Про підсумки туристичного сезону-2018 та перспективи розширення цієї пріоритетної для Одещини галузі в році нинішньому йшлося на апаратній нараді, яку провів голова облдержадміністрації Максим Степанов.

Упродовж минулого року, доповів учасникам наради Олександр Шека, начальник управ-ління туризму, рекреації та курортів ОДА, нашу область відвідали 6,2 мільйона гостей, що на півмільйона більше, ніж у 2017-у. У загальній структурі туристичного потоку переважає внутрішній, а в ньому найбільша частка жителів Київської, Миколаївської та Вінницької областей. З іноземців переважали мандрівники чи відпочивальники з Молдови, Ізраїлю, Румунії, Білорусі та Польщі.

На відчутне зростання показників вплинув розвиток Одеського аеропорту: торік кількість тих, хто обрав повітряний шлях, побільшала на 18%.

Вагомішими стали й прибутки галузі: у 2018-у на Одещині акумулювали 11,5 мільйона гривень туристичного збору — на 26,4% більше, ніж попереднього року.

«В Одеській області є чудові музеї, пам’ятки архітектури, природні ресурси — про все це наші гості мають дізнатися й побачити на власні очі. Торік ми відкрили 19 нових туристичних маршрутів і не збираємося на цьому зупинятися. Будемо розширювати географію, зокрема й наших гастрономічних турів, які користуються великим попитом. Цьогоріч розраховуємо щонайменше на 6,7 мільйона туристів, у тому числі з-за кордону», — наголосив Максим Степанов.

Зрозуміло, що необхідно активно рекламувати наш край, популяризувати його туристичні об’єкти. Ті ж, скажімо, природні території Куяльницького лиману, який минулого року було оголошено курортом державного значення. Одещина також скерувала номінаційну заявку на включення Аккерманської фортеці до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Наша прадавня твердиня дуже цікава для дослідників і мандрівників. Торік уперше розробили посібник, який містить карту та інформацію про кожен туристичний об’єкт області.

«У нас є три програми розвитку туристичних субрегіонів — Дунайського, Білгород-Дністровського та Ніжньодністровського басейну. Вони включають можливості для інвестиційних та інфраструктурних проектів. До того ж, у 2019-у розроблено й дорожню карту розвитку курорту «Куяльник». Попереду — затвердження відповідної цільової програми», — сказав Олександр Шека.

Наприкінці 2018-го в Одесі проходив форум, присвячений організації гастрономічного туризму. Багато ідей, озвучених на ньому, взялися втілювати об’єднані територіальні громади нашої області.

Голосно заявити про себе неординарними заходами, які зацікавлять туристів та відпочивальників, а відтак принесуть і славу, і гроші до бюджету — у планах багатьох ОТГ чи й цілих районів.

Так, зовсім скоро, 14 лютого, у Болграді пройде фестиваль бессарабських традицій. Гостей запрошують на «Трифона Зарізана» — обрядове свято вино-градарів, яке відзначається щороку перед початком сільськогосподарських робіт. Ті, хто навідається того дня до Болграда, не пошкодують. Учасники фестивалю зможуть погостити в приватних оселях, а також долучитися до священного для кожного виноградаря дійства — підрізання лози, яка вже почула весну. Для приїжджих готують великий святковий концерт, пропонуватимуть їм фотосесії у національних костюмах, запросять прикупити гостинців на виставці бессарабських сувенірів, а також досхочу начастуватися сиром, м’ясними стравами під келих чудового домашнього вина. Болградці знають: якщо добре приймуть гостей на підрізанні лози, то зустрічатимуть їх і під час збирання вино-граду, і на святі молодого вина…

«Наша мета полягає у розвитку самобутності та культури краю. Саме завдяки таким фестивалям ми відновлюємо глибокі традиції виноградарства та виноробства і водночас створюємо привабливий туристичний клімат», — наголосив Олександр Шека.

Інший приклад. У Коноплянській ОТГ Іванівського району цими днями обговорили можливість проведення вже нинішнього року фестивалю промислових конопель. До розмови запросили радників та директора Одеського центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону України.

ОТГ ще з часу свого створення (перші вибори там відбулися 18 грудня 2016 року: тоді громада об’єднала три сільські ради з п’ятьма тисячами населення), може, й трохи несміливо, та все ж думала про розвиток на своїй території як переробної промисловості, так і по-дієвого та зеленого туризму. Й ось тепер активісти, зібравшись разом, мізкували-мудрували, як кардинально змінити імідж Коноплянської громади, частини донедавна депресивного, дотаційного Іванівського району, вдало використавши її історію, традиції та сучасні підходи, які спиратимуться на бажанні місцевого люду комфортно й пристойно жити на рідній землі. Сама назва села — Конопляне — для них важлива підказка.

Фестивалі льону та промислових конопель уже котрий рік поспіль проходять на Сумщині, де активно відроджують призабуті вирощування й переробку цінних технічних культур, наш прадавній національний промисел. Заходи збирають численних гостей. І ми, вирішили в Конопляному, не гірші.

Коноплі можуть озолотити. Їхнє насіння містить до 35% олії, яку добувають холодним та гарячим пресуванням. Волокно культура дає довге, грубе, але дуже міцне, яке не гниє навіть при тривалому перебуванні у воді. З конопель виготовляють тканини, брезент, парусину, мішковину, пожежні рукави, канати, шпагат, шнури, цінні сорти паперу. Тканини з них — антистатичні, гігієнічні, поглинають до 30% поту та 95% ультрафіолетових променів. Одяг з конопель рекомендують щоденно носити людям, схильним до за-хворювання ревматизмом, алергією шкіри, недугами хребта.

З відходів первинної переробки конопель — (костриці) — виробляють пластмасу, будівельні термоізоляційні та меблеві плити, фанеру, брикети для палива, целюлозу, а ще — фарби, лаки, мило… Із конопляного насіння добувають вітаміни та фітин, які використовують у медицині. Екстракти з листя мають виражені антибактеріальні властивості. Конопляна макуха — цінний концентрований білковий корм для тварин. Кілограм такої макухи за вмістом перетравного протеїну відповідає 2,9 кг вівса, 3 кг ячменю, 3,1 кг кукурудзи або 15,3 кг картоплі.

Окрім усього іншого, коноплі є однією з найважливіших культур, здатних рекультивувати забруднені й виведені з обороту землі шляхом винесення з ґрунту отруйних речовин…

Громада має ділянки землі, які годяться для вирощування цієї культури. Уже зголошуються й ті, хто готовий взятися за цю справу, якщо буде дано колективне добро на «конопляний проект». Навіть засів збере цікавих. А якщо до цього додати тематичну програму, частування стравами, здобреними конопляною олією, кінну екскурсію селами?..

Це лише два приклади з величезного переліку планів, якими живе обласна громада, сподіваючись на успіх і прибуток від подієвого та зеленого туризму.

Під час апаратної наради не обминули й гострого питання про стан наших доріг, адже частина туристів і відпочивальників полюбляють подорожувати чи добиратися на місце власним автотранспортом.

Голова ОДА вкотре зажадав штрафувати власників перевантажених фур, що гублять наші шляхи, на ремонт яких витрачаються величезні бюджетні кошти.