Основні питання, винесені на обговорення колегії департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації за участі керівника ОДА Максима Степанова, — аналіз нинішнього стану цієї сфери та реальні кроки, які необхідно зробити в рамках медичної реформи, щоб суттєво той стан поліпшити.

Відкриваючи засідання, голова ОДА заявив, що йому особливо близька медицина, й не тільки тому, що від її якості залежить життя і здоров’я людей, а ще й тому, що сам медик за освітою:

— Я й виховувався у родині медиків, тому цю професію свого часу обирав усвідомлено. Хотів лікувати людей, дарувати їм життя... Але сьогодні стан, у якому перебуває охорона здоров’я в нашій країні, треба визнати, просто жалюгідний, зар-плати лікарів — принизливі. Медична реформа в державі, й зокрема в нашій області, йде досить важко. А нам потрібна справді серйозна й продумана реформа всієї системи, із самого низу й до самого верху. Водночас маємо чітко уявляти собі її кінцевий результат, працювати на нього, а не просто виконувати поточну роботу заради самого процесу.

Самі медики, йшлося у виступах на колегії, мусять розуміти суть і значення медичної реформи, яку уряд намагається провести в Україні, бо часто важливі ідеї та наміри, спущені зверху до виконання, просто ігноруються на місцях.

Максим Степанов акцентував увагу учасників колегії на тому, що ключовим результатом реформи має стати доступність медицини для людей та її висока якість.

Голова ОДА нагадав, що попервах, коли він тільки обійняв посаду, в рамках реформи охорони здоров’я передбачалося створення на Одещині п’яти госпітальних округів, але після всебічного аналізу структури області (найбільшої за територією в державі) та нагальних потреб місцевого населення вирішили збільшити їх кількість до дев’яти.

— Ще в червні ми подали до МОЗу всі необхідні документи про доцільність формування в Одеській області саме дев’яти округів. І нам таки вдалося добитися свого. Тепер очікуємо рішення Кабміну, — сказав Максим Сепанов.

Досить категоричним був виступ на засіданні колегії керівника профспілки медичних працівників області Галини Кокшарової, яка, зокрема, заявила, що медична реформа гальмує й надалі буксуватиме, оскільки люди, які сьогодні цим займаються в МОЗі, дуже далекі від медицини й навіть не мають медичної освіти. Вона запевнила, що «там» даремно критикують наше місцеве медичне керівництво, яке, мовляв, досить компетентне, щоб втілювати медичну реформу, але потрібен діалог.

Директор департаменту В’ячеслав Полясний звітував про реальний стан справ у медицині області.

Пріоритетними напрямками у наданні якісних медичних послуг, наголосив, повинні стати недуги серцево-судинної системи, онкологія, проблеми материнства та дитинства (останнім часом на 10% побільшало немовлят з вродженими вадами), доступність лікування хворих на ниркову недостатність. Ще один важливий напрямок — створення на базі прийомних відділень лікарень Emergency Room — для забезпечення доступної якісної ургентної допомоги при невідкладних станах. Це краща світова практика, яку варто перейняти.

Створення в області центру з лікування соціально небезпечних хвороб, зазначив керівник профільного департаменту ОДА, ще викликає непорозуміння, але це перший подібний заклад в Україні і він відповідає європейським зразкам та нормам. Під час колегії Максим Степанов висловив свою підтримку цій новації.

Ресурси системи охорони здоров’я на Одещині мають значно збільшитися через запровадження дистанційного навчання медичного персоналу, коли є прямий відкритий доступ до будь-яких знань, уже засвоєних і випробуваних на практиці медичним світом.

Сучасні технічні новації дають змогу і лікарям, і жителям області користуватися можливостями телемедицини, яка здатна привести до кожної сільської оселі фахівця медичного профілю найвищого кваліфікаційного рівня. Пілотний проект із телемедицини буде запущено в Окнянському, а потім поширено на всі райони. Центр телеконсультування вже створено на базі Одеської обласної лікарні, де нині працюють найкращі медичні кадри.

Нині громадяни України в середньому живуть на 14 років менше від європейців і на 4—7 років — від найближчих своїх сусідів. І головна наша біда, сказав В’ячеслав Полясний, — це захворювання серцево-судинної системи та онкологія. Люди активного життєвого віку згасають від інфарктів ще до приїзду «швидкої», а пізно виявлений рак залишає хворих на самоті зі своєю бідою, як правило, через брак коштів на лікування.

Лікування онкології на початкових стадіях — це порятунок за незрівнянно менші власні та державні кошти. На жаль, визнали на колегії, за останні роки втрачено попередній рівень масових обстежень і ранньої діагностики. Головний профільний заклад — Одеський обласний онкологічний диспансер — було обладнано на десятки мільйонів гривень, а рівень смертності від раку не зменшується. Завдання — повернути попередню практику обстеження людей, коли фахівці з Одеси виїздили в райони, а за скеруванням дільничних лікарів хворі проходили обстеження в облдиспансері. Особливо важливий тісний постійний зв’язок із сімейними лікарями, які мають правильно і вчасно реагувати на перші симптоми онкології у пацієнта.

Максим Степанов дав завдання найближчим часом розробити і впровадити обласну програму з профі-лактики онкозахворювань.

Актуальна для Одещини нині тема — створення регіональних реперфузійних центрів, де за три дні можна отримати інтенсивну терапію серцево-судинних проблем, навіть стентування. Центр цієї системи порятунку буде в Одесі, а відділення — у Балті та Ізмаїлі. Така локація з огляду на великі відстані нашої області дозволить дотримуватися необхідних 90 хвилин, коли людину в стані гострого коронарного синдрому чи на початку інфаркту «швидка» зможе доправити до лікарні, де є необхідне обладнання та кваліфіковані фахівці.

Окремої уваги, йшлося у виступі В’ячеслава Полясного, потребує спеціалізована допомога дітям. Тут є простір для інвестицій від благодійних фондів, з якими зараз активно працюють.

Робота обласного центру соціально небезпечних хвороб значною мірою залежить від рішень лікарів первинної ланки і вчасного скерування потенційного пацієнта на обстеження через підозри на ВІЛ-інфекцію чи туберкульоз.

Другим питанням порядку денного колегії був звіт про реалізацію заходів концепції «Розумний регіон» та виконання обласної програми «Здоров’я» на 2017 рік.

Серед досягнутого — злиття обласної станції швидкої медичної допомоги та обласного центру екстреної медичної допомоги і медиции катастроф, що вивільнило певні бюджетні кошти та покращило роботу служб.

Майже дві сотні «швидких» обладнано GPS-трекерами для зв’язку з обласною диспетчерською службою. Придбано п’ять малолітражних автомобілів санітарного автотранспорту та обладнання для «швидкої». Обладнання та операційний стіл отримала Балтська ЦРЛ, де буде створено реперфузійний центр. Відкрито відділення гемодіалізу на 24 ліжка у Білгороді-Дністровському. В Одесі реалізується інвестиційний проект, який передбачає створення обласного центру нефрології та гемодіа-лізу (на 40 ліжок). Його планується відкрити вже наступного місяця. Нове обладнання для опікового відділення отримав обласний клінічний медичний центр.

Стосовно прогнозу фінансування галузі охорони здоров’я Одещини на 2018 рік. У силі залишаться медичні субвенції на утримання лікувальних закладів області, дотації на сплату за енергоносії. З державного бюджету відшкодовуватиметься й вартість медикаментів, які хворі отримують за програмою «Доступні ліки».

Заробітну плату медикам, яких закликають активніше долучатися до реформування галузі, з наступного року обіцяють підвищити… аж на 12%...