики. Ми можемо з упевненістю сказати, що нам вдалося досягнути успіху в енергозберігаючій та енергоефективній сферах. Звісно, на цьому ми зупинятися не збираємося, нас іще очікує багато роботи, однак отримані результати вже зараз переконують нас у правильності обраного курсу.

– Чого нам варто очікувати від Угоди про асоціацію і чи не покладають деякі наші громадяни на євроінтеграцію завеликих надій?

– Варто зрозуміти, що євроінтеграція – це великий обсяг роботи на всіх рівнях. У Верховній Раді сьогодні тридцять термінових законопроектів, які треба прийняти для впровадження Угоди. Євроінтеграція – це не риба на тиждень, яка наситить нас на короткий період. Це серйоз­на вудочка, що допоможе нам ловити рибу протягом тривалого часу та щороку збільшувати улов.