Чи бував Тарас Шевченко в Одесі? Питання, яке цікавить багатьох шевченкознавців та шевченколюбів, а передовсім — самих одеситів. Був чи не був? Ніхто не здатен відповісти ствердно. А поки що краєзнавець-екскурсовод Антон Гриськов запрошує на екскурсію шевченківською Одесою — саме так, хоч і трохи незвично, це звучить. На таку екскурсію недавно було запрошено старшокласників одеської школи «Надія».

Зустріч відбулася в рамках проекту «Інтелектуального форуму», який, за словами його представниці Любові Ісаєнко, має на меті знайомити одеситів, і молодь зокрема, з Одесою українською. Свого часу в нашому місті перебувало багато відомих, знакових діячів української культури, науки, адже позаминулого століття було воно одним з найбільших у тодішній імперії, передовсім — у культурному сенсі. Дуже часто, називаючи те чи інше ім’я, ми навіть не здогадуємось, що ця людина ходила ось цими самими вулицями й залишила свій слід в історії міста. А коли й не бувала тут, то була дуже тісно пов’язана з Одесою. Як-от Шевченко: приїздив чи ні — невідомо, але тісні духовні зв’язки були.

У школі саме тривали Шевченківські дні — не лише своєрідна данина пам’яті українському генієві, а й інтелектуальна потреба долучитися до його духу. Освічена, культурна людина обов’язково може прочитати напам’ять щось із творів Шевченка, багато знає про його життя і творчість. Як поляки знають про Міцкевича, а, скажімо, британці — про Шекспіра…

Учні цієї школи вже багато знають про Тараса Шевченка, це читалось на обличчях старшокласників, коли вони слухали розповіді гостей. Не перевантажуючи свою інформацію загальновідомими фактами, Любов Ісаєнко (на знімку) згадала і про повісті Шевченка, яких було написано близько двадцяти, а дійшли до нас лише дев’ять, і про те, як він милувався з борту пароплава Каневом та його зеленими схилами, ще не відаючи, звісно, що тут буде місце його вічного спочинку. І про Шевченка-художника, який створив близько 60 автопортретів (один з них ми бачимо на стогривневій банкноті), а також чимало портретів близьких йому по духу людей.

А серед них — портрет славетного актора Михайла Щепкіна, написаний 1858 року, якому присвятив поему «Неофіти» та поезію «Чигрине, Чигрине…», де є заборонені колись рядки «За що боролись ми з ляхами? За що ми різались з ордами? За що скородили списами московські ребра?». В Одесі донедавна була вулиця Щепкіна, великого друга Тараса Шевченка, але її під виглядом повернення старих історичних назв перейменували на Єлизаветинську — вочевидь, чиновники від топонімії дуже мало знають про Тараса Шевченка. А це якраз одне з місць, опосередковано пов’язаних з його ім’ям, як і проспект Шевченка та парк його імені, як будинки, в яких свого часу жили закохана в Шевченка княгиня Варвара Рєпніна, чи друг його Василь Лизогуб, котрий висилав Кобзареві в його солдатчи-ну потріб-ні книжки. І, зрештою, Одеська кіностудія також пов’язана з ним, адже саме тут було знято перший фільм про Тараса Шевченка.

Про все це і про багато інших цікавих фактів розповів дітям Антон Гриськов. Сказав, зокрема, і про те, що Тарас Шевченко міг таки побувати в Одесі. На чому базується таке сміливе припущення? Як відомо, дід майбутнього поета й художника чумакував і, бува, брав його з собою у подорож. Тож цілком можливо, що маршрут подорожі міг пролягти через Одесу. Вельми хистке припущення. Та все одно маємо чим пишатись, адже добре відомо, що душею Тарас Шевченко був у нашому місті, де мав вірних друзів.

Лише 20 хвилин тривала ця віртуальна екскурсія шевченківськими місцями Одеси, та за цей короткий час школярі взнали дещо цікавого та корисного для себе. А потім діти читали напа-м’ять поезії Тараса Шевченка. Кращим читцям гості дарували книжки, в тому числі й твори одеських письменників.