Початок грудня був позначений, зокрема, і Європейським тижнем профілактики ВІЛ-інфекції, до участі в якому активно долучилася Одещина. Партнерські організації, які надають профільні медичні послуги та здійснюють соціально-психологічний супровід ВІЛ-інфікованих громадян, нещодавно зібралися разом, щоб обговорити нові аспекти протидії поширенню згубної інфекції та проблеми, що виникають на цьому непростому шляху.

Засідання за «круглим столом» вела головний лікар Одеського обласного центру з профі-лактики та боротьби зі СНІДом Світлана Єсипенко, досвідчений фтизіатр, яка багато років працювала у протитуберкульозному диспансері, де разом з командою підготовлених фахівців рятувала хворих від ко-інфекції (туберкульоз і ВІЛ), брала участь у численних профільних міжнародних проектах, користується авторитетом як серед вітчизняних, так і зарубіжних колег (на знімку).

Почала ж вона із статистики. На жаль, невтішної. Одещина у трійці «лідерів» в Україні за поширеністю ВІЛ-інфекції. На 1 листопада нинішнього року в лікувальних установах служби СНІДу області під диспансерним наглядом перебували 20784 ВІЛ-інфіковані особи (в тому числі 283 дитини, народжені ВІЛ-інфікованими жінками, діагноз інфікованості цих малюків перебуває у стадії підтвердження). Із загальної кількості ВІЛ-інфікованих 7124 хворіють на СНІД.

ВІЛ-інфекція реєструється практично на всій території нашої області. Найбільше ж випадків зафіксовано в містах Одесі та Чорноморську, а також у Лиманському, Березівському і Захарівському районах. Щороку в регіоні виявляють понад 2500 осіб, інфікованих ВІЛ.

Найвразливіша вікова група — 30—49 років (54,6% серед усіх тих, хто отримав статус ВІЛ-інфікованого). Майже 87% таких пацієнтів — люди репродуктивного, працездатного віку. Найвищий ризик ВІЛ-інфікування — у представників трьох ключових груп: тих, хто вживає ін’єкційні наркотичні речовини, чоловіків, які мають інтимні стосунки з чоловіками, та працівників, як тепер годиться казати, комерційного сексу.

Щодо медицини. Антиретровірусна терапія (АРТ), нагадала Світлана Єсименко, призначається хворим пожиттєво. Діагностика, лікування та соціальний супровід — безоплатні. Однак далеко не кожен наважується відкрито прийти до медичного закладу з підозрою на можливі наслідки своєї ризикованої поведінки. Для цього передбачені анонімні експрес-тестування, які широко застосовують у своїй роботі спеціалісти, зайняті подоланням цієї проблеми.

Розширення мережі сайтів АРТ — тепер їх 52 — дозволило наблизити медичну допомогу до 11084 ВІЛ-інфікованих осіб (серед них — 421 дитина віком до 18 років), які мають можливість за місцем проживання отримувати належне лікування, а не їздити щоразу за пігулками (єдино можливим сьогодні порятунком) з районів до Одеси. Ефективність АРТ констатується у 85% пацієнтів, яким вона показана. Планується, що надання такої сервісної послуги невдовзі буде доручено сімейним лікарям.

Лікар-нарколог обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІДом, президент благодійного фонду «Веселка» Ілля Подолян розповів, що психологічні та соціальні проблеми ВІЛ-інфікованих допомагають долати на Одещині понад 30 громадських організацій та об’єд-нань, які співпрацюють з профільними медичними закладами. Без соціального супроводу хворих, який здійснюють ці організації, зазначив, ефективне надання відповідних послуг просто було б неможливим.

Так, БФ «Веселка» зосередив свою роботу на наданні замісної терапії споживачам ін’єкційних наркотичних препаратів. Легальні ліки замість наркотиків — це не тільки повернення людини до нормального психічного стану і працездатності, а й профілактика поширення ВІЛ-інфекції, адже той, хто залежить від наркотиків, практично не керує власною поведінкою, а відтак здатен інфікувати своє оточення як при ін’єкціях, так і статевим шляхом.

