У вересні цього року Верховна Рада схвалила новий закон «Про освіту», і вже 1 вересня 2018-го малі українці підуть у перший клас оновленої української школи.

Якою вона буде? Чому і як навчатимуться наші діти? Як зміниться сам процес навчання? Про це нещодавно у ХАБі розповідала Галина Титиш, журналістка, колишня редакторка «Української правди. Життя», нині — співзасновниця ГО «Батьківський контроль» та голова ГО «Смарт освіта».

Як сталося, що журналістка записалася в освітянки? Тривалий час Галина цілком активно реалізувала себе у медійній професії, але коли діти пішли до школи, разом із колегами по перу Іванною Коберник, Зоєю Звиняцьківською та Оксаною Макаренко почали «лупати сю скалу» й опинилися в освітній сфері:

— Коли донька Зої Звиняцьківської пішла до першого класу, вона написала в «УП» статтю «Слово на букву «Х» — про величезну кількість помилок у букварі, що отримала чималу реакцію серед батьків та освітян. Наступного року, коли до школи пішов уже мій син, настала моя черга. У підручнику для шестирічних дітей було таке правило: «Нуль — це відсутність елементів у множині». Тож довелося переказувати правила нормальною мовою і розбиратися зі шкільними підручниками. Так усе почалося.

Нині Галина займається комунікацією реформ у Міністерстві освіти та науки і як журналістка пояснює у своїх статтях законодавчі зміни, разом з командою творить сайт «Нова українська школа», через який відбувається комунікація реформи.

— Нам на пошту приходить чимало запитань, про які ми ніколи не думали, і ми з цими питаннями звертаємося до юристів Міністерства освіти, до міністра, його заступників, яким корисно це почути, оскільки вони навіть не здогадуються, яка функціональна поломка може критися за цими питаннями... До освіти причетні 65% населення, ця реформа стосується майже всіх, як і реформа медицини. Реформа освіти — це гіперважливо, — вважає Галина.

У вересні Верховна Рада ухвалила новий Закон «Про освіту», мета якого, як прописано у пояснювальній записці до нього, — створити систему освіти нового покоління, що забезпечить умови для її здобуття всіма категоріями населення України, ефективну систему забезпечення всебічного розвитку людини та сприяння істотному зростанню інтелектуального, культурного, духовно-морального потенціалу суспільства й особистості.

— Закон гарантує безкоштовну середню освіту для всіх дітей. Передбачається трирівнева школа, яка охоплює 12 років навчання. Початкова триватиме чотири роки, і вводиться вже з 2018-го, базова середня освіта — п’ять років (гімназії), запроваджується з 2022-го, і профільна середня освіта — три роки (ліцеї та заклади професійної середньої освіти), що задіє з 2027-го, — коментує Галина Титиш. — Відтак школа стане профільною, учень зможе обирати: навчатися в академічному ліцеї чи професійному коледжі. Зникне необхідність «зубріння» предметів, які в професійній діяльності людині не знадобляться.

Про дванадцятирічне навчання було чимало дискусій, батькам важко зрозуміти, чому дитина має так довго сидіти за партою. Але в більшості успішних країн, досвід яких аналізувався, отримання середньої освіти триває 11—13 років, і це має сенс. Адже важливо, щоб випускник середньої школи впевнено почувався у складному сучасному світі, і для цього потрібно не лише дати знання й навчити користуватися ними. У законі за-фіксовані ключові компетенції та наскрізні вміння. Це дуже важливі речі, які повинна дати середня школа: критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення та розв’язувати проблеми. Дітей навчатимуть комунікації, бо це одна з найважливіших речей у сучасному світі. Сучасна школа має стати безпечним середовищем, у якому дитина вчиться. Але це не про безпеку приміщення, а, скоріше, про відсутність цькування. Якщо дитина перебуває у стані стресу, то вона не може вчитися.

— Новий закон про освіту гарантує створення освітніх територіальних округів, прописує, що початкова школа має бути максимально наближена до місця проживання, — продовжує пані Галина. — В перших класах не буде конкурсного відбору в нинішньому розумінні цього слова. Сьогодні спецшколи приймають дітей на конкурсних засадах. Зараз ця норма вилучена із закону. Але школи зможуть приймати дітей на конкурсних засадах, якщо на їх територіальному окрузі буде більше дітей, ніж вони можуть прийняти. Можливим буде і відбір найталановитіших дітей по всій країні і навчання їх за спеціальними програмами. Якщо перед дітьми ставити розумні очікування і дати їм чудових вчителів, вони показуватимуть кращі результати. Це так звана фінська модель.

Старша школа — це ліцеї академічного і професійного напрямків. Діти зможуть обирати більшість предметів. Причому вибір напрямку в процесі навчання можна змінити, якщо дитина зрозуміла, що їй більше підходить ліцей іншого спрямування.

Від 2019 року діятиме принцип «гроші ходять за дитиною». Ця сума буде визначена, і це положення дуже важливе для інклюзивної освіти. Загалом, інклюзії у законі приділяється значна увага, він містить чимало рекомендацій щодо навчання інклюзивних дітей.

Законом визначається також можливість домашньої форми навчання. За рішенням батьків. Але й відповідальність за освіту нестимуть винятково батьки. Результати домашнього навчання мають бути підтверджені на загальних підставах в інститу-ціях формальної освіти.

