Як ми уже повідомляли, у вівторок у Вилковому відбулася виїзна нарада з питань ліквідації можливих паводків, участь в якій взяли голови облдержадміністрації та облради, керівники профільних відомств Одещини.
З огляду на те, що на ремонт аварійних дамб та шлюзів української частини Дунаю необхідно близько 117 мільйонів гривень, Максим Степанов пообіцяв звернутися із проханням про виділення коштів до Кабінету Міністрів. Їх можна залучити або з урядового резервного фонду, або з природоохоронного фонду Мінекології. Ці гідротехнічні споруди, наголосив Максим Степанов, необхідно відремонтувати, аби назавжди вирішити проблему підтоплення населених пунктів.
«У нас є певна кількість гідротехнічних споруд уздовж Дунаю. Це шлюзи та дамби. Більшість з них — в аварійному стані. Навіть не просто в аварійному, а в такому, що в будь-який момент з ними щось може статися. Цим спорудам по 70 років! Наслідки від теоретичної надзвичайної ситуації складатимуть мільярди гривень. Я вважаю, що треба припиняти цю нашу національну забаву — рятувати. Краще один раз зробити попереджувальні заходи та відремонтувати ці гідротехнічні споруди. Адже йдеться про десятки тисяч людей, які тут мешкають», — підкреслив він.
Очільник Одеської області наголосив, що найближчим часом розрахунки щодо ремонту та реконструкції захисних дамб і шлюзів на Дунаї будуть уточнені. Після цього в ОДА відбудеться засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС) і буде підготовлено офіційне звернення щодо необхідності термінового виділення коштів.
«У цьому році діє відповідна обласна програма. Ми заклали 23 мільйони гривень в обласному бюджеті на розчищення рік. Але все, що стосується цих гідротехнічних споруд, — це винятково кошти державного бюджету. Наступного тижня ми проведемо відповідне засідання комісії ТЕБ та НС і подамо відповідні документи», — запевнив Максим Володимирович.
Зазначимо, що протяжність дамб уздовж Дунаю перевищує 200 кілометрів. Вони захищають від часткового підтоплення населені пункти Ренійського, Ізмаїльського та Кілійського районів, а також сільськогосподарські угіддя, об’єкти інфраструктури та життєзабезпечення. Наразі 10 ділянок дамб і 5 шлюзів, які входять у захисний фронт, є аварійними.
Голова ОДА дав доручення, щоб підрозділи регіонального управління ДСНС були напоготові до можливих весняних підтоплень: «Усі засоби ДСНС мають бути мобілізовані на випадок підтоплення, щоб можна було оперативно провести роботи з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Має бути налагоджена повна комунікація між ОДА, РДА, ДСНС та відповідними службами водного господарства. На місцях мусить бути резерв паливно-мастильних, будівельних та сипучих матеріалів, а також техніки».
Зазначимо, Укргідрометцентр прогнозує, що максимальний рівень води під час нинішнього весняного водопілля на українській частині Дунаю буде значно вищим за середні багаторічні показники. На момент проведення наради рівень води в районі міста Вилкове сягнув позначки 157 сантиметрів, що перевищує перший пороговий рівень (155 сантиметрів). При такому рівні підтоплюються низинні частини населеного пункту.
Щоб стихія не застала зненацька, до неї необхідно підготуватися. На Одещині вже сформовано 24 аварійні бригади, які налічують 211 фахівців та 106 одиниць спецтехніки для ліквідації можливих аварійних ситуацій на водних об’єктах. Окрім того, при обласному управлінні водних ресурсів функціонує аналітично-диспетчерський центр, який щоденно проводить моніторинг водогосподарських об’єктів у регіоні.
Голова Одеської обласної ради Анатолій Урбанський повідомив, що на нараді детально проаналізували стан шлюзів та дамб, які потребують термінового ремонту, а також можливі загрози, у випадку їх прориву.
«Вартість робіт з упорядкування згаданих об’єктів становить 117 мільйонів гривень. Найпроблемніша ділянка — 97-й кілометр Дунаю. Там дамба, яка захищає водозабір міста Ізмаїла, потребує підвищеної уваги. Пропонуватиму головам фракцій та депутатських комісій також підготувати звернення до Кабінету Міністрів про виділення коштів з резервного фонду і схвалити його на найближчому пленарному засіданні облради», — сказав Анатолій Ігорович.
…Вилкове, Українська Венеція, 27 березня виглядало похмуро. Рівень води у каналах та єриках вищий, ніж улітку, це видно навіть неозброєним оком. Деякі бічні вулички перетворилися у довгі калюжі. Чи не половина тутешніх людей ходить у гумових чоботях. Кілька господарств частково підтоплені. Але панічні чутки про повінь, які поширили одеські і підхопили всеукраїнські теленовини, — велике перебільшення. Сенсації нема, «жахливої» картинки для телебачення — також. Колеги-телеоператори не на мікрофон зізналися, що ефектних кадрів повені відзняти не вдасться. І слава Богу. Така ситуація тут кожної весни.
Велика кількість журналістів та телекамер на вулиці викликає зацікавлення у перехожих. Катерина Дмитрівна та Галина Петрівна запитують мене, що трапилося, чи то, бува, не рибалки знову страйкують?
— Ні, приїхав дізнатися, що у вас з потопом.
— Ну який же це потоп?! Нічого особливого, все, як завжди, лиш трохи води в підвалі.
— З чим це пов’язано?
— У нас ґрунтові води близько до поверхні, тож коли щовесни підіймається вода в Дунаї, вона тисне на наші підземні води.
— І завжди так було: і при царі, і при румунах, і при комуністах, і при незалежності?
