А ви знаєте, що об’єднує Одесу та Івано-Франківськ? Обоє регулярно входять до переліку міст України, комфортних для життя. Ще б пак: у нас — Чорне море, у них — Карпати з гірськолижними курортами неподалік.

Нещодавно в Івано-Франківську висадився «жіночий десант»: журналістки південних та східних регіонів країни ближче знайомилися зі столицею Прикарпаття у рамках прес-туру, органі-зованого Харківським прес-клубом. Тим приємніше, що впродовж кількох днів нам впадало спілкуватися з працьовитими, розумними і професійними, переважно, чоловіками.

Знайомство з Івано-Франківськом розпочалося із зустрічі з міським головою Русланом Марцінківим.

Амбітний, активний, перспективний, багато робить для міста, а заодно отримує й чимало критики від людей, бо зміни, звісна річ, викликають дискусії в суспільстві, — зауважують про свого мера місцеві медійники.

Щочетверга Руслан Романович проводить прямі ефіри на телебаченні, де кожен з містян може поставити йому запитання. Щоп’ятниці ж без попереджень інспектує міські установи та заклади, тож недарма муніципальні чиновники називають цей день «чорною п’ятницею».

— Ми прагнемо, аби Івано-Франківськ був комфортним для проживання. Це поняття включає три складові: інвестиції в роботу, зручний транспорт, громадські простори… Місто має бути поліцентричним. Не тільки центральна частина, а й мікрорайони повинні мати робочі зони та місця для відпочинку, скрізь повинні розвиватися усі напрямки, — наголошує міський голова.

В Івано-Франківську піклуються про історичний центр: старовинні будинки там відреставровані, розширені й упорядковані пішохідні зони, де залюбки відпочивають городяни й мандрівники, адже у місті відбувається велика кількість фестивалів, інших масових заходів.

— Щоб до нас приїздили гості, потрібно зберігати культурну спадщину й розвивати інфраструктуру. У місті 450 пам’яток архітектури, і ми їх залюбки доглядаємо, — розповідає Руслан Марцінків. — Але водночас розвиваємо мікрорайони, облаштовуємо їх. Наш центр з надання адмі-ністративних послуг — один з перших в Україні. Починали із 30 послуг, а сьогодні їх — понад 200, причому 120 надаються в електронному вигляді. Працюють ЦНАПи і в усіх мікрорайонах.

Молодий та завзятий, міський голова не боїться братися за «непідйомні» справи. Ремонт мосту через річку Бистриця, що веде на мікрорайон Пасічна, був не під силу міській владі чи не з радянських часів. А тепер уже ведуться підготовчі роботи для встановлення сучасної суцільної конструкції мосту завдовжки 322 метри, і наступного року, обіцяють, його здадуть в експлуатацію.

В Івано-Франківську відроджують комунальний транспорт. Руслан Марцінків запевняє, що за два роки містяни забудуть про старі приватні маршрутки. Нещодавно закупили в Туреччині 42 великогабаритних автобуси, в яких — кондиціонери, USB-зарядка, місця для маломобільних пасажирів, візочків і навіть тварин, зручні сидіння, нема вібрації. Наразі працюють п’ять комунальних автобусних маршрутів. У процесі впровадження — електронний квиток. До речі, вартість проїзду у тролейбусі — 4 гривні, автобусі — 5. Водночас закуповують і нові тролейбуси, почали прокладати нову тролейбусну лінію.

Чи не найбільша проблема — дефіцит водіїв. Звідси — кілька годин до Польщі, тож багато місцевих жителів працюють у Європі. Важко знайти охочих на українські зарплати, хоча водій тролейбуса нині отримує більше 15 тисяч гривень. «Щоб люди поверталися, потрібно наші зарплати наближувати до європейських», — визнає міський голова.

Ще одна серйозна проблема великого міста — сміття. Вирушаємо на сміттєвий полігон поблизу села Рибне, — торік там запустили лінію із сортування відходів.

За вікном автобуса — величезні квітучі поляни, де, попри заборону, жінки з корінням рвуть первоцвіти, які згодом, ніким не куплені та зів’ялі, потраплять на ті ж таки звалища у різних регіонах України.

Сортуванням сміття у містах здебільшого займаються приватні структури. В Івано-Франківську відповідальність за це взяла на себе муніципальна влада, створивши відповідне комунальне підприємство. У 2016 році придбали лінію, яка, за словами голови КП Юрія Мороза, переробляє за добу 30—40 тонн сміття.

Дивимося, як воно завантажується на транспортер і рухається до сепаратора, де фільтруються дрібні відходи, а далі потрапляє на сортувальну лінію. Перші два пости відбирають папір і картон, наступні — білі пет-пляшки, потім — голубі, далі — інших кольорів. Наостанок сортують скло і магнітом відбирають метал. Юрій Мороз зауважує, що останнім часом на звалище потрапляє менше сировини, придатної для сортування, оскільки в місті запроваджується роздільне збирання сміття.