— Що ж отримає від реформи вчитель?

— Професія вчителя — дуже складна, але оплачується недостатньо та й шанується нині не належно. А чим більше поваги до вчителя — тим краще діти вчаться. За новим законом, вчителі можуть розробляти власні програми навчання або ж використовувати ті, що є в Міністерстві освіти. У них самих також буде більше можливостей для навчання, підвищення кваліфікації — кошти на це спрямовуватимуться туди, де захоче навчатися сам вчитель. Можливість підвищувати кваліфікацію не лише в інститутах вдосконалення вчителів, а й в інших закладах має з’явитися вже у наступному навчальному році. Нашим вчителям не завадить пройти тренінги з інтегрального лідерства, комунікації, критичного мислення. На даному етапі обговорюється можливість конкуренції за кошти, які «ходитимуть» за вчителями. Для підвищення кваліфікації педагогів закон передбачає мінімум 150 годин упродовж 5 років, але підвищувати кваліфікацію потрібно щороку. Атестація вчителів залишатиметься і проводитиметься раз на 5 років.

Щодо зарплати вчителів, то прийняте перехідне положення, в якому сказано, що від 2018-го до 2023 року посадовий оклад має зрости до чотирьох прожиткових мінімумів.

— А як з атестацією шкіл?

— Атестація шкіл скасована. У новому законі про освіту вилучене право державних інституцій контролювати школу і проводити атестацію. Навчальний заклад обов’язково має отримати ліцензію, причому всі наявні комунальні школи отримають їх автоматично. На сайті закладу повинна бути інформація про склад педагогічного колективу, фінанси, ліцензію, проходження аудиту, сертифікації. За законом, з’явилося багато можливостей залучати кошти зовні, ця норма вже діє, але все це має бути прозоро.

Для контролю передбачається створити нову структуру — Державну службу якості освіти, єдиний орган, уповноважений проводити перевірки, акредитації, інституційний аудит. Обов’язковий аудит — раз на 10 років, акредитація — на запит самої школи. У школах мають бути створені піклувальні ради, у вишах — наглядові.

— Як можна переобрати директора, який сидить на цій посаді вже 30 років і нічого не змінює?

— За новим законом, директори шкіл обиратимуться на конкурсних засадах. У конкурсній комісії повинні бути представники засновника, вчительського колективу, батьки, а з правом дорадчого голосу й інші особи, експерти наприклад. Ця норма вже діє для нових шкіл, для вакантних місць, але вона не стосується тих директорів, які працюють за контрактом.

Школа має подбати про внутрішню систему забезпечення якості та академічної доброчесності. У законі прописані чіткі процедури щодо кожного, до кого виникають питання. Скажі-мо, особа, підозрювана у списуванні, у плагіаті, має право захищатися і не свідчити проти себе — як у суді!

Нова школа працюватиме у тісному зв’язку з ринком праці, який надаватиме перелік затребуваних професій та компетенцій, необхідних для працевлаштування. Відповідаючи на запити ринку праці, виші мусять вносити зміни до навчальних планів.

— Що буде з релігійною та національною складовою навчання?

— За Конституцією, релігія у нас відділена від держави, але релігійні заклади можуть відкривати свої приватні навчальні заклади релігійного спрямування. Так, Католицький університет фінансується, в тому числі, з католицьких общин, але готує чудових фахівців.

Стаття про мови, що викликала чималий розголос у світі, зараз є компромісною для всіх. Згідно з цим компромісним результатом, визначено, що корінним народам, які не мають своєї держави, Україна допомагає зберегти їхню мову й культуру. Діти, що навчаються у школах корінних народів, мають право здобувати повну освіту своєю мовою, вивчаючи також українську.

Для шкіл національних меншин (які мають свої держави) політика трохи інша. До 2020 року, в перехідний період, для дітей, які навчаються у школах нацменшин, усе залишатиметься без змін. Потім навчання переходить на українську, плюс варіативна складова — частину предметів можна буде вивчати або українською, або ж рідною мовами. Рішення про предмети, які вивчатимуться у варіантах, прийматимуться за участю батьків. Дошкільна і початкова освіта у таких школах і тепер, і після 2020-го забезпечуватиметься мовою нацменшин.

— Хто відповідатиме за стан шкільних будівель, приміщень?

— Величезна кількість шкіл в Україні не має внутрішніх туалетів, тож діти взимку бігають на вулицю. Це питання місцевої влади. За законом, будівлею школи опікується місцева влада, адже вона, за децентралізацією, отримує на це гроші. Якщо ж школа у запустінні, то це турбота громади — потрібно ставити питання до очільників. Функція засновника школи — забезпечити її доступність для різних категорій учнів.

Загалом, щойно прийнятий закон про освіту — рамковий, і над ним ще потрібно багато працювати. Він охоплює всі види освіти: дошкільну, середню, позашкільну, вищу, освіту впродовж життя. Ми називаємо його законом можливостей. Усе залежить від того, як ми ними скористаємося.

Зустріч Галини Титиш зі студентами, молодими педагогами, батьками та журналістами відбулася в рамках ініціативи «Європейське кафе», організованої ГО «Інтерньюз Україна» під егідою проекту «Зміцнення незалежних ЗМІ в Грузії, Молдові та Україні», що спрямований на покращення доступу до корисної інформації громадян.