Із 1 вересня більшість церковних свят відзначатимуться на 13 днів раніше — за новоюліанським календарем

Архієрейський Собор Православної церкви України, що відбувся у Трапезному храмі Києво-Печерської лаври, ухвалив рішення остаточно перейти на новий церковний календар — новоюліанський, якого дотримується переважна більшість помісних православних церков, включно зі Вселенським патріархатом. Свята відзначатимуться по-новому з початку православного церковного року, тобто із 1 вересня 2023-го. Але це не забороняє окремим парафіям дотримуватися старого календаря — кожна церковна громада сама може визначати дати святкування.

Як повідомила пресслужба ПЦУ на своїй сторінці у Фейсбуці, рішенням Архієрейського Собору під головуванням блаженнійшого митрополита Київського і всієї України Епіфанія 24 травня було за-тверджено постанову про календарне питання, в якій визначено перехід на новоюліанське літочислення із 1 вересня цього року, зберігаючи за парафіями та монастирями, котрі цього бажають, право використовувати старий календар.

«Це рішення, на яке чекає від нас і більшість вірних нашої церкви, і більшість українського суспільства. Це рішення не просте, ми йшли до нього тривалий час, поступово, крок за кроком, і робимо його зважено. Але воно так само необхідне, як свого часу було необхідним рішення запровадити українську живу мову в богослужінні замість традиційної слов’янської, запровадити автокефальний устрій життя Церкви замість багатосотлітньої підлеглості. Не всі сприйняли ці рішення, не всі їх підтримали, але вони були вірними та життєво необхідними. Так само вірним і життєво необхідним для нас є рішення про перехід на оновлений календар, який є більш точним астрономічно та церковно прийнятим, зі збереженням традиційної пасхалії», — зазначив митрополит Епіфаній, коментуючи рішення Собору.

Відтак загальне вживання новоюліанського календаря, після затвердження цього рішення Помісним Собором, запланованим на 27 липня, буде запроваджене з 1 вересня цього року. При цьому наголошується, що парафії і монастирі, які бажають дотримуватися старого календаря, матимуть цю можливість. «Календарна реформа відбудеться без примусу, поступово й усвідомлено», — запевнили в ПЦУ.

У повідомленні зауважується, що питання календарної реформи давно дискутується в суспільстві та ПЦУ, а прихильників переходу на оновлений календар щороку більшає.

«З новою силою це питання постало внаслідок російської агресії. Нині юліанський календар сприймається як пов’язаний з російською церковною культурою. Адже сучасним (новоюліанським) календарем користуються ті церкви, які підтримують нашу помісну церкву, натомість опоненти, і передусім РПЦ, дотримуються старого календаря (юліанського). Тож прагнення збереження й утвердження своєї, української, духовної ідентичності, захист від агресії «русского міра» вимагають від нас назрілого рішення — долучитися до більшості помісних православних церков і запровадити у вжиток новоюліанський календар», — додає пресслужба ПЦУ.

Отже, із 1 вересня цього року більшість християн України почнуть відзначати релігійні свята за новим календарем. Зокрема, Різдво святкуватимуть 25 грудня, а не 7 січня, День Святого Миколая — 6, а не 19 грудня, Водохреще — 6, а не 18 січня.

Водночас не зміняться дати святкування Великодня та деяких інших свят (детальніше — на світлині).

Рішення церков про перехід на новий календар ставить питання і про зміну дат офіційних свят, зауважив в ефірі телемарафону «Єдині новини» міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. «Ми сьогодні мали розмову з депутатами, бо ці рішення церков ставлять перед нами виклики стосовно зміни офіційних свят. Тому найближчим часом повернемося з пропозиціями», — цитує міністра «Укрінформ».

Олександр Ткаченко додав, що, згідно з даними соціологічних опитувань, більшість українців готові до такого перенесення дат релігійних свят. Цьому, зокрема, сприяє і розуміння того, що ми відходимо від «русского міра».

«Важливою складовою переходу ПЦУ на новоюліанський календар є те, що парафіяни, які вирі-шать користуватися старим календарем, матимуть змогу це зробити. Ця обставина дуже важлива, адже всі переходи на новий календар у православних церквах супроводжувалися розколом (наприклад, у Греції і в низці країн є старокалендарники). Таким чином, ПЦУ уникнула цього, як і УГКЦ», — наголосив у коментарі «Укрінформу» голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський.

На його думку, «важливо, щоб календар церкви та календар, за яким ми живемо поза храмовими стінами, були суголосними. Хоча це дискусійна проблема: хтось вважає, що плин часу у храмі має бути інакшим, аніж у світі, а хтось думає, що час у церкві та поза нею має бути одним, мовляв, ми не можемо святкувати Новий рік під час посту. Тому рішення ПЦУ, мені здається, є більш адекватним підходом до реалізації місії християнина в світі».

А ще Віктор Єленський додав, що мова про перехід на новий церковний календар існувала давно, але повномасштабне вторгнення стало каталізатором: «Релігійні спільноти України відокремлюються від усього, пов’язаного з росією».

У свою чергу глава Української греко-католицької церкви, яка дещо раніше ухвалила рішення про перехід на новий календар, блаженніший Святослав закликав душпастирів допомогти вірним пройти період адаптації.

Із 1 вересня УГКЦ переходить на новий стиль для нерухомих свят. Через те, що всі нерухомі свята пришвидшуються на два тижні, цього року із нового календаря випадає одне велике свято — Усікновення голови Івана Хрестителя.

У травневому випуску «Прямого ефіру з блаженнішим Святославом» глава УГКЦ розповів, коли святкувати цей престольний празник.

Усікновення голови Івана Хрестителя за юліанським календарем відзначалося 11 вересня, за новим стилем — 29 серпня. «Я знаю, що у нас є багато храмів, посвячених цьому святу, — сказав блаженніший Святослав і запропонував: — Рекомендуємо цього року вшановувати це свято в найближчу неділю перед або після 11 вересня, тобто або в неділю, 10 вересня, або наступної неділі, 17 вересня».

Окрім цього, предстоятель УГКЦ закликав стежити за публікаціями на інтернет-ресурсах церкви, або ж за друкованими чи електронними версіями календарів, підготовлених для перелаштування на літургійні духовні ритми відповідно до нового календаря для нерухомих свят.