Міста займають 3% площі земної поверхні, але в них проживає більше половини населення планети. 78% глобального споживання енергії та понад 60% світових викидів вуглецю припадає саме на міста. Але вони є й однією з найважливіших точок втручання для створення сталої місцевої економіки, зменшення впливу на природне середовище і підвищення якості людського життя.

Спека, забруднення повітря та води, підтоплення — це ті небезпеки, з якими стикаються міста через зміну клімату вже сьогодні. Ситуація з кліматом загострюватиметься й надалі, тому існує нагальна потреба у більш зелених містах, які матимуть мінімальний рівень викидів, сталу інфраструктуру, озеленення, переробку та максимально екологічну утилізацію відходів, будуть інклюзивними й комфортними для життя.

Потреба у будівництві, модернізації або оновленні існуючої інфраструктури дає можливість використовувати природні шляхи адаптації міст. До того ж, усі названі вище проблеми можна вирішити, впровадивши в урбанізований простір природоорієнтовані рішення.

Міські парки, живі стіни, зелені дахи, дощові сади та дерева, які ростуть вздовж вулиць, пропонують беззаперечні адаптаційні переваги. Вони можуть зменшити «ефект міського острова тепла», знижуючи температуру повітря через тінь, а відтак зменшуючи енергію, необхідну для охолодження. Екосистеми міських водно-болотних угідь та зелені зони фільтрують і вловлюють паводкову воду, зменшуючи забруднення і водночас, поглинаючи її, убезпечують від затоплення. Зелені насадження та природні коридори сприяють процвітанню біо-різноманіття, забезпечують містянам контакт із природою, результатом чого є фактична користь для фізичного і психічного здоров’я.

Наразі адаптацією до зміни клімату переважно займаються громадські організації. І все ж в Україні є муніципалітети, які розпочали роботу у цьому напрямку.

Найпопулярнішим на даний момент є створення ділянок міських луків та різнотрав’я.

Різнотрав’я

Різнотрав’я — це різновид газону, що складається здебільшого з лучних рослин і є функціональною альтернативою традиційним газонним сумішам. Його можна застосовувати у містах, на узбіччях автомагістралей та на сільськогосподарських угіддях.

Порівняно з моногазонами, різнотрав’я має низку екосистемних переваг. Лучні рослини стійкіші до посух, не потребують частого поливу, їх коренева система затримує вдвічі більше води, вони до десяти разів вищі за звичайний газон, тож краще поглинають пил і шкідливі речовини, а також знижують температуру повітря. Не менш важливу роль різнотрав’я відіграє як підтримка місцевих видів рослин, дрібних ссавців та комах-запилювачів, популяції яких дуже швидко скорочуються впродовж останніх років. Лучні рослини дають запилювачам поживний пилок і нектар, а ще слугують місцем для розмноження та створюють зимовий прихисток.

У Києві цього року 25 із 64 запланованих ділянок засіяли декоративними луками. Ініціаторкою була ландшафтна дизайнерка Ганна Галаган. Оцінити всю красу висіяних луків ми зможемо у 2024-у — такою є особливість багаторічних лучних рослин.

А тим часом на проспекті Правди, як експеримент, просто перестали косити траву. Такий підхід, який відповідає європейським практикам, використовують для збереження природних екосистем та біорізноманіття. Аналогічно вчинили у Вінниці.

Наступні роки будуть для України економічно складними, тож важливо зробити озеленення міста стійкішим уже зараз. Дерева й трави потребуватимуть менше догляду, використання пального та людських ресурсів, натомість екологічна складова має зростати.

Загалом із 2019 року у Києві висаджено 3,3 мільйона багаторічних та злакових рослин.

Правильне скошування трави та кронування дерев, а також висадження на міських квітниках рослин-багаторічників стає популярним трендом. Такі природоорієнтовані рішення, окрім Києва, вже практикують у Рівному, Львові, Івано-Франківську, Вінниці, Чернігові та інших містах.

«Кліматичні» дерева

У центрі Львова, з ініціативи ГО «Плато» та підтримки міської ради, у квітні висадили «кліматичні» дерева. Щоб адаптуватися до наслідків змін довкілля, які з кожним роком активніше дають про себе знати, у центральній частині Львова на «голих» ділянках висадили стійкіші до посух, морозів, екстремальних погодних та урбанізованих умов дерева. Озеленено ділянку проспекту Свободи, на черзі — інші локації, де загалом з’являться понад 250 нових кленів, ясенів, яворів тощо. З часом тут стане затишніше прогулюватися, адже крони даватимуть тінь, розбруковані ділянки ґрунту та коріння поглинатимуть дощову воду, а повітря краще очищуватиметься.

Названі породи дерев є типовими для українських міст, а тому для адаптації до зміни клімату нема потреби висаджувати інвазійні види.

