Цими днями на апаратному засіданні міськвиконкому виконувач обов’язків директора департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Віталій Денисов доповідав про стратегічні напрямки та першочергові заходи в сфері охорони навколишнього природного середовища та розвитку рекреаційних зон Одеси.

За його словами, одна із серйозних екологічних і техногенних проблем — стан системи водовідведення. Каналізація, побудована понад 100 років тому в центрі міста, сьогодні є застарілою й фізично зношеною, а відтак не в змозі забезпечити нормальну роботу водостоку, особливо коли за день випадає місячна норма дощів. Внаслідок корозії і терміну експлуатації (з 1903 року) ресурс двох колекторів по Деволанів-ському спуску повністю вичерпаний. У південній частині міста відведення зливових стоків здійснюється без очищення через закриті мережі у Чорне море трьома випусками — в Аркадії і на 10-й та 16-й станціях Великого Фонтану. З північного боку — зливові стоки житлового масиву Котовського від-водяться через Крижанівську балку у море. Для вирішення цієї проблеми розроблено техніко-економічне обґрунтування каналізування Крижанівської балки і проект будівництва системи водовідведення стоків Чорноморської балки.

В останні роки міські пляжі інтенсивно забудовуються культурно-розважальними, оздоровчими, готельними комплексами, об’єктами торгівлі та громадського харчування, але відсутність централізованої системи каналізування пляжної зони не дозволяє реалізувати сповна потенціал прибережної зони Одеси. Чимале додаткове навантаження на каналізаційні колектори чинить щільна забудова узбережжя багатоповерхівками.

Колектор глибокого закладення від Аркадії до 16-ї станції Великого Фонтану, побудований коштом Світового банку, дозволив значно збільшити пропускну здатність і дає технічну можливість реалізувати проекти каналізування узбережжя.

Серйозну і малодосліджену проблему для одеситів становить дамба Хаджибейського лиману. Там же розташовані й поля фільтрації, які раніше використовувалися для очищення стічних вод міста. Територія площею понад тисячу гектарів багато років не освоюється і сьогодні є депресивним районом міста.

Задля збільшення площі зелених зон загального користування розроблено проект рекультивації території Лузанівських озер. 82-гектарна площа увійде до складу національного природного парку, створення якого передбачене регіональною програмою збереження та від-новлення Куяльницького лиману, що дозволить перетворити депресивний район у зону рекреаційного призначення. Органі-зація території «Ветланд-парку», створення розважальних і спортивних комплексів, бальнеологічних санаторіїв, центрів грального бізнесу становитимуть інтерес для потенційних інвесторів.

Не менш важливе питання — чистота повітряного басейну. За статистичними даними, понад 85% усіх забруднювачів, що викидаються в атмосферу в межах міста, припадає на автотранспорт. Центр Одеси, а це охоронна історико-архітектурна зона, в перспективі повинен стати музейно-меморіальною територією, що передбачає обмеження в’їзду автотранспорту.

Ще одна із серйозних проблем Одеси — сміття і сміттєзвалища.

Тверді побутові відходи вивозяться на міське звалище ТПВ-1 (Дальницькі кар’єри). Департамент екології та розвитку рекреаційних зон розробив проект програми «Поводження з відходами», яким передбачається забезпечення роздільного їх збирання з подальшою утилізацією або вторинною переробкою, впровадження сортувальних ліній, створення мережі приймальних пунктів вторинної сировини, розробка схеми са-нітарного очищення міста.

Окрім того, в рамках міської програми охорони та поліпшення стану навколишнього середовища на 2017—2021 роки передбачена низка заходів, спрямованих на поліпшення санітарного стану Одеси, зменшення негативного впливу різних видів відходів: розроблено техніко-економічне обґрунтування бу-дівництва комплексів з утилізації особливо небезпечних відходів та для сортування твердих побутових відходів на полі-гоні ТПВ-2 (Цементні кар’єри), яке вже пройшло експертну оцінку. Виконано робочий проект ліквідації несанкціонованого звалища і рекультивації земель у кар’єрі Цементного заводу. На цій ділянці, планується, згодом буде збудовано сміт-тєпереробний завод.

Щодо берегозахисту. За словами Віталія Денисова, за півтори сотні років Одеса втратила територію завдовжки близько 20 кілометрів і завширшки близько 1,5 кілометра (30 кв. км).

Причина зсувів — комплексна: ґрунтові та поверхневі води, морський прибій, крутість схилів.

Експерт з берегозахисту, радник міського голови Юрій Верба вважає:

— На жаль, безграмотні чиновники продовжують поширювати маячню щодо зсувів. Насправді, завдяки зсувам Одеса не втратила, а відібрала у моря не менше 20 гектарів додаткової території. Ніякої програми реконструкції берегозахисту поки що не існує. Я займаюся цією проблемою. В наступному році буде прийнята концепція реконструкції від Крижанівки до Чорноморки.

Слід зауважити, що всі окреслені екологічні проблеми можуть бути вирішені в рамках програм транскордонного спів-робітництва Європейського Союзу. За словами Юрія Верби, із ЄС уже досягнуто попередньої домовленості щодо фінансування проекту реконструкції берегозахисту на суму 80 мільйонів євро, але процеси йдуть дуже повільно.