«Медіа СЛУХ» за підтримки благодійної організації «Хвиля’91», підготувала ювілейний спецвипуск «Буремного подкасту», в якому Мар’ян Пиріг, засновник та ідеолог гурту «Пиріг і Батіг» розповів, як досліджує і кладе на музику слова забутих українських поетів. Зйомки музичної програми «Замордовані кацапом» відбулися в Одеській національній науковій бібліотеці.
Як звучить українська поезія минулих століть, якщо її покласти на музику? Щемливо, бурхливо і багатогранно. Принаймні у виконанні львівського гурту «Пиріг і Батіг».
Музиканти вперше приїхали з концертом до Одеси, щоб поділитися власним прочитанням поетичних творів, які актуальні поза часом. Пісні на вірші українських поетів з проєкту «Замордовані кацапом» створені, щоб у пітьмі нинішніх подій нагадати собі темні й хижі діяння «русского міра» стосовно нашої культури в різні періоди.
Ведучий «Медіа СЛУХ» Максим Чухліб і фронтмен гурту Мар’ян Пиріг говорили про відродження національної пам’яті, про те, кого з українських поетів-самородків нам треба знати, що заважало воскресити замовчувані імена жертв радянського терору та як відновити українську національну ідентичність. Ішлося і про те, як на державному рівні популяризувати інформацію та пам’ять про наших культурних діячів, зокрема поетів Розстріляного Відродження, на вірші яких гурт створює свої пісні.
Нагадаємо, Розстріляне Відродження — духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 1920-х — початку 1930-х років в Україні, яке створило високохудожні твори у галузі літератури, живопису, музики, театру і було знищене тоталітарним сталінським режимом. Саме поняття «Розстріляне Відродження» виникло через два десятиліття після тих трагічних подій. Першим сформулював його польський публіцист і громадський діяч Єжи Гедройц, який виступав за польсько-українське співробітництво. У 1958-у в листі до українського літературознавця Юрія Лавріненка, який працював на його замовлення над антологією української літератури 1917 — 1933 років, він запропонував назвати роботу саме так. Найвідоміші представники Розстріляного Відродження — Лесь Курбас, Григорій Косинка, Євген Плужник, Микола Зеров, Михайло Драй-Хмара, Микола Хвильовий, Антін Крушельницький, Микола Куліш. Більшість жертв сталінського терору були реабілітовані наприкінці 1950-х, але їхні твори в Радянському Союзі все ще були під забороною. До нас вони дійшли різними шляхами: багато видавалися за кордоном, а також підпільно в СРСР, деякі переписувалися вручну, окремі стали доступними вже після розсекречення радянських архівів, однак більшу частину творів, на жаль, знищено.
Одеська національна наукова бібліотека майже 20 років досліджує тему Розстріляного Відродження. У світ вийшло кілька видань, присвячених поколінню творців, яке було знищене тоталітарним режимом: «У терновім колі. Одеська письменницька організація у 1920 — 1950 рр.», «Книги і долі. Митці Розстріляного Відродження», «Шляхами пам’яті. Антологія поетичних творів, присвячених пам’яті митців Розстріляного Відродження», «Книги і долі. Нікого час не перекреслив… (2000 — 2015 рр.)», «Книги і долі. Шеренги заживо воскреслих — немов дорога без кінця (2015 — 2020 рр.)». Пошукова робота матеріалів про представників Розстріляного Відродження в ОННБ триває.
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
© 2005—2024 S&A design team / 0.004Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я» |