Ірина Фріз, народний депутат України, голова по-стійної делегації України в Парламентській Асамблеї НАТО (на знімку — в центрі), презентувала в Одесі свій фільм «Альянс свободи». Динамічне кіно, тривалістю 18 хвилин, насичене інформацією, яка легко сприймається, з інтересом переглянули учасники семінару «Україна-НАТО: формула безпеки».

З власного досвіду громадської роботи. Мені доводилося використовувати різні українські фільми на євроатлантичну тематику. Були кращі, були й відверто слабкі. Всіх їх об’єднувало одне — про Росію там говорилося або добре, або ніяк. Бачення «стратегічного партнера» крізь рожеві окуляри тривало десятиліттями. Йшлося, що це країна — партнер НАТО, яка бере участь у багатьох програмах. Але було табу навіть натякати на агресивні наміри нашого східного сусіда, щоб ніхто, збав Боже, не подумав, що, вступаючи до НАТО, ми збираємося «дружити проти Росії».

Фільм «Альянс свободи» — нове бачення проблеми. Він починається словами:

«2014 рік. Анексія Криму та початок війни на Донбасі. Перші військові жертви на українській землі з часів нацистської окупації. Сотні тисяч біженців, тисячі загиблих, втрачені домівки, зруйновані підприємства, знищені школи та лікарні. Україна залишилася сам на сам з агресором номер один — Росією. Тому, що не використала свого історичного шансу — вступу до Північноатлантичного альянсу. Хоча і мала таку можливість.

Не лише наша держава стала жертвою Росії. Майже одразу після падіння Радянського Союзу Кремль почав відвойовувати втрачені території та будувати нову імперію «русского міра». Росія відтворює імперію. Військові окупаційні бази — гарантія контролю території в її складі. Нові незалежні республі-ки одна за одною ставали жертвами Москви. Одна за одною почали з’являтися невизнані держави — Придністров’я, Абхазія, Південна Осетія. Окупаційні військові бази Росії почали з’являтися під виглядом «миротворців», що підтримували штучний сепаратизм, який насаджувався Москвою. Молоді держави не могли чинити супротив російській армії, їм не вистачало сили».

У фільмі багато рідкісних документальних кадрів. Наприкінці його Ірина Фріз коментує:

— Регіональні виклики безпеці, які ми спостерігаємо з 2014 року, насправді почалися після Другої світової війни. Вони пов’язані з прагненням Кремля нав’язати свою імперську полі-тику світові. Забезпечити своє домінування в Європі за рахунок стимулювання, конфронтації, дестабілізації, сепаратизму та руйнації єдності демократичних держав.

Якби свого часу Молдова, Грузія, Україна вступили до НАТО, на їх території не було б війни. Кремль не посмів би атакувати ці держави, зважаючи на союзників. Під захистом НАТО Західна Європа та Північна Америка досягли безпрецедентного рівня стабільності, що дало можливість для європейської економічної інтеграції та співпраці. Розширення НАТО стало результатом прагнення країн Європи зберегти мир, незалежність і відвернути кремлів-ську окупацію та загрозу, яка зростала з кожним роком.

Всі країни євроатлантичного простору зробили свій вибір на користь миру та безпеки, під-тримки стабільності, цивілі-

зованого безпечного співіснування. Майбутнє України неможливо уявити поза НАТО. Це принесе мир і спокій в нашу державу. Україна має бути й обов’язково буде в Альянсі. Альянсі свободи.

Ірина Фріз, незважаючи на щільний графік, погодилася відповісти на кілька запитань від «Чорноморських новин».

— Пані Ірино, найперше хочу вам подякувати, адже ви є однією з авторок законопроекту, який цього літа був проголосований і законодавчо закріпив членство України в НАТО як пріоритет державної зовнішньої політики. Розкажіть, будь ласка, про сучасний стан відносин України з НАТО.

— Це можна охарактеризувати словами Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, який не перший рік наголошує, що двері НАТО для України відчинені. Це для нас дуже добрий сигнал. І головний фокус ми зараз маємо зосередити на проведенні якісного реформування сектора безпеки й оборони, на виконання тих маркерів, які закладені в стратегічному оборонному бюлетені, розробленому спільно з фахівцями Альянсу.

Якщо ми будемо витримувати всі строки і показники, які самі ж туди заклали, то, відпо-відно, до 2020 року досягнемо певних результатів, які дадуть нам можливість мати не лише декларативні політичні заяви, а й безпосередні, вже змістовні про те, що Україна є надійним партнером. Сьогодні представники генералітету країн-членів Альянсу, зокрема США та Німеччини, відзначають неймовірно високий рівень підготовки наших військовослужбовців.

— Нема добра без лиха?..

— Так. Вони захоплені тим, як наші хлопці воюють, захоплені тим, як інколи українські вояки дуже якісно, винахідливо використовують для захисту, для озброєння речі, які, на перший погляд, використовувати не можна.

Крім того, є амбітна ціль — сили спеціальних операцій, утворені в рамках реформування Збройних Сил України, можуть своїми підрозділами в 2020 році увійти до військового контингенту Альянсу.

— Ви оптиміст щодо нашого вступу?

— Я абсолютний оптиміст. Це потрібно для України. Я впевнена, що саме НАТО принесе в нашу державу мир. Жодна країна, яка є членом Альянсу, не зазнає військової агресії. Відтак і ми маємо рухатися в НАТО. Але там повинні знати, що нам потрібна не просто парасолька, ми хочемо бути рівноправними членами в цьому альянсі, гідними партнерами, на яких можна покладатися. Ми ж будемо форпостом, адже наше географічне розташування ніхто не змінить, а відтак російську агресію в будь-якому форматі — інформаційному, дипломатичному, фінансово-економічному, військовому — доведеться стримувати передусім саме Україні. І ми змушені бути таким форпостом, якщо прагнемо бути незалежною державою.

Довідково: Ірина Фріз — народний депутат України VIII скликання, член партії «Блок Петра Порошенка». Народилася у Криму, в Євпаторії. У 2003 році закінчила з відзнакою Національну академію образотворчого мистецтва й архітектури, факультет теорії та історії мистецтва.