Слово «реконструкція» для нашого міського електротранспорту перетворюється на вирок. Вже не перший рік через затяжну реконструкцію спочатку Тираспольської площі, трамвайної розв’язки біля Пересипського мосту і частини Преображенської вулиці, свої маршрути змінили трамваї №№ 3 та 2, і чи вийдуть вони колись на звичні – велике питання. Досить згадати, які кошти були вкладені в реконструкцію (а як на мене – плюндрування) всесвітньо відомої курортної Аркадії. Тоді в ході робіт «реставратори» просто взяли й розібрали рейки розворотного кільця трамваю № 5. І довгий час вагон змушений був бігати в режимі «тягни-штовхай» задом наперед, і за скороченим маршрутом, від Аркадії до театру музичної комедії. Це, звичайно, не влаштовувало одеситів. І лише їхнє масове обурення змусило переробляти те, що «наваяли» – розворотне коло трамваю було відновлене, нині «п’ятірка» ходить звичним шляхом, від Аркадії до автовокзалу. Таким чином, інцидент було вичерпано, але осадок залишився, бо переважна більшість одеситів маніпуляції із «п’ятіркою» сприйняли як спробу міської влади позбавити їх улюбленого маршруту, а разом із ним і доступу до Аркадії. Для пасажирів, а це переважно пенсіонери, малозабезпечені верстви населення, трамвай був і залишається найбільш прийнятним видом транс­порту. Та й грошей, витрачених на відновлення трамвайного кола, шкода. Бо їх не якийсь добрий дядя дав, а місто, тобто ми всі зароб­ляли їх. А от чи відповів хтось за цю історію, невідомо.

Постійним пасажирам тролейбусу № 2 добре відома його непередбачуваність. Трапляється, годинами його чекаєш, і зрештою добираєшся до потрібного місця пішки чи іншим транспортом через те, що на маршруті в той день працювала лише одна машина. То ж і радіють люди, коли їх дві, а три і зовсім сприймають за щастя. Така ситуація не лише з «двійкою»…

Не полінувалась і провела невелике опитування пасажирів одеських трамваїв і тролейбусів. На просте запитання: «Чи задоволені ви роботою міськелектротранспорту і чи відчули якесь поліпшення в діяльності наших транспортників?», отримала переважно одноманітні відповіді, в основному негативні. Правда, задоволених роботою трамвайних маршрутів виявилось на порядок більше, ніж тих, кому подобається робота тролейбусників. Розумію, що моє дослідження не є репрезентативним. Але люди скаржаться на постійні зриви графіків руху, зокрема, на тролейбусних маршрутах № 11, 14, 5, 2 та інших. Невдоволені одесити брудними, пошарпаними салонами, а також грубістю водіїв. Як проблему відзначають і відсутність на низці маршрутів кондукторів, бо це часто-густо призводить до невиправданих затримок на зупинках, адже пасажири змушені для оплати проїзду виходити лише через передні двері. В години пік це призводить до тисняви та роздратування.

Через два роки виповниться 140 річниця появи в Одесі міського вагончика з кінною, а потому й паровою тягою. Цей проект швидко і якісно здійснило концесійне акціонерне «Бельгійське товариство Одеської кінно-залізниці». А 24 вересня 1910 року на маршрут вийшов перший одеський трамвай. Тобто, транспортна цивілізація в нашому місті розпочиналась саме з європейських зразків. Може, час повертатись до своїх витоків?...

P.S. А ще треба частіше нагадувати про необхідність поважного ставлення до міськелектротранспорту. Адже дуже часто затримки його руху відбуваються за умов порушення правил поводження на дорозі: хтось залишив недбало припарковане авто безпосередньо на трамвайній колії чи посеред проїзжої частини таким чином, що тролейбус не може рухатися далі. Трамваї часто стають учасниками ДТП з вини водіїв авто, які не хочуть визнавати пріоритетне право руху міськелектротранспорту. Тому маршрут «Північ –Південь» стане важливим іспитом на те, чи зможе він вижити у великому місті де мешкає поки що дуже багато не дуже добре вихованих людей, зокрема, водіїв авто.