Нещодавно мене звільнили з роботи через встановлення другої групи інвалідності й відсутності, як сказали на підприємстві, вакансії для осіб з обмеженими можливостями. Вважаю, що вчинили зі мною несправедливо і незаконно. Порадьте, що робити і чи справді інвалідність є підставою для звільнення?

Олена ДЕГТЯРЬОВА

Усі люди — рівні у своїх правах. А це означає, що ніхто не може стати жертвою будь-яких обмежень. Держава гарантує всім громадянам, й особам з інвалідністю в тому числі, всі соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи, закріплені у Конституції, законах чи міжнародних договорах, ратифікованих Верховною Радою.

КОЛИ РОБОТОДАВЕЦЬ МОЖЕ ЗВІЛЬНИТИ ПРАЦІВНИКА?

Роботодавець має право звільнити працівника лише у разі його невідповідності займаній посаді чи виконуваній роботі. Факт встановлення інвалідності не може бути підставою для звільнення.

ЩО ПЕРЕДБАЧЕНО ЗАКОНОДАВСТВОМ?

Чинне законодавство гарантує громадянам з інвалідністю право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

ЯКІ ОБОВ’ЯЗКИ МАЮТЬ ПРАЦЕДАВЦІ?

Компанії, організації чи будь-які інші працедавці, які використовують найманих працівників, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, в тому числі спеціальні робочі місця.

Так, законодавством встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Якщо в компанії чи на підприємстві працює від 8 до 25 осіб — у кількості одного робочого місця.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ОСОБА З ІНВАЛІДНІСТЮ НЕ МАЄ ЗМОГИ ПРАЦЮВАТИ НА ПІДПРИЄМСТВІ?

Особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати, Державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою виконання роботи вдома.

В окремих випадках на власника підприємства, установи чи організації покладається обов’язок організувати професійне навчання, перекваліфікацію і працевлаштування осіб з інвалід-ністю, відповідно до медичних рекомендацій.

Особи з інвалідністю мають право на встановлення неповного робочого дня або неповного робочого тижня та на створення належних умов праці.

ЩО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ?

Найперше, забороняється відмова від укладання трудового договору або просування по службі, звільнення за ініціативи адміністрації, переведення на іншу роботу без згоди на те працівника з мотивів інвалідності.

Винятком тут може бути лише наявність висновку медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про те, що стан здоров’я особи перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує її здоров’ю та безпеці інших осіб.

Забороняється також залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт і будь-яка дискримінація за ознакою інвалідності.

ЯКУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕСЕ РОБОТОДАВЕЦЬ У ВИПАДКУ НЕЗАКОННОГО ЗВІЛЬНЕННЯ ОСОБИ З ІНВАЛІДНІСТЮ?

Щонайменше — накладення штрафу за порушення законодавства про працю. Порушення трудових прав громадян, у тому числі через дискримінацію за ознакою інвалідності, може бути підставою і для відкриття кримінального провадження.

ЯК ЗАХИСТИТИ СЕБЕ?

Захист прав, свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю відбувається в судовому порядку. Якщо суд встановить факт незаконного звільнення з роботи, всі кошти, які особа недоотримала, будуть сплачені роботодавцем на користь працівника за той період часу, коли він був незаконно звільнений, заробітна плата буде нарахована у повному обсязі та стягнена за вимушений прогул.

Громадянин також має право в судовому порядку оскаржувати висновок МСЕК про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю.

КУДИ ЗВЕРНУТИСЯ ЗА ДЕТАЛЬНІШОЮ КОНСУЛЬТАЦІЄЮ?

Якщо у вас залишилися питання, будь ласка, зателефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213-103, який працює цілодобово й безкоштовно в межах України. У центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.