ІА «Контекст Причорномор'я»
Одеса  >  Моніторинги
БУДИНОК РУСОВА: ШАНС НА ПОРЯТУНОК
20.01.2018 / Газета: Чорноморські новини / № 6-7(21916-21916) / Тираж: 8525

Нарешті будинок Русова став власністю міста. З’явилася надія, що злощасна руїна в самісінькому центрі таки буде порятована.

У прес-центрі «Одесит», що на Пушкінській, 32, відбулася прес-конференція про ремонтно-реставраційні роботи, які найближчим часом проводитимуть у цій па-м’ятці архітектури. Охочих послухати прийшло чимало.

Серед спікерів — Борис Панов — начальник управління капітального будівництва Одеської міської ради, Володимир Суханов — науковий керівник науково-виробничого центру «Екобуд», доктор технічних наук, професор, Валерія Колісниченко — офіційний представник центру будівельних технологій REMMERS (Німеччина), Лідія Карпенко — науковий консультант Міжнародного центру культурної спадщини та культурних цінностей (м. Київ), Андрій Шелюгін — начальник управління з питань охорони об’єктів культурної спадщини Одеської міськради.

Багатостраждальний будинок Русова на Садовій, 21, який фасадом виходить на Соборну площу, одеситам різних поколінь більше відомий як «Аптека Гаєвського». Ця колись імпозантна будівля, споруджена у 1897—1900 роках у стилі історизму, прикрашена скульптурними композиціями та багато декорована (архітектори Л.М. Черні-гов, В.І. Шмідт), має статус пам’ятки архітектури місцевого значення. З приходом радянської влади більшість приміщень тут перегородили, облаштувавши в них комунальні квартири, проте історична аптека залишилася на своєму місці.

2009 року будинок зазнав руйнівної пожежі, яка знищила вежу, дах і частину перекриттів. Відтоді він горів 14 разів! Частина пожеж була зумисними підпалами.

У такий спосіб звідти «викурювали» мешканців комунальних квартир, які відмовлялися їх продавати. 2010-го тодішній одіозний власник руїни Руслан Тарпан привіз до Одеси французько-іспанського архітектора радянського походження, який на місці того, що залишалося, задумав збудувати монстра з велетенським куполом (на знімку). На щастя, більшість архітекторів та громадськість виступили проти такого варварства.

Володимир Суханов, компанія якого розробила технічну документацію, ознайомив присутніх з планами протиаварійних та реставраційних робіт:

— Проектно-кошторисна документація вже розроблена, погоджена з управлінням охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації. Ми запросили фахівців з Києва, експертів реставрації, які мають дати свою оцінку, а надалі, може, погодяться вести науково-технічний супровід. Компанія REMMERS дасть свої рекомендації з урахуванням досвіду реставрації у різних країнах.

При розробці «Екобуд» використовував неформальний підхід до чинних будівельних норм та правил, які оцінюють технічний стан будівель будь-якого типу призначення, зокрема і пам’яток архітектури. У будівлі зараз цілком відсутні інженерні мережі, практично відсутні вікна та двері, з різних причин втрачені перекриття. За нормами, відсутні елементи оці-нювалися фізичним зношенням 100%. Ми оцінили технічний стан винятково тих конструкцій, які формують несучий кістяк будівлі, адже головне в будівлі — фундамент та стіни, технічний стан яких характеризується, за цими нормами, як незадовільний. Отже, опираючись на неформальний підхід до чинних норм, ми і розробили науково-проектну документацію, яка стосується двох основних етапів протиаварійних робіт, що дадуть можливість відновити експлуатаційну придатність несучої системи будівлі в цілому і, другий етап, відновити фасад разом з дахом та втраченими шатром, вежею й еркерами.

Замість того страхіття, яке зараз бачимо, відновлюватимемо будівлю в такому вигляді, в якому вона була. Отже, відновлюються всі несучі конструкції, відновлюється і реставрується фасад. Фасад — це елементи декору і дуже цікаві скульптурні композиції. В процесі розробки другого, особливо важливого, етапу ми виконували фотограмметричні дослідження і 3-D сканування, для чого була запрошена німецька компанія REMMERS. Кожен з наявних елементів декору, кожна скульптурна композиція були виміряні до міліметра. Ми також зафіксували деформації, пов’язані з осадкою. На базі цієї вихідної інформації, інженерно-геологічних досліджень, ретельного вивчення конструктиву, який зберігся, ми розробили конструкції.

Серед першочергових робіт — спеціальне конструктивне рішення з посилення фундаментів, гідроізоляція стін, підвалу й фундаменту. Далі — облаштування нових перекриттів замість втрачених, посилення стін, перемичок, ремонт сходів, відновлення в повному обсязі втрачених шатра, веж та еркерів. Зовнішній вигляд будівлі, навіть у рамках першочергових робіт, буде відновлено приблизно на 60%.

У рамках другої частини передбачена реставрація фасадів. На базі документації, яку ми розробили, згадуваних уже 3-D сканування і фотограмметричних досліджень, ретельно вимірявши всі наявні деталі і дозволивши екстраполювати отримані результати на втрачені, за нашим проектом будуть відновлені та виготовлені скульптурні композиції й елементи декору. Розроблено та затверджено також паспорт фарбування й оздоблення фасадів, яким передбачено відновлення того, «рідного», кольору, яким будівля була пофарбована вперше за проектом, коли вона ще виглядала як одна з прикрас Одеси.

