Артист у правій руці тримає капелюха, у лівій — колоду карт. Спритним рухом він змушує карти літати по колу. Увага глядачів зосереджена на картах. Асистент у цей момент кладе в капелюх живого кролика. Ап! Карти зникають у рукаві, а з «порожнього» капелюха фокусник дістає живого кролика. Таке штукарство цього тижня можна було побачити в Києві.

ПЕРЕСТУПАЮЧИ ЧЕРЕЗ КОРДОНИ

Увагу треба було відвернути від масштабного скандалу, пов’язаного з першими спробами розгорнути реальну боротьбу з корупцією в Україні. Скандал переступив кордони країни, переплив океан і загрожує тепер основі основ — співпраці нашої країни з головним стратегічним партнером — Сполученими Штатами Америки.

У Білому домі і Держдепартаменті США неодноразово наголошували, що допомога Україні у всіх сферах залежатиме від того, наскільки успішно нашій державі вдасться впоратися з корупцією у вищих ешелонах влади. А державний секретар Рекс Тіллерсон цими днями заявив, що Україні нема сенсу боротися за своє тіло на Донбасі, якщо це тіло втрачає свою душу від корупції.

Заява прозвучала у дні, коли у Вашингтоні проходив Глобальний форум за повернення активів. Маються на увазі гроші та інші активи, вивезені з країн незаконним шляхом, у тому числі з використанням злочинцями корупції в державних органах. Україну вважають однією з чо-тирьох держав, які найбільше постраждали від таких дій. І на форумі українському питанню мали приділити особливу увагу. І приділили. На жаль, не тільки в сенсі надання допомоги.

Українську делегацію на Глобальному форумі повинен був очолювати генеральний прокурор Юрій Луценко, а до її складу входили керівники антикорупційних відомств — Національного антикорупційного бюро (Артем Ситник) і Спеціальної антикорупційної прокуратури (Назар Холодницький). Але саме ці троє останнім часом стали учасниками публічного протистояння, своєрідної міжусобної війни силових структур України.

3 грудня у програмі «ТСН — Тиждень» на телеканалі «1+1» Юрій Луценко зробив низку заяв, які буквально приголомшили глядачів. З його слів можна було зрозуміти, що впродовж тривалого часу агенти Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) під прикриттям не тільки діяли незаконно, а й були незаконно призначені (без відкритих конкурсів), незаконно використовували результати прослуховувань та секретні документи, надані СБУ, й — увага! — незаконно співпрацювали при розслідуваннях з агентами ФБР США.

ПРИЧИНИ Й НАСЛІДКИ

Те, що Луценко фактично оголосив такими, які діють поза законом, інститут агентів під прикриттям, а також усе НАБУ, — ще півбіди. Це слова, і тільки. Те, що стараннями співробітників Генеральної прокуратури зведена нанівець багатомісячна робота з виявлення високопоставлених корупціонерів, — уже біда, але її ще можна виправити. А от витік секретної інформації з розслідувань НАБУ та розголошення персональних даних агентів під прикриттям співробітниками Ген-прокуратури може коштувати життя не одній людині. Виправдання такого придумати важко.

Виявилося, однак, що ви-правдати можна все. Треба тіль-ки власні амбіції вмонтувати в пакет вищих міркувань і заявити, що антикорупційні відомства вийшли з-під контролю. Цим Генеральний прокурор і зайнявся, виступаючи у Верховній Раді і через своїх політичних друзів проштовхуючи законопроект, який знищує незалежність НАБУ і САП. Законопроект №7362, уже зареєстрований у ВР, дозволяє парламенту звільняти керівників антикорупційних органів (а заодно і Державного бюро роз-слідувань — аналог ФБР) з найрізноманітніших, у тому числі й політичних, причин.

Якщо законопроект №7362 буде схвалений Верховною Радою, а він уже підтриманий фракціями «БПП» і «Народного фронту», то можна вважати, що господарі життя перемогли. Корупційна вертикаль відновлена, а кругова порука не дозволить випадковим людям зразка Артема Ситника, Назара Холодницького або голови парламент-ського комітету з питань запобі-гання і боротьби з корупцією Єгора Соболєва посягати на інтереси та власність державних людей.

Повній перемозі, щоправда, заважають закордонні друзі й партнери. Представники ФБР, наприклад, у відповідь на телеінтерв’ю Юрія Луценка опублікували офіційну заяву, в якій нагадали про Меморандум 2016 року (законну основу співпраці з НАБУ). Наведені також результати такої співпраці, які дозволили розкрити понад триста злочинів і запобігти вчинення ще більшої кількості порушень закону.

Ще жорсткіше на Глобальному форумі з повернення активів виступила виконавчий директор МВФ. «Ми глибоко стурбовані останніми подіями в Україні, які можуть знецінити успіхи, досягнуті у створенні незалежних органів для боротьби з корупцією високого рівня, зокрема НАБУ і САП», — заявила 6 грудня Крістін Лагард. Її заява опублікована на офіційному сайті МВФ.

КРОЛИК У КАПЕЛЮСІ

Як же на думки закордонних партнерів (від яких, прямо скажемо, наша країна залежить) реагує генеральний прокурор України? На Глобальний форум до Вашингтона Юрій Віталійович летіти відмовився. Зате, як справжній фокусник, спробував переключити увагу суспільства, вітчизняного і світового, з правої руки на ліву — з реального скандалу на уявний.

5 грудня, коли у Вашингтоні відкрився Глобальний форум, на київській сцені Луценко поставив прецікавий спектакль. У квартиру на вулиці Костьольній, де проживала особа без громадянства Міхеіл Саакашвілі, вирушив загін «Альфи» — для того щоб доставити його в Генеральну прокуратуру. Навіть ті, хто доти не переймався політикою, весь день по телевізору або біля комп’ютерів з цікавістю дивилися, як розбуджений Саакашвілі втікав від «Альфи» на дах, погрожуючи вчинити самогубство.

Потім усі слухали, як Юрій Віталійович, чекаючи на затриманого, розповідав на брифінгу про державний переворот, нібито затіяний Саакашвілі на гроші олігарха Курченка. Якщо слухати набридало, клацали кнопку й знову дивилися, як беззбройний натовп вириває «героя» з рук до зубів озброєної «Альфи». Потім бачили, як «герой» на чолі натовпу рухається до наметового містечка біля Верховної Ради. Під вигуки та аплодисменти.

Швидше за все, за виставою із задоволенням спостерігали високопосадові корупціонери. Вони ж бо знають, що поки пара йде у свисток, поки на вулиці кричать «Банду геть!» та «Імпічмент!», господарям награбованого майна та вкрадених грошей нічого не загрожує.