Охоплення таких пацієнтів замісною терапією на Одещині дуже низьке — близько 9%, тоді як в окремих регіонах України сягає 46%. Цьогоріч, щоправда, є деякі зрушення. Нещодавно у Білгороді-Дністровському відкрито спеціальний сайт. На черзі — поява таких сайтів в обласному центрі та в Березівці. На базі Одеського міського протитуберкульозного диспансеру працює сайт рецептурних форм замісної терапії.

Директор благодійного фонду «Шлях до дому» Наталія Кіценко та керівник напрямку лікування соціально небезпечних хвороб цього БФ Степан Койса поділилися досвідом роботи їхньої організації у цій сфері. Це і допомога в отриманні лікування при діагностуванні ВІЛ-інфекції, гепатитів, туберкульозу, і робота зі споживачами ін’єкційних наркотиків (їх на Одещині понад 10 тисяч), і тестування на ВІЛ, і супровід пацієнтів до сайта для отримання АРТ, а потім контроль стійкості прийому призначеного лікування. Два роки поспіль фонд займається лікуванням гепатиту С, виявленого у наркоманів (із 63 випадків два виявилися комбінованою інфекцією з ВІЛ).

Спікери застерегли не купувати «ліки» від наркоманії та ВІЛ/СНІДу в інтернеті. Довірливих заманюють пропозиціями зробити це швидко. Заявлені препарати коштують недешево, але батьки та рідні часто готові віддати за них останнє. То все дурниці. Найефективніше проти цієї біди, що придумало людство, є й у нас і воно надається пацієнтам. Натомість, є вже випадки, коли люди пішли на той світ тільки тому, що вживали псевдоліки, придбані через інтернет.

Для інформації. Наша область отримала 107 схем для лікування гепатиту С. Це брендові препарати компаній, які спеціалізуються на виробництві ліків від цієї недуги. До кінця року споді-ваються отримати ще 200 схем для лікування комбінованої інфекції ВІЛ/гепатити від проекту ЮНЕЙДС. Доступ до них у пацієнтів буде рівним.

БФ «Шлях до дому» працює також з підлітками, які можуть приймати наркотичні препарати. У громадському центрі фонду молоді люди проводять дозвілля, отримують інформацію про соціально-небезпечні хвороби, мають змогу пройти тестування на ВІЛ.

Активісти ГО «Сонячне коло» здійснюють соціальний супровід ВІЛ-позитивних людей, допомагають їм стати на облік й отримувати АРТ. Спеціалізація органі-зації — робота з тими, хто звільнився з місць позбавлення волі: допомагають їм в оформленні документів, лікуванні, працевлаштуванні тощо. Про це на «круглому столі» розповіла представниця цієї ГО Світлана Якубовська.

Релігійна місія «Карітас-Спес-Одеса», повідала заступник директора Світлана Колодчин, займається переважно вагітними жінками з позитивним ВІЛ-статусом, народженими від них немовлятами, ВІЛ-позитивними дітьми та підлітками. Їм надаються соціально-психологічний супровід, гуманітарна допомога. Батьків навчають догляду за ВІЛ-позитивною дитиною, працюють з опікунами, здійснюють патронаж на дому малюків віком до 18 місяців, пропонують консультації юриста та психолога. Уже 12 років поспіль місія досить успішно веде програму «Домашній догляд», надаючи соціальні та медичні послуги ВІЛ-інфікованим, які через розвиток хвороби змушені певний час перебувати вдома. Вони отримують від організації медикаменти, засоби особистої гігієни, підгузки, часто — продукти харчування тощо.

ГО «Молодіжний центр розвитку» (за дорученням організації слово мала Анжела Юр’єва) проводить первинну профі-лактику небезпечної поведінки та ВІЛ-інфікування серед підлітків у Лиманському, Балтському, Подільському, Кодимському, Біляївському районах та місті Южному.

У 12 районах області працює ГО «Альтернатива» (директор Стелла Сусленко). Її соціальні працівники надають також послуги на території Одеського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІДом.