Міська влада планує збудувати повноцінний сміттєпереробний завод. Є домовленість з Міністерством оборони про виділення земельної ділянки під таке підприємство, а місто натомість допоможе розв’язати проблему із житлом для військовослужбовців.

На території полігону із сміття видобувають біогаз, який переробляють на електроенергію, що реалізується за «зеленим тарифом». Для виробництва газу на звалищі пробурені 28 свердловин і встановлені дві когенераційні установки потужністю 330 кВт/год. кожна. Роботи виконує приватний інвестор — фірма «Кліар енерджі» із Чернігова, яка перемогла у відкритому конкурсі. З міського бюджету на це не витратили жодної гривні. До речі, на будівництво сміттєпереробного заводу в Рибному, яке коштуватиме близько 20 мільйонів гривень, також залучатимуть кошти інвесторів.

Слід зауважити, що, за дослідженням міжнародної антикорупційної мережі Transparency International, Івано-Франківськ посів перше місце серед українських міст у рейтингу прозорості для інвестицій, а інвестиції сьогодні — один з головних чинників успішного розвитку.

Наступна адреса, де ми побували, — завод «Промприлад» — одне з найстаріших підприємств Галичини, розташоване в центрі Івано-Франківська. У радянські часи там виготовляли багато чого: від парасольок до деталей для легкових авто. Завод експортував свою продукцію у понад 20 країн світу. У 1990-х його приватизували, розпродали. Нині ж консорціум партнерів «Тепле Місто», «Інша Освіта», Pact Ukraine, MitOst та Львівська бізнес-школа УКУ реалізують на його базі амбітний проект «Промприлад. Реновація». Інноваційний центр для розвитку міста втілюється у чотирьох напрямках: освіта, мистецтво, нова економіка та урбаністика. Завод поетапно перебудовується під сучасні приміщення, лабораторії, майстерні, виставковий та розважальний центри, готель та хостел, фермерський ринок, ресторани.

Прогулюємося по пілотному поверху, де вже працюють творчі студії, є сучасна кав’ярня, коворкінг, конференц-зал, майстерні, лабораторії, мистецький простір, галерея, кафе, бар, офіси, освітні й дитячі майданчики. Сюди, на третій поверх заводу, навіть переїхало управління інвестиційної політики міськради. Тут панує творча й ділова атмосфера. Сума залучених інвестицій становить 1,3 мільйона доларів (це кошти фондів низки країн, приватних інвесторів). Передумовою проекту стала гостра потреба в переосмисленні й інновативному та раціональному використанні постпромислових територій, які втратили свою економічну роль, а також у створенні якісного комунікаційного простору для місцевих громад та активних громадян.

Тут зручно — бо в центрі міста — проводити концерти, фестивалі, виставки, зустрічі, втілювати освітні проекти.

— З нинішнього по 2024 рік на решті території, а це майже 38 тисяч квадратних метрів, буде проведено реконструкцію, — розповідає Рената Налисник, менеджерка проекту. — У парасольковому цеху запрацює відкрита майстерня Фаблаб та центр розвитку технологій «НаноФранківськ». Мешканці міста, бізнес, українські та міжнародні фонди й інвестори зможуть придбати акції «Промприлад. Реновація» і таким чином підтримати проект та його цілі.

Івано-Франківська центральна міська клінічна лікарня абсолютно не схожа на інші комунальні українські медзаклади... Можливо, тому, що головний лікар Тарас Масляк — справжній боєць. У важкі для країни часи одягнув військову форму і воював на Сході. Повернувшись з фронту, воює за те, щоб в івано-франківців була якісна медицина.

Медична реформа змінює систему на краще, — переконаний головний лікар. Досі у нашій медичній сфері панувала обопільна безвідповідальність — держава не відповідала за наше здоров’я і ми як громадяни не мали відповідальності перед державою. Відтепер усе буде інакше.

Лікарня знаменита своїми операціями на відкритому серці. Нині їх проводять у восьми обласних містах, але, переважно, у приватних клініках. Сьогодні Івано-Франківська міська клінічна лікарня лідирує у вирішенні кардіологічних та хірургічних проблем. За рік тут роблять близько 7000 хірургічних втручань.

Оснащена вона на рівні сучасних європейських клінік: новітні діагностика та обладнання, передові технології, яскраві кольорові палати й кабінети... Є тут навіть окремий відділ міжнародних інвестицій, який працює над тим, щоб залучати кошти.

Прогулюючись лікарнею, розумієш, що саме так має виглядати місце, де зцілюються люди, де все навколо створене з єдиною метою — повернути недужому здоров’я.

(Далі буде).

Одеса — Івано-Франківськ — Одеса.