Стан доріг у віддалених одеських районах давно вже став прит­чею во язицех. Однак розбитий асфальт, як виявляється, – лише верхівка айсберга. Який шлях нам треба подолати для вирішення дорожніх проблем? Про це регіональні журналісти докладно розпитали міністра інфраструктури України Володимира Омеляна під час прес-конференції, що відбулася в рамках проекту «Точне відображення Угоди Україна – ЄС в українських медіа».

– Проблема зруйнованих доріг актуальна для всієї України. Що робиться для її вирішення і чи робиться щось взагалі?

– Ми переконали уряд, що дороги – це пріоритет номер один. Для цього створили дорожній фонд, коли акцизи з пального йдуть виключно на ремонт автошляхів. Ми переконали уряд і парламент, що до того моменту, як запрацює дорожній фонд, а це буде з 1 січня 2018 року, ми повинні виділяти окреме фінансування. Був запроваджений «митний експеримент», згідно з яким 50% від перевиконань митниці йдуть на дороги України. У 2015 році це було кілька областей, а вже з 2017 року цей експеримент поширився на всю територію нашої держави. Таким чином, крок за кроком ми змогли почати ремонт українських автошляхів.

– Міністерству інфраструктури, як відомо, підпорядковані не лише наземні шляхи, але також повітряні й водні. Що буде з нашими портами?

– Однією з реформ, яку нам вдалося нещодавно запровадити, є реформа морської галузі. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман в Одесі оголосив про створення морської адміністрації. Фактично це буде відповідник так званого Укравтодору, але на морі. Центральна урядова структура, яка відповідає за морський сектор, за розвиток морської індустрії. Ми змогли переламати там ситуацію з хабарництвом. Адміністрація морських портів України традиційно була джерелом корупції та розкрадань нечуваних масштабів. Після призначення нового керівника вдалося стабілізувати ситуацію. Були проведені два тендери, і ми змогли зекономити з виділених двох мільярдів гривень півміль­ярда. Ці кошти могли бути викрадені та розпорошені у приватних кишенях.

– Чи буде розвиватися суднохідство на великих річках на кшталт Дніпра або Дунаю?

– Ми, безумовно, хочемо включити річки в українську транспортну систему. Довкола цього зараз точиться шалена боротьба у парламенті. Адже там є група лобістів, яка не допускає цього, бо хоче зберегти своє монопольне становище. Але я переконаний, що нам вдасться запустити річкову інфраструктуру, залучити її до європейської мережі. Можна запустити суднобудівни­ц­тво, за рахунок якого оживуть наші заводи, з’являться нові робочі місця.

– А як щодо авіації? Чи є перспективи для розвитку українських аеропортів у регіонах?

– Завдяки тому, що ми успішно усунули представників однієї авіакомпанії в державній авіаслужбі, всі маршрути та дозволи на польоти почали видаватися на конкурентних ринкових засадах і без жодних скандалів. Ми маємо зростання авіаційних перевезень на 30% у минулому році і плануємо вийти на 50% у цьому році. Запускаються регіональні аеропорти, створено регіональну програму розвитку таких аеропортів. Вже цього року виділено 800 мільйонів гривень на три аеропорти. Перший з них – це, звичайно, Одеса. Але я впевнений, що за нею підуть інші. Ми щиро хочемо, щоб у нас не було картинки, коли з усіх регіональних аеропортів летять на Київ, а вже зі столиці розлітаються по всьо­му світу. Регіональні аеропорти повинні давати мешканцям можливість вибору для польотів щонайменше до найближчих держав, а бажано – всією Європою. За Києвом має лишитися тільки опція трансатлантичних та трансазійських перельотів, які є дорожчими та тривалішими.

– Які проблеми планується вирішити найближчим часом?

– Ми серйозно працюємо над «Укр­поштою». Тиха організація, на яку не скаржилися і згадували тільки тоді, коли посилки знову губилися, коли не приходила вчасно доставка і було відсутнє будь-яке адекватне спілкування. Ми змінюємо цю філософію, саму організацію. Вперше цього року пішли доставки в режимі експрес-онлайн – протягом 24 годин по всій Україні. Ми вперше цього року відслідковуємо пересування поштових посилок по всій державі, вперше запускаємо транзитні схеми через територію України.

– Чому важливо налагодити роботу саме державної пошти?

– Це потрібно, щоб великі виробники, на кшталт Китаю, використовували Україну як майданчик для пересування по всьому світу, зокрема країнами Європейського Союзу. Для пошти буде збільшена кількість автомобілів, пошириться комп’ютеризація, будуть кращі умови праці. Бо є думка, що поштарі – це люди, які мають добру зарплату. Однак це була чергова фікція, якою нас «годували». Люди працювали на 0,2-0,3 ставки, фактично отримуючи мізерні гроші за велику роботу.

– Які проблеми виходять на порядок денний у зв’язку з новою дорожньою реформою?

– Однією з найобговорюваніших тем є питання електрокарів. Українцям належить не дихати випарами дизельного палива чи бензину, а обирати екологічний вид транспорту, який має бути доступним для наших громадян за своєю ціною та якістю. Це створення нових робочих місць у всіх сферах нашої промисловості із залученням світових інвесторів. Це те, над чим ми багато працюємо. Це не завжди помітно, однак ті люди, які поруч з нами, відчувають маленькі, але важливі досягнення, корисні для народу. Бо цього раніше не було. Половина питань, які зараз вирішуються, довго були другорядними.

– Які проекти ще не втілені в життя, але плануються на майбутнє?

– З нас поки що сміються, однак ми плануємо покращити заходи з дорожньої безпеки. Кожного року на наших автошляхах гинуть тисячі українців. Ми вживаємо заходів, щоб скоротити смертність на дорогах удвічі до 2020 року, а в ідеалі довести її до нуля. Також потрібно налагодити цифрову інфраструктуру. Всі наші послуги, що ми зараз отримуємо, – це середньовіччя. Не розвинутий онлайн-моніторинг, а саме він дасть можливість Україні стати модерною державою із сучасними технологіями. Це майбутнє, в якому живе Європейський Союз і до якого ми маємо дійти, докладаючи всіх необхідних зусиль.