Проблеми Куяльницького лиману, пов’язані з катастрофічним погіршенням його стану, обговорювали провідні науковці, політики, фахівці в галузі охорони навколишнього середовища нашого регіону.

Приводом для зустрічі стала презентація першого тому «Енциклопедії Куяльницького лиману», який побачив світ за підтримки Одеської обласної ради і почесного громадянина Одеси та Одеської області Сергія Гриневецького.

Перший том енциклопедії, створений на основі напрацювань науковців Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини Міністерства освіти і науки та Національної академії наук України, містить інвентаризовану, узагальнену та ілюстровану інформацію про судинні рослини, які ростуть на узбережжі лиману в умовах мінливої екології та клімату.

За словами головного редактора видання, заслуженого діяча науки та техніки України, професора Аліма Еннана, ця праця дає чіткі та розгорнуті відповіді на питання щодо відновлення екосистеми Куяльницького лиману. В планах науковців — опублікувати ще сім томів енциклопедії, в яких міститиметься вичерпна інформація про цю унікальну екосистему.

Під час презентації видання голова Одеської облради Анатолій Урбанський зауважив, що зараз украй необхідні новітні наукові напрацювання та пропозиції, адже велика кількість водойм нашого краю опинилася під загрозою висихання. Тому керівництво області всіляко сприятиме вирі-шенню цієї проблеми та збереженню водно-болотних угідь регіону. У рамках регіональної програми зі збереження та відновлення водних ресурсів у басейні Куяльницького лиману обласна рада здійснює комплекс заходів, спрямованих на екологічне оздоровлення цієї водойми та її ареалу.

Сергій Гриневецький, заступник голови видавничої ради, зазначив, що Куяльницький лиман — це інвестиція Бога в наш край. Ресурси лиману оцінюються в мільярди доларів. Ця інвестиція — це тест і для влади, і для населення.

Фізико-хімічний склад куяльницької грязі — це унікальний ресурс у лікуванні опорно-рухової системи. Щоб його зберегти і використовувати, необхідно піклуватися про екосистему цього регіону в цілому. А це, наголошують науковці, десь 400 квадратних кілометрів.

Перший том енциклопедії — це, по суті, перша спроба інвентаризації і зведення до єдиного реєстру судинних рослин, що ростуть на берегах лиману. Авторський колектив, до складу якого увійшли провідні науковці, екологи, громадські діячі, має намір видати ще сім томів, присвячених рослинному світу Куяльника, його водоростям, екологічному стану та природним ресурсам.

На думку Сергія Гриневецького, презентація першого тому повинна дати новий імпульс ученим, науковим закладам до осмислення теми, до систематизації вже наявних і зібрання нових відомостей про наш унікальний лиман, які стануть гідним наповненням наступних томів енциклопедії. Як заступник голови видавничої ради він звернувся до керівництва області з проханням включити в регіональну програму вирішення проблем Куяльницького лиману і пункт щодо видання енциклопедії.