Цими днями в Одесі пройшов семінар-тренінг, присвячений щомісячним енергетичним даним у рамках програми ЄС EU4Energy, яка імплементується Міжнародним енергетичним агентством (МЕА). Його мета — просування важливості щомісячних даних для підтримки формування енергетичної політики на національному рівні, зокрема в галузі енергетичної безпеки.

Кожна з 10 країн-учасниць EU4Energy (Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Таджикистан, Україна, Узбекистан) відрядила до Одеси п’ятьох своїх представників, у тому числі по три спеціалісти національних статистичних бюро та по два представники мініс-терств, відповідальних за енергетику, чи державних органів, які займаються запасами нафти. У цьому заході взяли участь і представники головного управління статистики в Одеській області.

У вступному слові голова Державної служби статистики України Ігор Вернер підкреслив важливе значення даних для підтримки політики, заснованої на фактах.

Це тільки здається, що кожна країна живе відокремлено від світу, у межах своїх кордонів. Усе відносне, адже ми всі дихаємо одним повітрям, яке давно запаскуджене вихлопами, промисловим димом, парою та іншою, виробленою нами ж самими, гидотою; їмо продукти, вирощені на «хімії», хворіємо на однакові недуги… Причому багато хто у світі, не маючи на своїй території добувних ресурсів, залежить від їх поставок з інших країн. Енергетична залежність — велика проблема, яку можна й потрібно вирішувати, переходячи на відновлювальну або регенеративну енергію (чи «зелену»), тобто енергію із джерел, які, за людськими масштабами, є невичерпними. Поновлювану енергію можна отримувати із таких природних ресурсів, як сонячне світло, водні потоки, вітер, припливи і геотермальна теплота, що є поновлюваними, тобто відтворюються природним шляхом. У 2015 році близько 19,3% світового енергоспоживання вже задовольнялося саме із поновлюваних джерел енергії. Такі джерела доступні кожній країні, бо є практично невичерпним ресурсом.

Допоки ж людство бездумно витягує із земних надр корисні копалини, які, за великим рахунком, є власністю кожного з нас. Відтак звіт про ринок нафти, як й інших видобутих та перероблених енергоносіїв, чому був присвячений семінар в Одесі, залишається важливою складовою міжнародної безпеки, адже на таких заходах неодмінно надаються рекомендації щодо формування енергетичної політики, заснованої на фактах, яка відповідає потребам тієї чи іншої країни.

Йдеться про значний список питань, зокрема з енергоефективного ведення економіки, за-провадження відновлюваної енергетики тощо.

Переваги прозорості наданих енергетичних даних очевидні. Ними ми демонструємо світу свою відкритість і готовність бути разом з усіма. Важливий захід, проведений в Одесі, — яскраве підтвердження того, що ми також у когорті прогресивно мислячих і діючих однодумців.

До слова, головним завданням МЕА є реалізація Міжнародної енергетичної програми, основні моменти якої відображені у відповідній угоді у вигляді чітких міжнародних зобов’язань для її сторін. Діяльність МЕА у наш час подібна до колективної наукової організації у сфері енергетики. Зокрема, агентством проводяться статистичні та інші дослідження міжнародних енергетичних і суміжних ринків, аналізується національна енергетична політика, надаються рекомендації та огляди міжнародних енергетичних ринків, включаючи екологічні аспекти.

Екологія, «зелена» енергетика, здоров’я людства — питання одного порядку, адже щільно взаємопов’язані між собою.

Учені розробили чимало моделей світового енергетичного сектора майбутнього, де основним виробником енергії стане сонячна енергетика (фотоелектрична і теплова сумарно) — 57,55%, вітроенергетика — 37,14%, гідроенергетика — 4%, енергія хвиль — 0,58%, припливів — 0,06%, геотермальна — 0,67%.

Такий сценарій розвитку енергетичного сектора планети зупинить руйнівні кліматичні зміни на ній. У разі реалізації бодай одного такого прогресивного сценарію до 2050 року в світі буде створено 52 мільйони робочих місць на умовах повної зайнятості. Оплата праці спеціалістів у галузі відновлюваної енергетики вдвічі перекриє сьогоднішню оплату праці в сировинному (видобувному) секторі, в обслуговуванні атомної та біоенергетики.