— Так, при всіх. Де нижчий город, де він не намощений, там він у воді. У сусідки низький город, вона не мостила, і на ньому місцями вода. А хто завозив землю, підмощував, у нього город трохи вище і води там нема. Ми живемо у триповерховому багатоквартирному будинку, й у підвалі води не було років зо п’ять.
— А як, на вашу думку, з цим можна боротися? Що міський люд каже?
— Ми живемо на такому шматочку землі, який залежить від великої ріки. Все містечко порізане єриками, з’єднаними з Дунаєм. Ну яка боротьба?! Це природа. Щороку треба намощувати землю — от і все.
До розмови приєднується Лідія Федорівна:
— Я багато років депутатом була, і ми весь час з водою боролися. За Білгородським каналом, ближче до Дунаю, городи нижчі. Частково затоплені вулиці Чапаєва, Комсомольська, Павлова, Суворова. Причина в тому, що деякі єрики засипали й порушили обіг води. Після засипання єриків у підвалах почала з’являтися вода. Раніше єрики чистили, адже Дунай їх постійно замулює, була техніка, яка той намул висмоктувала...
Ситуацію з паводком пояснює голова Вилківської міської об’єднаної територіальної громади Микола Тихонович Дзядзін:
— У зв’язку з різким таненням снігів у Європі, особливо в Румунії та Молдові, рівень води піднявся. Вода шукає шлях до моря, і коли нема зустрічного вітру, вона повз нас проходить нормально і не так підіймається. А коди з моря проти течії ріки дме зустрічний східний вітер, він утворює своє-рідну штучну дамбу, тобто спрацьовує принцип приливу. Підходить до Вилкового морська вода і стрічається тут з дунайською — їй нікуди подітися, і вона розливається по всій дельті Дунаю, зокрема по низинній частині Вилкового. Ґрунтових вод у нас також накопичилося чимало внаслідок недавніх снігопадів та дощів. Знизу підтиснув Дунай, і воді нікуди дітися. У минулі роки в Європі не було різкої відлиги, тож рівень води тримався слабкий, та й зустрічного вітру не було.
— Скільки будинків затоплено?
— Загрози життю людей нема, але, як бачите, підтоплені деякі господарські будівлі, переважно старі, занедбані. Викачувати воду нема сенсу, бо вона тут же прибуває. Точної інформації, скільки затоплено, нема. Дивіться, ось у цьому подвір’ї дім і літня кухня не затоплені, а підтоплений старий сарай і частина городу. А в подвір’ї, яке поруч, — усе гаразд. Порахувати, скільки дворів одночасно затоплено, неможливо, бо рівень води коливається, «грає», вітер вщух — і вода спала. Лише в двох будинках є три сантиметри води вище підлоги, причому один з них жилий, а інший — ні. Решта — це курники, закинуті господарські будівлі та городи у найнижчих точках. Така на сьогодні ситуація. Критичний рівень підняття води у нас 155 см. Якщо вище, Дунай починає підтоплювати низинні ділянки дворів і городів. А при рівні 170 см во-да вже доходить до житлових приміщень.
Катерина Калинівна, вчителька-пенсіонерка:
— Вибачте, але що це за повінь?! Повінь була в нас у 1969 році. Я була у шостому класі, коли нас евакуювали, коли човни не могли пройти під мостом. То була повінь! Людей рятували військові, вивозили на амфібіях. Евакуювали в Приморське, в Ізмаїл...
— А те, що зараз?
— Це для нас звична сезонна ситуація, адже Дунай у нас має кілька рукавів, розходиться тут і тече по єричках. У неділю дивлюся передачу, «Південну хвилю», кажуть: «У Вилковому повінь!». Вибігаю на ґанок, дивлюсь, а в каналі, навпаки, рівень упав порівняно з п’ятницею. Переключаю на інший телеканал — «Академія». У тих — «передбачається повінь». Сьогодні вранці «Інтер» повідомив, що у Вилковому повінь. Через кілька хвилин телефонує схвильована дочка з Хмельницького: «Мамо, ви що, тонете?». Ні, кажу, все на місці.
— А після 1969-го пам’ятаєте катастрофічні
паводки?
— Ні, таких більше не було.
Вилкове перестало бути містечком, відірваним від світу. Дістатися сюди з Одеси тепер можна з комфортом, гладенькою відремонтованою дорогою. Й ось, нарешті, в обласної влади дійшли руки до ремонту гідротехнічних споруд вздовж Дунаю, зокрема дамб та шлюзів. Ріка стане безпечнішою. З початку травня Українська Венеція чекає на туристів, які прибуватимуть сюди автотранспортом та річковими круїзними суднами.
В усьому іншому Вилкове живе своїм неквапливим життям. Окрім липован-старообрядців, у містечку мешкають потомки козаків-запорожців, які після руйнування Січі перебралися на Дунай. Тутешня українська говірка дуже дзвінка, колоритна. Знаменитої дунайки (дунайських оселедців) того дня рибалки біля причалів не продавали. Попри мряку та сирість, відчувається весна, і про що промовисто свідчать набухлі бруньки на деревах. Ще місяць-півтора і на тихих дунайських острівцях почне достигати запашна вилківська полуниця, найраніша на Одещині. А потім наллються на лагідному сонці грона солодкого винограду, з якого восени вибулькає молодий «новак» — місцеве вино з неповторним смаком.
Люди споконвіку живуть тут у злагоді з великою рікою. Без Дунаю це було б не Вилкове. Ріка — годувальниця, лагідна, як справжня мати, хоч зрідка, для порядку, буває суворою.
Одеса—Вилкове—Одеса.
© 2005—2025 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
© 2005—2025 S&A design team / 0.004Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я» |