«Права людини починаються з дуже невеликих місць, зовсім близько від дому. Ці місця такі маленькі, що їх не знайти на жодній мапі світу. Але ці місця — цілий світ для окремої людини: будинок, де вона живе, школа чи коледж, де навчається, завод, ферма або офіс, де вона працює... Це ті місця, де кожен чоловік, кожна жінка і кожна дитина домагаються рівного для всіх правосуддя, рівних можливостей, поваги та гідності без дискримінації. Якщо ці права не матимуть значення там, то вони навряд чи матимуть значення деінде. Якщо всі громадяни не діятимуть узгоджено, щоб домогтися дотримання прав людини поруч зі своїм будинком, чи у великому світі відбудуться зміни?» — Елеонора Рузвельт, Фрагмент промови до десятої річниці прийняття Загальної декларації прав людини. 27 березня 1958 р., Організація Об’єднаних Націй, Нью-Йорк.

…Ось і жителі будинку №1 по вулиці Садовій міста Кодима вже не один рік намагаються відстояти своє право на безпечне проживання. А оскільки міське керівництво ігнорує їхні права, то люди цими днями змушені були вдатися до радикальних заходів – заблокували роботу КП «Кодимакомунсервіс» на кілька годин. Таким чином вони виражали протест проти базування цього підприємства на території будинку. Про ці радикальні заходи районну владу попередили листом, в якому жителі скаржились на неадекватне реагування керівництва міста на їхні вимоги.

Незважаючи на те, що представники обласної влади, як і представники районної, неодноразово вказували міській раді на недоцільність і недопустимість перебування комунального підприємства в житловому секторі, на території будинку номер один, віз і нині там.

З тих пір, як у їхньому дворі поселилось комунальне підприємство, для жителів Садової,1 закінчилось спокійне життя. Дворик став автострадою. Щодня десятки вантажних і легкових автомобілів, трактори, автокрани курсують цим маленьким подвір’ям. Тут регулярно, щоп’ятниці, ставиться на стоянку автомобіль зі сміттям, біотуалети, поламані контейнери, проводяться зварювальні, ремонтні та інші шумові роботи, під час яких витікають паливно-мастильні матеріали.

Від недбалої господарської діяльності «Кодимакомунсервісу» знищено асфальтове покриття двору, забруднюється атмосфера, порушується екологічний стан прибудинкової території, де проживає 80 сімей.

Двір, в якому багато малих дітей, безжально експлуатують працівники та клієнти підприємства. А напередодні мало не сталося лихо – дитину дивом врятували з-під коліс трактора. Це і переповнило чашу терпіння.

На господарському дворі, де розмістилося комунальне підприємство, завжди безлад, ростуть бур’яни, територія жодного разу ними не була прибрана, розповідають жителі. Більше того, всю цю територію прибирають жителі будинку №1. Їхні зауваження ігноруються працівниками підприємства, які підкреслюють, що територія жителів за вікнами їх квартир. Це саме сказав і міський голова Володимир Склярук, який прийшов на зустріч під час блокування жителями комунального підприємства. Більше того, міський голова погрожував відключити мешканцям воду і не вивозити сміття.

Готуючи матеріал до друку, перелопатила кіпу документів, і скрізь йдеться про те, що діяльність комунального підприємства в межах двору житлового будинку не відповідає санітарно-гігієнічним та екологічним нормам проживання, сприяє поширенню хвороб, та ще й створює соціальну напругу в місті.

На те, що вихлопні гази, запахи паливно-мастильних матеріалів заходять також і в приватні будинки, які знаходяться поруч, нарікають і їхні жителі.

- Дорога, яку міськрада планує прорізати між нашими будинками і вийти на вулицю Армійську, не відповідає нормативам. Адже відстань від господарських будівель до червоних ліній вулиць і проїздів повинна бути не менше 5 метрів, сама дорога – 6 метрів. А тут ділянка невелика і це означає, що наші будинки від інтенсивного руху транспорту потріскаються і розваляться, — скаржаться сусіди.

Повертаючись до факту блокування роботи «Кодимакомунсервісу», уточню, що до протестуючих було викликано наряд поліції, прибув голова Кодимської РГА Геннадій Гладенький, голова районної ради Олег Чернійчук, міський голова Володимир Склярук, а також керівництво КП «Кодимакомунсервіс».

Володимир Склярук стояв на своєму: жителі можуть претендувати тільки на свої квартири, а вся територія в місті належить місту. Тобто, що хочу, те роблю і ніхто мені не указ, і звати вас ніяк.

Тим часом, голова РДА Геннадій Гладенький пояснив, що комунальному підприємству виділено приміщення на вул. Шевченка, яке міськрада, з невідомих причин, переводить до житлового фонду. А там є всі умови для роботи даної організації. Раніше комунальникам пропонувалась будівля колишньої хімчастини, де теж є бокси для автомобілів і приміщення для офісу.

Складається таке враження, що міська влада чхати хотіла на всі пропозиції та рішення обласного та районного керівництва, бо у неї є свої забаганки. А чи не тому, що саме тут, у господарському дворі будинку №1 вони вгледіли наживу? Як відомо, і нинішнє комунальне підприємство банкрутіє (перше пустили з молотка разом з будівлями, боксами та іншим обладнанням). Вже давно немає коштів на зарплату. А тут, у котельні, були металеві котли, труби та інший метал, який комунальники (з дозволу мерії) вирізали і здали на металобрухт. Тепер поклали око на димовідвідні труби, здоровенні металеві ємкості, що призначені для запасу води на випадок пожежі та інший цінний матеріал, який комунальники також планують використати у власних цілях. Про це проговорились вони самі.

– Ми сподіваємось, що керівництво Одеської області і Кодимського району зможуть розставити все на свої місця. Адже не можна так цинічно ігнорувати закони і права людини, як це робить керівництво міста, — кажуть жителі Садової,1.

…Пікетники розблокували виїзд тільки після того, як представники РДА і міськради пообіцяли протягом трьох діб вирішити питання з виведенням КП «Кодимакомунсервіс» на іншу територію. Якщо нічого не зміниться, кажуть люди, вони будуть вдаватися й до більш радикальних методів.

На знімку: техніка, яка курсує двором