Більше того, людству вдасться уникнути 4,56 мільйона передчасних смертей у рік, спричинених забрудненням повітря, скоротити витрати, пов’язані з тим же забрудненням повітря та зміною клімату, на 28,5 трильйона доларів на рік. Отже, «соці-альна вартість» енергії істотно знизиться. Зрозуміло, в різних країнах структура виробництва електроенергії буде різною, такою, що відповідає місцевим умовам. Наприклад, в Судані основну роль візьмуть на себе дахові сонячні електростанції, у Швейцарії — гідроенергетика, а в США — вітроенергетика. Ми, на Одещині, можемо сповна використовувати і силу вітру, і потужність сонця.

Пік розвитку атомної енергетики минув. Максимальна частка електроенергії, яка виробляється АЕС, у світовому виробництві електрики (17,5%) була досягнута в 1996 році. Відтоді вона поступово знижувалася і сьогодні складає лише 10,5%. Світ узяв курс на суттєве скорочення і цієї цифри.

Відомо, що деякі невеликі держави вже поставили перед собою цілі, означені цією концепцією. Як-от Швеція або Данія. Та й, скажімо, нафтогазова Норвегія без особливих зусиль зможе повністю забезпечити власні потреби завдяки відновлювальним джерелам (майже всю електроенергію тут виробляють ГЕС).

Втім, країни, які залежать від імпорту енергоресурсів, безумовно, набагато ближчі до переходу на відновлювані джерела енергії. Наприклад, у ЄС встановлені вкрай агресивні цілі скорочення викидів парникових газів до 2050 року в усіх секторах. Це передбачає потужний розвиток відновлюваної енергетики.

Так, поки що про сто відсотків не йдеться. Водночас не виключено, що з розвитком технологій генерації та зберігання енергії дедалі ширше коло країн відчуватиме можливість і доцільність такої серйозної енергетичної трансформації.

Чи знаєте ви про те, що більше 20 країн і регіонів світу створили альянс, мета якого — припинити видобуток і використання на планеті вугілля до 2030 року. Підписанти взяли на себе відповідні зобов’язання.

Найбільші споживачі вугілля, як-от Китай, США, Німеччина і Росія, до цього альянсу, зрозуміло, не вступили. Ініціатори ставляться до їх позиції з розумінням і визнають, що не всі країни можуть повністю відмовитися від вугілля в такі стислі терміни. Однак альянс працюватиме з окремими підприємствами, громадянським суспільством та урядами, пропонуючи технічну і практичну допомогу для прискорення виходу з обігу вугілля, запасів якого надовго не стане.

Своєю активною участю в семінарі-тренінгу, організованому і проведеному серйозною світовою інституцією в Одесі, ми продемонстрували готовність включитися у розробку реальних моделей енергетичного майбутнього. Велике формується з малого, з окремих вдалих справ.

Напевно, ви вже чули, що Львівська міська рада ухвалила рішення і підтримала електронну петицію городян з вимогою від-мовитися від маршруток, від яких тільки сморід і суцільна небезпека для життя. У петиції пропонувалося впродовж п’яти років повністю перейти на електротранспорт і великомісткі автобуси.

Відтак, відповідно до ухвалених міськрадою документів, через п’ять років Львів стане першим українським містом, з вулиць якого зникнуть маршрутки. Цей досить проблемний вид транспорту планується замінити тролейбусами, автобусами, електроавтобусами. Всі види електротранспорту будуть із підвищеною пасажиромісткістю. Їх курсування здійснюватиметься за суворим графіком, який показуватимуть спеціальні табло на зупинках.

Розумні люди, зметикували, що такий крок принесе чимало користі: пасажири менше платитимуть за проїзд, отримуючи послуги кращої якості, а місто вільно дихатиме без вихлопів від спалювання газу, мазуту і бензину. Ймовірно, що на реалізацію такого масштабного проекту Львів отримає і фінансово-технічну підтримку від міжнародних інституцій, які активно пропагують свою діяльність, зацікавлені в скороченні споживання видобувних енергоресурсів, в очищенні довкілля, в здоровому людстві.