Минулих вихідних в Одесі в рамках святкування Днів Європи з великим успіхом пройшли Дні Щецина. Це низка заходів, організованих містом Щецин та Західнопоморським воєводством Республіки Польща у співпраці з Одеською обласною державною адміністрацією. Вони мали на меті познайомити мешканців нашого краю з культурою, мистецтвом, історією, а також кухнею регіону Західного Помор’я.

Центральною подією Днів Щецина був концерт ансамблю народної пісні і танцю «Szczecinianie» («Щециняни») в Театрі музкомедії ім. Михайла Водяного.

Дні Щецина в Одесі мають передісторію. Наприкінці минулого літа наша делегація відвідала столицю Західнопоморського воєводства у рамках найбільшої для цього регіону події — Днів української культури в Щецині. Впродовж кількох днів у Замку польських князів — одному з най-престижніших культурних майданчиків міста — виступали близько 100 виконавців, з України та Польщі. Відбулося понад 30 концертів, у яких взяли участь 25 колективів. Більше того, в рамках Днів Одеси в Щецині було підписано протокол про наміри щодо налагодження партнерських відносин між нашою областю та Західнопоморським воєводством, які хоч і не є сусідами, але досить схожі. Ці промислові регіони, що мають вихід до моря та порти, можуть об’єднати зусилля у багатьох напрямках — від культурницьких проектів та співпраці в науково-дослідній роботі між вищими школами до розвитку транспортних коридорів та технічного співробітництва.

Серед почесних гостей нинішнього свята — заступник голови Одеської обласної державної адміністрації Сергій Колебошин та маршалок Західнопоморського воєводства Ольґерд Ґаблєвич.

18 травня — День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У пам’ять про цю трагедію корінного народу Криму — хвилина мовчання.

Далі до глядачів та артистів звернувся Сергій Колебошин:

— Шановні друзі, не лише ті, хто в залі, але й ті, хто на сцені, сьогодні ми мали надзвичайно плідну розмову з паном маршалком й окреслили точки зростання нашої взаємодії. Є багато між нами схожого не тільки на біо-графічно-географічному рівні, а й навіть на певному ірраціональному рівні ми зайшли схожість між нашим регіоном та Західнопоморським воєводством. Ми з нетерпінням очікуємо чудового концерту. Торік культурна делегація нашої області відвідала Щецин, і я маю абсолютну певність, що

ця взаємодія буде продовжуватися та виходити на новий якісний виток.

Від польської сторони до присутніх звернувся Ольґерд Ґаблєвич:

— Шановне панство, дорогі друзі! Хочу щиросердечно подякувати за запрошення, за ваше велике серце. Сподіваюся на співпрацю, яка зароджується поміж нашими двома регіонами, між якими начебто і далека відстань, але які знайдуть багато спільного. Ми найбільш віддалений від України польський регіон, ми на північному заході Польщі, біля німецького кордону, біля Балтійського моря. Здавалося б, що на такій відстані нам буде важко віднайти спільний знаменник, однак, мушу сказати, все вказує на те, що наша співпраця буде вдаватися. Я вперше в Одесі і, зізнаюся, що почуваюся тут як вдома. Не буду детально спинятися на тому, що нас об’єднує, не казатиму про порт, про природу, про чудові будинки, що для нас є спільним, але хочу наголосити, що ця співпраця зароджувалася в нетиповий спосіб і тому, мабуть, це є запорукою майбутнього успіху. Адже найчастіше буває так, що спочатку зустрічаються чиновники, підписують документи — і співпраця стартує. А тут було якраз навпаки: спочатку зустрілися люди культури, люди мистецтва, й ось вони привезли мене сюди, до вас. До нас приїхали митці з Одеси, з цієї далекої Одеси, яку ми знаємо з польської поезії, і вони показали своє прекрасне мистецтво. У нас тоді була чудова погода, і вони провели прекрасні, фантастичні концерти. Нічого дивного, що зараз ми хочемо віддячити вам, тому також привезли те, що в нас є найкраще.

Ансамбль пісні і танцю «Щециняни» представляє фольклор різних польських регіонів, різних стилів. Робить це в абсолютно небувалий спосіб, надзвичайно енергетично. Молоді люди, учасники колективу, щойно повернулися з Китаю, де теж презентували культуру Західного Помор’я. Вдома лиш випакувалися-перепакувалися, сіли в автобус і два дні їхали до вас, щоб тут відіграти концерт. Але, як всі побачили, батарейки в них не розрядилися. Вони б могли світ довкола об’ї-хати й поділитися несамовитою енергією!

Але про мистецтво не треба багато говорити — ним слід милуватися. У Музкомедії аншлаг. Серед публіки — представники польської громади Одеси, українські військові моряки, дипломати та всі, хто не байдужий до прекрасного.

Колектив звертається до джерел самобутнього польського фольклору, виконує танці й пісні різних регіонів Польщі. В ансамблі близько трьохсот учасників та оркестр, який підсилює своєю музикою художній ефект виступів. Із 2014 року колектив є Почесним амбасадором міста Щецин.

Концерт розпочинається з танців Щецинського краю, далі дивимося-слухаємо сюїту люблінських танців та вінок пісень з різних регіонів держави-сусідки. Публіка тепло вітає талановитих гостей. Особливої уваги заслуговує польський народний костюм. Одяг з різних частин Польщі дуже відрізняється. Артисти привезли з собою чималенький гардероб. Учасники, які танцюють, ще й співають. Атмосфера чудова, справжня, почуваюся як у дитинстві, у діда на колінах десь на сільській вечірці або весіллі. Танці запальні. У співах вловлюю різні діалекти польської мови.

Між номерами більше дізнаємося про «Щецинян». Колектив — самодіяльний, йому вже 19 років. Учасники задоволені, що за кілька днів мали змогу познайомитися з таким чарівним містом, як Одеса. Почуваються, наче вдома, вподобали винятковий одеський морський клімат, щасливі, що опинилися тут за такої чудової погоди. Вже скуштували місцеву кухню та взнали дещо про традиції. Заприятелювали з багатьма українцями.

Цей концерт — своєрідна подорож углиб польської культури. Небагато є ансамблів, які виконують народну музику на рідкісних автентичних інструментах. Музиканти досконало володіють кожним з них. Мають кілька унікальних народних інструментів з регіону кашубів, один з них зветься «чортова скрипка». Кашуби — невеликий слов’янський народ, який живе на півночі Польщі. Більшість з них визначають себе поляками за громадянством, а кашубами за етнічною приналежністю, тобто вважають себе одночасно як поляками, так і кашубами. Кілька народних пісень виконали кашубською.

Завершився концерт виступом з танцями з регіону Спіш, це в горах, на межі Словаччини та Польщі.

Публіка довго не відпускала артистів. На «біс» прозвучала знаменита пісня «Гей, соколи!», автором якої є польсько-український поет Томаш Падура, відома широкому загалу як саундтрек до фільму «Вогнем і мечем».

І суб’єктивне. Того вечора проходив фінал «Євробачення-2019». Мав плани переглянути його і подивитися церемонію нагородження, але під враженням потужного фольклорного дійства у виконанні «Щецинян», приблизно на половині перегляду не надто виразних хітів «Євробачення» солодко заснув. Отже, 1:0 на користь наших нових друзів зі Щецина! Фолк перемагає попсу. Шануймося!

PS. Автор висловлює вдячність Генеральному консульству Республіки Польща в Одесі за допомогу в підготовці матеріалу.

В.Г.