Зелені стіни та фасади

Зелені стіни та фасади — це частково або повністю покриті рослинністю стіни будівель або елементи огорож. За умов постійного зростання темпів урбанізації вони слугують додатковим рішенням для ефективнішого використання наявних площ, зокрема вертикальних, поглинають велику кількість сонячної радіації, очищують повітря від пилу та шкідливих речовин, знижують шумове навантаження. Якщо такі стіни-фасади формувати з квітучих рослин, то створюються умови для приваблення комах-запилювачів, що, в свою чергу, збагатить місцеве біорізноманіття.

З ініціативи очільника управління екології Олександра Возного у Києві реалізується проєкт «Місто живих стін», який пропагує вертикальне озеленення з використанням винограду Вічі. Як перший крок висадили кущі цієї рослини біля будівлі управління екології та природних ресурсів КМДА. Саджанці Вічі вже ростуть у Солом’янському, Голосіївському та Дарницькому районах столиці.

До речі, фасади, обвиті виноградом різних сортів, не є чимось новим — вони досить поширені у двориках всіх міст України.

Зелені зупинки

Перша (і наразі єдина) зелена зупинка в Україні була встановлена у Львові в 2015 році. Спочатку її розмістили на площі Галицькій, згодом, через ремонтні роботи, перенесли на вул. Княгині Ольги. Це була соці-альна екологічна пропозиція, зроблена ініціативною групою у рамках конкурсу молодіжних проєктів «Lviv Young Project» на базі тамтешньої міськради та програми стажування «Перший кар’єрний крок».

На даху зупинки «поселили» очитки та сукуленти. До зміни локації з тильного боку посадили в’юнкі рослини, які з часом озеленили б усю стіну. На жаль, зараз зупинку ніхто не доглядає, а відтак її «озеленюють» ще й бур’яни.

Кишеньковий парк

Кишеньковий парк — це компактна зелена зона у місцевості з високою щільністю забудови. Зазвичай його площа не перевищує 1000 м2.

Прикладом такого парку є «СамоСад» у кварталі від Контрактової площі у Києві. Роботи з його створення почалися у 2015 році. Цей громадський сад закладений руками і коштами подільської громади столиці. Попервах на його місці був занедбаний пустир, кам’яниста, засипана сміттям ділянка. Нині ця місцина повністю озеленена, тут є лавка-сцена, ящики з квітами та невеличкий міській город з високими розумними грядками, за якими доглядають місцеві діти, вони ж і збирають урожай.

Тут можна перепочити серед дня, випити кави чи перекусити, влаштувати пікнік, погуляти з рідними, погратися з малечею. Це також невеликий, але вільний public space, який може бути майданчиком для зборів, лекцій і втілення творчих ідей.

Дощові садки

Проблема підтоплень заслуговує особливої уваги, оскільки навантаження на зливові каналізації внаслідок зміни клімату в майбутньому лише зростатиме. Саме ж явище «сигналізує» про порушення водного балансу, спричинене підвищенням рівня ґрунтових вод, неконтрольованою забудовою території міст, засміченими стоками тощо.

Вирішенням цієї проблеми є дощові парки, садки та канави. Дощових парків в Україні поки що нема, однак уже є кілька дощових садків.

Дощові садки, канави та траншеї — багаторічні рослинні композиції, які завдяки дренуючим шарам із рослинами ефективно перехоплюють, затримують та поступово повертають опади в екосистеми.

ГО «Плато» успішно втілило цю ідею на двох локаціях у Львові: на перетині вулиць Бандери та Чупринки і біля зупинки «Парк 700-річчя Львова».

Стараннями Оксани Майбороди, співзасновниці громадської ініціативи з озеленення «Сад історій у Рівному», було створено дощовий садок на ділянці поблизу місць підтоплення інфраструктури тамтешньої громади й організовано системи збирання води навколо дерев із фільтраційним і дренажним шаром.

Будиночки або готелі для комах

Відносно новим трендом стали будиночки або готелі для комах. Це конструкції різних форм та розмірів, що складаються з окремих секцій, призначених для гніздівлі (зимівлі) комах-запилювачів і комах-ентомофагів (ворогів шкідників).

У столичному парку «Веселка» облаштували перший будиночок для жуків і комах. Проєкт реалізовав «Київзеленбуд». Щоб привабити різні види, «кімнати» наповнили різними матеріалами. Скажімо, для тих, хто нищить шкідників, є осідки із соломою та деревом, де селяться золотоочки, чиї личинки живляться попелицею, борошнистою росою, білокрилкою, яйцями кліщів. Сіно полюбляють щипавки. Колодочки із дірочками — для бджіл та поодиноких ос. Бджоли-одинаки оберуть цеглу, а комахи, які беруть участь у розкладанні мертвої деревини, — дошки. Крім того, є ще й трубчасті стебла, каміння, мох, більші й менші гілочки — на будь-який смак.

Важливість встановлення таких будиночків полягає у збереженні біорізноманіття. А ще вони мають просвітницьку функцію для дорослих та дітей.