Валерія Колісниченко розповіла про компанію REMMERS, яка брала участь у комплексній історичній реставрації Большого театру у Москві, будівлі Генерального штабу в Санкт-Петербурзі на Двірцевій площі, будівлі Рейхстагу в Берліні, гробниці цариці Хатшепсут у Дейр ель-Бахрі (Єгипет).

— Консервація натурального каменю, відновлення кольору, протигрибкова обробка — у нас є все, щоб робота майстрів збереглася на довгі роки, — запевнила представниця німецької компанії.

Андрій Шелюгін наголосив, що, крім технічної сторони, дуже важливою є й емоційна складова:

— Справді, цей будинок з кінця ХІХ століття є однією з візитівок нашого міста. Багатьом відомо, що у зібраннях колекціонера Дроздовського є велика кількість поштових карток, де дім Русова і сусідній дім Лібмана уособлюють центральну історичну частину нашого міста. Прибутковий дім, споруджений відомими архі-текторами Шмідтом і Черніговим, зводився упродовж трьох років і є класичним знаковим об’єктом для Одеси. Сьогодні ми нарешті підійшли до реставраційних робіт. Ці роботи виконуватимуться із застосуванням новітніх технологій. Дуже важливо, що будинок буде відновлено в його історичному автентичному вигляді. Це об’єкт, який радуватиме нас, одеситів, та гостей з усього світу.

Далі були відповіді на запитання. Деякі з них аж надто обтічні.

— Вже є кошторис. Яка приблизна вартість відновлення будинку Русова?

Борис Панов: — 119 мільйонів гривень кошторисна вартість об’єкта. Більше п’яти років тривали юридичні процедури стосовно квартир у цьому будинку. Аж тепер ми дійшли до консенсусу, щоб використати кошти міського бюджету для реставрації пам’ятки.

— Коли ми зможемо побачити відновлену пам’ятку?

Андрій Шелюгін: — Якщо говорити про реставрацію, то не варто наголошувати на термінах, варто говорити про якість реставраційних робіт. Коли підійшли до реставрації Потьомкінських сходів, навіть уявити собі не могли, що може відкритися при санації несучих конструкцій. З’являються нові моменти, які потребують додаткової розробки, додаткового узгодження, тому некоректно буде говорити про конкретні строки, якщо йдеться про повноцінну реставрацію будівлі. Приблизні строки, звичайно, є.

— То назвіть, будь ласка, хоча б приблизні...

Володимир Суханов: — При розробці проекту закладається нормативна тривалість, яка ніколи не відповідає фактичним термінам виконання. Закладено всього лиш рік. Це насправді нереально, але норми нам так кажуть. Можна буде вкластися, але суєта буде більша, ніж довкола дивану... пам’ятаєте, у Стругацьких? А суєта довкола будівлі, особливо довкола такої, недопустима. Ми справді зіштовхнемося там з проблемами. Вже бачимо проблеми, які, допоки не почнуться роботи, неможливо передбачити. Отже, я відповім: починаючи від одного року і так далі…

— Ви розповідали про колір фасаду, про паспорт. Яким він буде?

— Знаєте, це дуже цікаве запитання. Як ви передбачаєте я можу відповісти? Це все одно, що затанцювати про архітектуру. Я можу вам не розповісти, а показати, в нас із собою є документація кольорового рішення фасаду. Колір розроблявся на основі хіміко-технологічного дослідження. Я готовий його показати, коли це буде потрібно.

— Пане Володимире, ви жартували про танці про архітектуру, але ми не бачимо тут на стіні проекту. Ми ж повинні бачити, про що йдеться...

— Я вам скажу. Є графічне зображення, є ось флешка з проектною документацією, де є все, і кольорове рішення. А чому не можна вставити цю флешку кудись? Цього я вам не можу сказати...

Трішки про автора. Фахівець він іменитий, має багато звань та регалій, але зі здійснених проектів Володимира Суханова, передусім на гадку спадає нещодавня, як на суто суб’єктивну оцінку, не надто бездоганна реставрація Потьомкінських сходів. Його «неформальний» підхід до діючих будівельних норм та правил навряд чи додав віку великому творінню Карла Боффо. Усі пам’ятають реставрацію, коли серед зими були зняті сходові камені і незахищену основу заливали талі води. Ті кадри транслювалися по більшості телеканалів. А коли одразу по завершенню робіт осипалася штукатурка, пан Суханов обґрунтовував, що так і повинно бути. Його аргументи неабияк потішали фахівців і журналістів, ставши скромним надбанням сучасного міського фольклору.

Але повернімося до сьогод-нішнього проекту. Зображення майбутнього фасаду було лише у папках з проектною документацією. Пан Суханов погодився мені його показати і дозволив сфотографувати. На проекті (його ви бачите на світлині внизу) фасад виглядає справді добротно, кольорова гама гармо-нійна, як на старовинних фотографіях. Якщо задум буде реалі-зовано саме в такому вигляді, то це буде справжнім подарунком для Одеси, а керівник проекту доведе, що він професіонал своєї справи.

На жаль, у нашому житті без правила «довіряй, але перевіряй» не обійтися. На моє наполегливе запитання, чи в процесі реставрації у когось спритного «згори» не виникне бажання надбудувати кілька поверхів, як це сталося з Круглим домом на Грецькій площі, або змінити розміри та форму даху, як було з реставрацією найкращої одеської будівлі у стилі модерн — готелем «Великий Московський» на Дерибасівській, і Володимир Суханов, і Андрій Шелюгін ще раз запевнили: будинок Русова буде відновлено в його історичному, первинному вигляді.

Автор: Володимир ГЕНИК


© 2005—2025 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2025 S&A design team / 0.006
Перейти на повну версію сайту