Громадська організація «Клуб взаємодопомоги «Життя +» (голова правління Ірина Григор’єва) сьогодні охоплює соціально-психологічним супроводом 4030 ВІЛ-позитивних осіб, близько тисячі з яких допомогла отримати АРТ. Ще один напрямок — лікування туберкульозу І—ІІІ категорій та мультирезистентної його форми. Опікується також відділенням з профілактики прийому ін’єк-ційних наркотиків в Арцизі.

Уже 21 рік на ниві профілактики інфекції працює громадський рух «Віра, Надія, Любов», чия діяльність починалася з «гарячої лінії» телефону довіри...

Може скластися враження: он скільки людей зайнято профі-лактичною роботою й он які гроші вкладаються в протидію ВІЛ/СНІДу, а проблема так і не вирішується, епідемію не призупинено. Все ніби в прірву валиться.

А так і буде, якщо й не гірше, коли ми з вами не змінимо ставлення до свого здоров’я, не навчимося бути відповідальними бодай самі за себе. І якби, погодьтеся, робота з протидії соці-ально небезпечним інфекціям не була ефективною, то ніхто нічого нам би не давав.

Чи реально було б організувати таку масштабну роботу без грантової підтримки? Напевно, що ні. Але доброчинники (спасибі, що не залишили нас наодинці з бідою, а їх, тих бід, предостатньо) не оплачують, скажімо, ремонт приміщень, отож обласний центр з профі-лактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом, що на Хімічній, 5, так і залишається більше схожим на забутий усіма сільський клуб, аніж на комунальний заклад, колектив якого виконує вкрай важливу медико-соціальну роботу.

Новою стратегією ЮНЕЙДС (об’єднаною Програмою ООН з ВІЛ/СНІДу), підсумувала кількагодинну розмову в колі однодумців Світлана Єсипенко, визначено глобальну мету, якої мусимо досягти, і яка оформлена у такі цифри: «90-90-90». Це означає, що до 2020 року 90% всіх, хто живе з ВІЛ, знатимуть про свій статус, 90% з них отримуватимуть антиретровірусне лікування та в 90% тих, що лікуються, чітко простежуватиметься максимальне зниження вірусного навантаження, через що нормалізується стан їхнього здоров’я, подовжиться тривалість життя і до мінімуму знизиться ризик передачі ВІЛ-інфекції іншим людям.

Серйозні ускладнення для виконання цих завдань можливі у випадку, якщо Глобальний фонд з протидії ВІЛ-інфекції, туберкульозу та малярії, який на території нашої країни працював практично 10 років, скоротить своє фінансування. Адже зараз ми увійшли в перехідний період, коли за три роки повноваження (фінансування й управління) від Глобального фонду мусить перейти до державного та місцевих бюджетів, як це, власне, й задумувалося, коли починалася така фінансова підтримка. При такому, вкрай болючому для нас, переході надзвичайно важливо не втратити досягнутого рівня протидії ВІЛ-інфекції, бо ж ситуація і так критична. Відтак необхідні політична воля та солідарність, щоб уже самостійно, без сторонньої допомоги, без розкачування, за належного фінансування й різнопланової підтримки громади справлятися зі своїми нажитими проблемами.

Хороша новина. Цими днями передбачено підписання меморандуму про взаємодію між Одеською облдержадміністрацією та міжнародним благодійним фондом «Альянс громадського здоров’я». У цьому документі сторони засвідчать планування своїх фінансових внесків у 2018 році для забезпечення профілактики, виявлення та лікування ВІЛ-інфекцій, інфекцій, що передаються статевим шляхом, туберкульозу, вірусних гепатитів, догляду та підтримки уразливих груп населення і молоді в нашій області.

Досвід роботи «Альянсу громадського здоров’я» з мобільними амбулаторіями дуже важливий для розвитку профілактики, а також лікування, медичного й соціального супроводу ВІЛ-інфікованих людей, які живуть далеко від Одеси. Варто зазначити, що впродовж минулого року цей благодійний фонд надав технічну підтримку та профінансував виконання комплексних заходів протидії поширенню соціально небезпечних захворювань на території Одещини на загальну суму 61,3 мільйона гривень.