В Україні майже півмільйона родин, у яких один з батьків, як правило, після розлучення, ухиляється від обов’язків щодо утримання своїх неповнолітніх дітей. Нині суди переповнені десятками тисяч позовів до злісних неплатників аліментів.

Ще донедавна багатьом вдавалося вислизати з рук правосуддя: горе-татусі (а часто й матусі) просто ховалися, щоб матеріально не підтримувати своїх покинутих чад. Часто, позичаючи очі у Сірка, надавали липові довідки, буцімто не мали роботи, а насправді працювали й приховували заробітки. Траплялося, роботодавці із «солідарності» йшли їм назустріч, ви-плачуючи гроші у конвертах, в обхід оподаткуванню та іншим законним відрахуванням.

За одних і за других тепер серйозно взялися відповідні державні структури.

До слова, за підсумками роботи органів Державної виконавчої служби у 2018 році наша область посіла перше місце щодо кількості стягнених боргів з аліментів: 417 мільйонів гривень на користь 25518 дітей. Загалом по Україні державні виконавці Мін’юсту стягнули з аліментників 4,6 мільярда гривень, що майже вдвічі більше, ніж у 2017-у.

На офіційному сайті Головного управління юстиції в Одеській області ведеться антирейтинг злісних неплатників аліментів. Мета — щоб усі знали, яку мають рідню, сусідів чи колег по роботі.

Цими днями в одеському правовому клубі PRAVOKATOR відбулася робоча зустріч керівників регіональних управлінь юстиції (Руслан Сауляк), Держпраці (Микола Калайда) та центру зайнятості населення (Сергій Гаценко), під час якої обговорювався механізм взаємодії між цими структурами в рамках підписаних 21 січня Міністерством юстиції, Державною службою зайнятості та Державною службою з питань праці двох меморандумів про співробітництво, що, очікується, забезпечать подальше покращення показників з повернення аліментниками боргів.

Така співпраця передбачає: обмін інформацією щодо фактів порушення роботодавцями правил оформлення трудових відносин осіб, які мають майнові зобов’язання за рішенням суду (інших органів), у тому числі заборгованість зі сплати аліментів; проведення інспекційних перевірок інспекторами праці на підставі повідомлень державних виконавців щодо встановлення під час здійснення виконавчого провадження фактів неоформлених трудових відносин; орга-нізацію та проведення спільних заходів, розміщення інформації правороз’яснювального характеру; взаємодію з іншими органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями тощо.

«У такий спосіб плануємо вирішити дві проблеми, — зазначив Микола Калайда. — Перша — легалізувати заробітки аліментників і змусити останніх заплатити власним дітям. Друга — навести лад на підприємствах, які через незаконні схеми порушують українське законодавство і не платять податки. Виявлятимемо схеми оплати праці у конвертах і застосовуватимемо вплив на ці підприємства та, відповідно, їх керівників».

«Ми ретельно відлагоджуватимемо механізми співпраці. Спочатку пропонуватимемо батькам добровільно відпрацювати борги, надаючи можливість за наявними вакансіями влаштуватися на роботу, що сьогодні цілком реально. Якщо вони цього не зроблять, у законному порядку застосовуватимо методи примусу»,— прокоментував колективний наступ на злісних неплатників аліментів Руслан Сауляк.