Парк «Веселка» вибрали через велику різноманітність багаторічників, які по черзі цвітуть із квітня по жовтень, а також через наявність квітів-медоносів, що приваблюють комах. Подібні будиночки планують установити в усіх зелених зонах міста.

У ботанічному саду Львівського національного університету імені Івана Франка готель для комах встановили ще у 2012 році. А зовсім недавно такий об’єкт з’явився і на подвір’ї Державного природознавчого музею.

Аналогічний будиночок можна побачити й у Чернігові (ГО «Екомісто»).

Міський розсадник

Розсадник — це публічне місце, створене для вирощування фруктів, овочів, прянощів, квітів в умовах обмежених земельних ресурсів, а також для популяризації ідеї про те, що займатися цим можна не лише у сільській місцевості.

У Львові такий розсадник з’явився завдяки колаборації ГО «Плато», «Екотерра», «Пермакультура в Україні», управління екології міськради, ЛКП «Зелений Львів» і волонтерів. Сьогодні він включає високі грядки для вирощування городини, шпалери — для винограду, компостери для переробки органічних відходів, сцену для проведення заходів, туалет із роздільним збиранням твердих і рідких відходів, водопроникні стежки з деревної тріски. Із квітня 2021-го до грудня 2022-го у цьому просторі відбулося понад 70 публічних подій, до яких долучилося більше 1500 осіб.

У 2019 році, завдяки активістам та ГО «Екомісто», міський город з’явився у Чернігові, на території колишнього пустиря, що в Березовому гаю. Там ростуть малина, полуниця, різні багаторічні пряні трави. Цей город не потребує особливого догляду, першого літа через обмеження, обумовлені COVID, його жодного разу ніхто навіть не поливав. Уся справа — у сучасних підходах до городництва.

У Кропивницькому сад росте на даху освітньо-культурної організації «Гончаренко-центр». Там працює концепція організованої спільноти людей, де кожен має свій ящик з рослинами та самостійно їх доглядає. На території є компостер, а місцева компанія «Екостайл», що займається переробкою відходів із сміттєзвалищ, надала безкоштовно біогумус і розповіла учасникам про його особливості та застосування. В саду успішно вирощують квіти, трави, овочі та ягоди. А ще проводять там зустрічі: заняття з йоги, акустичні концерти, психологічно-мистецькі тренінги, турніри з настільного хокею. У конкурсі «Сафарі для громад» кураторам проєкту вдалося виграти 10000 гривень, які спрямували на вдосконалення саду, оздоблення його дерев’яними перголами та керамічною тацею для дощової води, аби з неї могли пити пташки.

У розрізі цього напрямку слід особливо відзначити всеукраїнську ініціативу «Сади перемоги», мета якої — використання кожного клаптику землі, де можна виростити врожай, і зниження ризиків, спричинених повномасштабною агресією росії. У проєкті активно працюють з окремими сім’ями та громадами, зокрема надають підтримку та консультації щодо створення таких садів, ефективного городництва, зберігання й переробки продукції, вирощування овочів і зелені в домашніх умовах. У рамках ініціативи триває робота з десятьма пілотними громадами, за результатами якої надано допомогу понад семи тисячам сімей, в тому числі насінням, технікою, засобами переробки.

Зелені вуличні меблі

Зелені вуличні меблі — це обладнані рослинними модулями конструкції, що використовуються для облаштування громадських просторів. Завдяки компактності та функціональності їх найчастіше розміщують у щільно забудованих міських кварталах. Також вони чудово пасують для громадських місць, поруч із адміністративними будівлями та об’єктами, які потребують оновлення.

Такі меблі встановлені, скажі-мо, на Театральній площі у центрі Рівного. Цей проєкт реалізували громадська ініціатива «Сад історій» та тамтешня міськрада.

Очищення води за допомогою біопасти

Цікавим природоорієнтованим рішенням є очищення води в одному із ставків Тернополя за допомогою біологічної пасти (ініціатива муніципалітету). Це паста хлорели, яка пригнічує розвиток синьо-зелених водоростей і збагачує воду киснем. У ставок внесли 10 тонн цієї пасти. Слід зазначити, що наразі це один із найсучасніших та найдієвіших способів біологічного очищення води.

Вперше суспензію хлорели у тернопільському ставку спеціалісти-екологи застосували у 2021 році. Задум виявився ефективним, оскільки було зменшено «цвітіння» водойми і покращено якісні показники води для нормального розвитку живих організмів.

Отже, міста, як найвразливіші до зміни клімату осередки, є й основними рушіями екологічного прогресу. Безпосередній контакт містян з природою має позитивні наслідки не лише в аспекті адаптації до зміни клімату, а й для покращення фізичного та ментального здоров’я. Чим активніше і швидше ми впроваджуватимемо природоорієнтовані рішення, тим кращими будуть умови існування людини на Землі у майбутньому.

Джерело: https://ecoaction.org.ua.